В погоні за Пбіт/с

Як досягнути 1 Пбіт/с? Виявляється в Україні є така можливість — можна перевезти три сотні тисяч вінчестерів на АН-225 "Мрія"

Вантажопідйомність АН-225 "Мрія" складає 250 тонн.

Для експерименту візьмемо 2000Gb Hitachi SATA 32Mb 7200 rpm вагою 0,74 кг. Реальний об’єм вінчестера — близько 1,86 ТБ.

Припустимо переліт буде із Києва в Лондон, тобто відстанню в 2141,2 км.

Крейсерська швидкість АН-225 складає 800 км./год, але для експерименту візьмемо наприклад, 650 (зліт, посадка, авіамаршрут не по найкоротшій відстані і т.д.)

Сумарно будемо перевозити 250 * 1000 / 0,74 = 337838 вінчестери сумарним обємом 628378 ТБ, або близько 628 Петабайт

Час перевезення буде складати 2142,2/650 = 3,3 год, або 11864 c

Середня швидкість передачі даних склала 628378/11864 = 52 ТБ/с або 416 Тбіт/с на відстань 2141 км.

Оптоволоконні лінії все ще далеко позаду — найшвидші передачі на відстань понад 2000 км складають порядку 13 Тбіт/с. (можливо на сьогодні вже появились і швидші, але явно не настільки щоб дотягнутись до Мрії).

Висновок? Для рекордних 1 Петабіт/секунду чекаємо вінчестери на 5 Тб (без зміни маси) або надзвукову "Мрію" 🙂

Залишилося знайти 50 млн. дол. на купівлю вінчестерів і 1 млн. дол. на фрахт борту..

п.с. Один із рекордів по передачі даних на короткі відстані ще в 2007 установив працівник однієї із тайванських компютерних компаній:

При падінні зі стелажу висотою в один метр коробки, що містила 20 накопичувачів Seagate Barracuda 7200.10 ємністю 300 Гб.
Таким чином, загальний обсяг переданої на відстань 1 метра інформації склав 300 * 20 * 8 = 48000 Гбіт, а час передачі склало t = sqrt (2h / g) = 0,4 секунди. У кінцевому підсумку, середня швидкість передачі інформації склала 120 Тбіт / с. Заміна вінчестерів на вищезгадані 2ТБ підвищить середню швидкість до 800 Тбіт/с.

п.п.с. При укороченні марштуру, наприклад, до Варшави (692 км) досягаємо рекордних  1,287 Пбіт/с.