Обзоры
«Таємний щоденник Симона Петлюри»
221

«Таємний щоденник Симона Петлюри»

«Таємний щоденник Симона Петлюри»

Симон Петлюра чи не єдиний державний діяч часів Перших визвольних змагань, який до кінця залишався вірним ідеї вільної Української держави. Він, на відміну від Грушевського та Винниченко, не зрадив своїх переконань та свій народ. На жаль, «Таємний щоденник Симона Петлюри» — чи не перший за 27 років незалежності фільм, присвячений цій важливій для української історії постаті.

«Таємний щоденник Симона Петлюри»

Жанр історична драма
Режисер Олесь Янчук
У ролях Сергій Фролов (Симон Петлюра), Ірма Вітовська (Ольга Петлюра), Вікторія Янчук (Леся Петлюра), Богдан Бенюк (Михайло Грушевський), Євген Нищук (Володимир Винниченко), Олег Треповський (Самуїл Шварцбард), Сергій Кучеренко (Юзеф Пілсудський) та ін.
Студія Студія Довженка
Рік випуску 2018
Сайт IMDb

Проблема ставлення до Петлюри в тому, що судовий процес над вбивцею головного отамана військ УНР, євреєм Самуїлом Шварцбардом, стараннями співчуваючих більшовикам кіл і «стурбованої громадськості» дуже швидко перетворився на судилище над самим Петлюрою. І хоча «свідки», які звинувачували главу Директорії УНР в організації і ледь не особистій участі в єврейських погромах 1918-20 рр., не надали жодного доказу своїх слів, на довгі роки в західній, і тим паче в радянській пресі, Симон Петлюра став символом антисемітизму і самим дияволом на землі. Сьогодні ті ж самі звинувачення в бік Петлюри звучать з боку російських пропагандистських ЗМІ і керівництва Росії. Слава богу, зараз, знаючи ціну словам російських «братів», ми чудово розуміємо значення як процесу столітньої давнини, так і сьогоднішніх висловлень.

Власне, основною метою авторів фільму і стала протидія російській пропаганді, спроба неупереджено поглянути на фігуру Петлюри і його роль в подіях Української революції 1917-22 рр., а також розвінчати міф про антисемітизм головного отамана. Що ж, з цим завданням автори впоралися.

На жаль, сам Симон Петлюра не залишив мемуарів, так що хід з таємним щоденником – це лише художнє рішення, що дозволяє показати отамана в екзилі, який згадує події 1917 – 1922 рр.. З цією ж метою в фільм введена і постать Лесі Петлюри. Але на момент вбивства батька Лесі було лише 15 років, а під час подій визвольних змагань навіть менше – 8–11 років, вона ніяк не впливала і скоріше за все не дуже добре пам’ятала те, що відбувалося. Взагалі майже вся сюжетна лінія Лесі Петлюри виглядає у фільмі занадто штучно, вона складається з розрізнених, майже не пов’язаних епізодів. Вводить в оману і постер фільму. Пересічні глядачі, що не знають зображених на ньому героїв, можуть подумати, що це молода дружина або коханка Симона Петлюри, але ніяк не його донька. Так, ми розуміємо, що у подіях української революції брало участь не дуже багато яскравих жіночих фігур. Так, фільму потрібна була героїня, але в такому випадку можна було зробити більший акцент на дружині Петлюри, а не штучно тягнути майже порожню лінію доньки.

«Таємний щоденник Симона Петлюри» охоплює події 1917-27 рр. На жаль, не всі вони розглянуті з однаковою увагою. Так, у фільмі показано придушення Петлюрою січневого повстання 1918 р. в Києві, але замовчено, що під час взяття військами УНР «Арсеналу» червоні частини зайняли Дарницю і через шість днів Київ пав. До речі, в Києві все ще існує три (!) пам’ятники учасникам цього заколота проти УНР, один з яких стоїть всього за сто метрів від Верховної Ради (!), й немає жодного пам’ятника людям, які намагалися зупинити червону чуму – Симону Петлюрі та Євгену Коновальцю. Знову-таки, велика увага в картині приділена сумнозвісному Другому зимовому походу, катастрофі під Малими Мінькамі та розстрілу 359 бійців Повстанської армії під містом Базар, але нічого не сказано про героїчний Перший зимовий похід Армії УНР тилами Червоної та Добровольчої армій. Мало екранного часу приділено взаєминам Петлюри та інших керівників УНР і ЗУНР, зовсім пропущений період Гетьманату та ін..

