У жовтні на великі екрани вийшов український пригодницький фільм, який, можливо, залишився непоміченим серед інших картин. Це стрічка під назвою «Фортеця Хаджибей», яку знімала Одеська кіностудія разом з грузинськими та турецькими партнерами. В центрі сюжету задунайський козак, який плануватиме авантюру, щоб перехитрити російських загарбників величезної фортеці.

Події фільму відбуваються в XVIII сторіччі, саме в цей час Росія веде війну проти Османської імперії. На Північному Причорномор’ї розгортається запекла боротьба за територію, і задунайські козаки визнають себе союзниками османів.

У розпал цих подій до турецької фортеці Хаджибей вирушає козак Андрій, котрому доручили передати листа коменданту Ахмету-паші – чоловіку, що має вплив на султана. Та замість нього Андрій зустрічає дівчину Фатіму, на яку полюють ворожі солдати. Виявляється, їй вдалося втекти, коли фортецю захопили російські війська. А от Ахмет-паша залишився на місці й потрапив у полон, з якого він навряд вибереться живим. В цей час до порту Хаджибей припливає грузинський винороб Йорам — йому всього-на-всього потрібна земля для вирощування винограднику. Але все не так просто, тепер всюди діють правила, встановлені російськими солдатами, і Йорам згоджується на ризикову авантюру, пов’язану з фортецею.

При створенні фільму режисер Костянтин Коновалов (один з творців картини «Той, хто пройшов крізь вогонь») та сценарист Євген Тимошенко намагалися дотримуватися історичних фактів. До роботи над матеріалом вони залучили консультанта з історії – так відкрився факт, що на місці турецької фортеці Хаджибей згодом з’явилося місто Одеса. Але це просто цікаве уточнення, фільм же зовсім про інше – насамперед це пригодницька історія про випадкову зустріч дуже різних людей, яких вчасно об’єднав спільний ворог.

Стрічка «Фортеця Хаджибей» була створена в копродукції Туреччини та Грузії, тому в кадрі з’являються не тільки українські актори. У коменданта перевтілився відомий турецький актор Юрдаер Окур, а його доньку зіграла турецька кінодебютантка Дерен Талу. Чесно кажучи, її гра здається дещо непрофесійною, але слід зазначити, що акторка промовляє більшість своїх реплік українською мовою, тож нарікати зовсім не хочеться. Також українською в кадрі розмовляє грузинський актор Іраклій Маруашвілі.

Ну а головну роль козака, що вирушив до фортеці, грає Олександр Соколов. Він актор Київського театру на Лівому березі, який чудово підходить для образу промовистого центрального героя з чіткою метою.

Взагалі, фільм «Фортеця Хаджибей» сприймається досить легко та необтяжливо, попри складну історичну основу. В ньому чотири абсолютно різні сюжетні лінії персонажів поступово поєднуються в одну, перетворюючись на ризиковану пригоду, де майже немає драматичної складової. З розвитком подій стає помітно, як режисер наслідує прийоми голлівудських фільмів, трохи прискорюючи бойові сцени та розкладаючи план захоплення фортеці на етапи, які одразу ж проговорюються і тут же втілюються на екрані.

Деякі сцени у фільми виглядають аж занадто банально та просто, як от момент «побачив і покохав» або «підірвав усіх і вижив». Також іноді помітна штучність костюмів і всього, що відбувається навкруги, та це скоріше питання бюджету, і це фільму можна пробачити.

До речі, частина зйомок проходила на території Одеської кіностудії, де побудували локації таверни та турецького дворика. В основних сценах була задіяна територія Білгород-Дністровської фортеці, яка тимчасово стала спорудою Хаджибей.

Творці фільму не забули і про саундтрек, його спеціально для «Фортеці Хаджибей» написав турецький композитор Мустафа Язичиоглу. Музика влучно додає темпу і прискорює події, але, на жаль, місцями вона лунає гучніше за діалоги акторів, тому деякі репліки залишаються незрозумілими.

У фільмі «Фортеця Хаджибей» є декілька очевидно слабких місць, та загалом стрічка непогано розважає глядача і до фіналу закриває всі сюжетні лінії. Зазвичай саме цього слід чекати від авантюрної історії. Ну а в майбутньому хотілося б бачити й інші фільмі Одеської кіностудії на великих екранах, тож варто продовжувати знімати українське пригодницьке кіно.