22.12 — день защиты Интернета от налогов

Если ты не интересуешься политикой, то политика заинтересуется тобой.

Народное

— Вы можете сказать — что им придет в голову?
— Все, что угодно, — уверенно молвил тяпнутый.
— И я того же мнения, — добавил Филипп Филиппович

М. Булкагов, "Собачье сердце"

Я терпеть не могу кого-то к чему-то призывать, агитировать, устраивать акции и т.д. и т.п., так как считаю, что любой свободомыслящий человек должен прежде всего делать собственные выводы о происходящем и вести себя в соответствии с ними. Однако объективное предоставление информации я все же считаю своим профессиональным долгом. Поэтому дальше постараюсь изложить суть — кратко и без лишних эмоций.

22 декабря, во вторник, в 9:00, под стенами Верховной Рады состоится митинг протеста против введения налога на Интернет, предложенного в законопроекте "про загальнодержавний збір на розвиток театрального мистецтва та кінематографії в Україні" депутатом Терехиным С.А. Организовывает митинг Интернет-партия Украины, информации о которой у меня нет. Всем, кому небезразличен этот вопрос, предлагается собраться и поддержать акцию, цель которой — призвать депутата отозвать свой законопроект.

 

Это было совсем кратко; теперь для тех, кому интересно, давайте все же чуть подробнее. Для дальнейшего обсуждения я считаю совершенно необходимым ознакомиться с первоисточником, а именно с текстом данного законопроекта, который я буду цитировать и комментировать. Он находится на сайте Верховной Рады Украины.

Итак, первое. Что это за закон и для чего он нужен? Цитируем:

Цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на розвиток театрального мистецтва та кінематографії в Україні (далі – збір).

1.2. Збір є загальнодержавним податком, доходи від справляння якого зараховуються до складу спеціального фонду державного бюджету України.

1.3. Кошти спеціального фонду державного бюджету України від справляння збору використовуються виключно для:

1.3.1 фінансування державного замовлення на постановку театральних вистав та виробництво національних документальних та художніх фільмів (включаючи анімаційні);

1.3.2 субсидування повної або часткової вартості вхідних квитків або інших подібних документів, які дають право доступу на театральні вистави або до місць демонстрування фільмів, вироблених у межах державного замовлення, а також субсидування повної або часткової вартості їх прокату у кіномережі та/або на каналах телебачення;

1.3.3 повного або часткового субсидування витрат на гастрольну діяльність театральних труп з виставами та/або витрат на покази фільмів, вироблених у межах державного замовлення, на фестивалях, інших театральних та кінематографічних акціях, включаючи міжнародні;

1.3.4 повного або часткового субсидування витрат на постановку театральних вистав або вироблення фільмів у межах переддипломної, дипломної та післядипломної творчої діяльності обдарованої молоді (незалежно від форми їх навчання – бюджетної або контрактної);

1.3.5 фінансування державного замовлення на збереження та відновлення (реставрацію) національної кінематографічної спадщини, у тому числі на її архівацію та підтримання поточних витрат такого архіву, переведення на сучасні носії збереження інформації;

1.3.6 реконструкції, поточного ремонту та поліпшення основних фондів театрів, театральних та кінематографічних студій, майно яких перебуває у державній або комунальній власності, а також на балансі Національної спілки кінематографістів України.

Думаю, понятна суть? Дело вроде бы благое — поддержать театр и кинематографию за счет специального налога, деньги от которого пойдут исключительно на эти цели. Возмущающимся на тему "а почему это театр должны финансировать из моего кармана" могу ответить лишь, что сбор налогов и перераспределение вырученных финансов в пользу отраслей, которые в этом нуждаются — это как раз и есть одно из прямых и неотъемлемых прав государства.

Поэтому читаем дальше — в той части, где законопроект касается непосредственно нас с вами (имею в виду, как пользователей Интернет, а не как театралов и киноманов):

2.1. Об’єктами оподаткування збором є:

[……]

2.1.4 вартість носіїв інформації, захищених авторським правом, які містять фільми (у тому числі анімаційні) при їх продажу в оптовій чи роздрібній мережі або для їх прилюдного показу за наявності відповідного дозволу;

2.1.5 вартість послуг, які надаються локальними мережами отримання та передання даних (Інтранет), включаючи платні послуги місць тимчасового розміщення фізичних осіб (готелі, мотелі, інші подібні місця) з надання за плату права перегляду фільмів, незалежно від того, чи включається така плата до загальної вартості проживання або справляється окремо. Якщо така плата включається до загальної вартості проживання, то об’єктом оподаткування є така загальна плата;

2.1.6 вартість послуг, які надаються глобальними мережами отримання та передання даних (Інтернет) з підключення абоненту, із справляння абонентської плати за наданий трафік, за фактично використані абонентом одиниці виміру обсягу отриманих або відправлених даних, кратних одному байту, або за будь-які інші додаткові плати абонента за користування Інтернетом, у тому числі із застосуванням мобільного зв’язку;

Собственно, весь сыр-бор разгорелся именно из-за последнего пункта. В лучших традициях наших законов он написан настолько коряво, что читать и трактовать его можно как кому в голову придет. В частности, очень многие пользователи небезосновательно опасаются, что фраза "за фактично використані абонентом одиниці виміру обсягу отриманих або відправлених даних, кратних одному байту" приведет к уничтожению такого понятия, как безлимитный интернет — поскольку налоговая инспекция будет требовать от провайдеров учета использованного пользователем трафика. Однако, что любопытно, налог при этом все же вводится на "вартість послуг", т.е. на абонплату — и как это может повлиять на тарификацию безлимитного трафика, совершенно непонятно.

Ну и, наконец, давайте попробуем оценить "масштаб трагедии". Т.е. выяснить, сколько же с нас будут брать в пользу театра и кино? Читаем:

Стаття 5. Ставки збору

5.1. Ставки збору становлять:

[………]
5.1.2 1 відсоток до об’єктів оподаткування, визначених у підпунктах 2.1.5 – 2.1.6 пункту 2.1 статті 2 цього Закону.

Вроде бы все понятно, налог 1%. Казалось бы, немного, есть ли из-за чего шум поднимать?

Мне кажется, все же есть. И вот почему.

Хотя в нашей стране де-юре не признается прецедентное право, де-факто оно все же работает, пусть и на подсознательном уровне. До сих пор никому из власть предержащих не приходила в голову сама идея того, что пользователей всемирной Информационной Сети можно обложить налогом — по большому счету, за доступ к этой самой информации, ни больше, ни меньше. И пусть сегодня он составляет 1% и направлен на вроде бы благие нужды — но какие гарантии того, что следующий законопроект не добавит еще один аналогичный налог, столь же туманно описанный, однако уже в размере 50% — причем цели его взимания окажутся совсем другими?

Гарантий нет никаких — а значит, глядя на эпиграф и вспоминая незабвенного Филиппа Филипповича, лучше бы нам постараться пресечь подобные попытки в корне. Так что в вторник на 9 утра я лично постараюсь подъехать к ВР, с фотоаппаратом и видеокамерой. А там и посмотрим, как много пользователей в Киеве и в Украине волнует проблема возможности свободного доступа к информации в Интернете и вмешательства в этот процесс государства.