Втім, як ми вже казали раніш, головний наголос автори зробили саме на процесі Шварцбарда і ролі СРСР у вбивстві Петлюри. Знаючи сьогодні, як цілеспрямовано НКВС / КДБ знищувало за кордоном всіх керівників українського визвольного руху, і те, що Росія продовжує практикувати політичні вбивства сьогодні, можна не сумніватися, що агенти НКВС були задіяні і в тій «операції».

Нема ніякого бажання ображати авторів українського фільму, присвяченого таким важливим з історичної і політичної точки зору подіям, але ми домовилися не робити поблажок своїм. На жаль, «Таємний щоденник Симона Петлюри» є за що пожурити. Незважаючи на чималий за українськими мірками кошторис, фільм часом виглядає бідно, йому не вистачає фактури. Занадто чистий, замощенний занадто сучасною бруківкою, Львів, який грає роль Парижа; величезна зала ресторану, в якій стоїть лише два столики; майстерня, всі речі у якій виглядають як декорації; занадто пряме освітлення в сценах всередині приміщень; відсутність постобробки кадру. Так, все це дрібниці, але саме від таких дрібниць залежить загальне відчуття достовірності, довіра до того, що показано в кадрі. Нажаль, час від часу «Таємний щоденник Симона Петлюри» виглядає як театральна постановка, а не як художній фільм. Схоже, майже весь бюджет стрічки пішов на батальні сцени і каскадерів.

Ще один недолік стрічки в тому, що в деяких сценах актори явно переграють, що впадає у вічі, особливо у таких начебто досвідчених зірок як Богдан Бенюк (Михайло Грушевський) і Євген Нищук (Володимир Винниченко). З Винниченка автори взагалі зробили якусь комічну постать. Так, він був дуже дивною людиною, співчував і намагався налагодити відносини з більшовиками, сам Петлюра звинувачував його в манірності і богемності, але навіщо ж настільки підкреслювати це. Що ж до Грушевського, то здається, він потрібен виключно у ролі весільного генерала.

Ось з ким автори фільму влучили в десятку, так це з виконавцем головної ролі Сергієм Фроловим. Хоча актор і не дуже схожий на свій прототип, йому вдалося потрапити в образ і настрій.

Режисер Олесь Янчук вже не в перший раз звертається в своїх стрічках до української історії та історії визвольного руху. Перший його фільм, «Голод-33» (1991), присвячений Голодомору, був знятий за мотивами повісті Василя Барки «Жовтий князь». Другий, «Атентат – Осіннє вбивство у Мюнхені» (1995) – розповідає про вбивство Степана Бандери в Мюнхені. Третій, «Нескорений» (2000) – присвячений Головному командиру УПА Роману Шухевичу. Четвертий, «Залізна сотня» (2004) – Михайлові Дуді та рейду його сотні на Захід (червень-вересень 1947 р.). П’ятий, «Владика Андрей» (2008) – митрополиту Андрею Шептицькому. Що ж, після «Таємного щоденника Симона Петлюри» режисерові залишилося зняти фільм про вбивство агентами НКВС голови ОУН Євгена Коновальця в 1938 р.

Що ж до українського кіно, присвяченого подіям Перших визвольних змагань, то 6 грудня 2018 р. на великі екрани вийде картина Олексія Шапарєва «Крути 1918», що розповідає якраз про ті події, що відбувалися паралельно з січневим повстанням більшовиків в Києві.

І хоча ми висловили досить багато зауважень до фільму, все ж я рекомендую вам подивитися «Таємний щоденник Симона Петлюри». Розуміння подій столітньої давнини і ролі особистостей у них дозволить краще розуміти те, що відбувається зараз, і протидіяти російській пропаганді. Ну і, можливо, ця стрічка змусить вас прочитати що-небудь про той період української історії та людей, які віддавали своє життя за незалежність нашої держави. Визвольні змагання не завершились: перші з них припали на 1917-22 рр., другі на 1938-50 рр., а зараз йдуть Треті.

3.5
Редакция ITC.UA
Плюсы: Важливість висвітленої тематики та історичного періоду; важливість протидії російській пропаганді щодо Петлюри; вибір виконавця головної ролі
Минусы: Театральність деяких сцен; частка акторів переграє; сюжетна лінія Лесі Петлюри здається зайвою; фільму не вистачає фактури
Вывод: Важливе з історичної і політичної точки зору, але, на жаль, досить слабке кіно

LG рекомендує:

от 12 398 грн
Предложений: 48
от 11 398 грн
Предложений: 24
от 12 792 грн
Предложений: 50
от 14 998 грн
Предложений: 15

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: