Останні роки дистрибуція цифрових розваг переживає невеличку революцію. І хоча купити практично всі нові ААА-релізи все ще можна на дисках, метод онлайн розповсюдження виривається вперед. Що може бути легше, ніж вибрати улюблену гру, кілька разів клацнути мишкою та дочекатись кінця завантаження? Питання залишається одне – а якому магазину віддати перевагу? Далі в статті я розгляну найпопулярніші рішення та спробую знайти відповідь – чи можна обмежитись лише одним магазином.
Примітка автора: в статті не розглядатимуться магазини, що торгують ключами для інших платформ (посередники). Легальні, напівлегальні чи взагалі незрозумілого походження – вони всього-на-всього перепродають ключі, дозволяючи (інколи суттєво) економити. Інформацію про такого роду магазини легко знайти в інтернеті, а вирішувати чи потрібні вони взагалі – залишається на розсуд читача. Далі в тексті такі сервіси як GreenManGaming, Humble Store, Indiegala, GamersGate, G2A та їм подібні – згадуватись не будуть.
Чому купувати ігри на дисках більше не в моді? Кожний відповідає на це запитання по-своєму. Особисто у мене вагомих причин було декілька. Недовговічність та ненадійність носія – йде під номером один. Скільки разів у вас виникала ситуація, коли улюблений диск вкривався подряпинами та переставав зчитуватись? Далі, колекцію дисків потрібно десь зберігати. В моїй бібліотеці, в кращі її роки, налічувалось близько сотні дисків. Зберігати їх, а тим більше кудись перевозити, було ще тим викликом. Встановлювати гру з диска було зручно в часи комутованих ліній зв’язку (по-народному, діал-апу). Зараз, коли інтернет-канал вимірюється десятками або сотнями мегабіт, це більше не актуально. Крім того, дистрибуція на дисках створювала немало проблем і для розробників. Основна з них – патчі та доповнення. Потрібно було тримати власний сайт, розміщувати на ньому чималенькі файли, оплачувати трафік та забезпечувати оптимальну швидкість завантаження для відвідувачів. А ще – захист від піратства, технічна підтримка користувачів, акції та розпродажі, всілякі інші можливості, які я навіть не уявляв років з 10 назад.
Зараз, більшість цих проблем вирішує онлайн магазин. Ось тільки магазинів цих, в даний момент, ціла купа. Логічно, що в статті про дистрибуцію ігор першим в списку я згадаю одного з першопрохідців та заслуженого ветерана:
Рік заснування: 2003
Кількість ігор станом на Q1 2016: ~8600
Активація покупок: Steam
Представлення не потребує. З’явившись в далекому 2003 році як спроба компанії Valve розповсюджувати оновлення для Counter-Strike, Steam вже за два роки почав підтримувати ігри сторонніх розробників. А в 2007 ця платформа, заручившись підтримкою відомих на той момент ігрових студій, святкувала вже 13-мільйоного користувача та 150 ігор доступних в каталозі.
В даний момент, Steam це де-факто стандарт у світі дистрибуції ігор. Це як Google серед пошукових систем або як Windows серед домашніх операційних систем. Магазин пропонує практично все що необхідно, як для простих гравців, так і для розробників-початківців та іменитих студій. Сезонні розпродажі, зручний клієнт, broadcast та family sharing, підтримка модифікацій та величезна спільнота… І це тільки деякі з багатьох плюсів. Величезна популярність принесла компанії ще й немало проблем, деякі з них не вирішені до сих пір!
В даний момент компанія активно просуває власну операційну систему SteamOS, обладнання Steam Controller / Link / Machines та відкрила новий розділ для ігор з підтримкою віртуальної реальності. Valve не зупинилась на місці й продовжує активно розвиватись. Поки що ні одна з доступних альтернатив не може зрівнятись зі Steam, але ми ж усі пам’ятаєм історію, чи не так? (Internet Explorer, Yahoo та Napster передають привіт)
Рік заснування: 2011
Кількість ігор станом на Q1 2016: ~240
Активація покупок: Origin, Uplay
Одна з найбільш відомих ігрових студій теж вирішила, що потребує свою платформу для дистрибуції ігор. А ще й побиті горщики з Valve в далекому 2011 досить сильно спонукали EA розробити нову платформу для нас, простих геймерів. В певний момент, EA навіть перестала випускати свої продукти в Steam (хоча їх старі ігри все ще можна там придбати), тому клієнт Origin впевнено поселився на моєму ПК. Час від часу компанія влаштовує святковий розпродаж, а для любителів “халяви” – Game on the house – можна безплатно завантажити одну гру, яка після цього назавжди залишається в бібліотеці користувача. З мінусів майданчику можна відзначити:
Як альтернативу Steam розглядати не можна, та й самі EA говорять що не збираються з ним конкурувати, хоча купити Valve вони таки пробували. Магазин в даний момент має понад 50 мільйонів користувачів. В планах компанії — запуск додатку для смартфонів ну і, звісно, більше безплатних DLC.
Рік заснування: 2012
Кількість ігор станом на Q1 2016: ~400
Активація покупок: Uplay, Steam, Origin
Компанія Ubisoft всесвітньо відома багатьма вдалими ігровими проектами. При цьому, вона заробила славу розробника з найгіршим сервісом для дистрибуції своїх же продуктів – Uplay. Ідея магазину виникла по схожій з EA Games причині – треба було якось розповсюджувати власні ігри. Ось тільки Ubisoft ні з ким не воювала, навпаки – компанія підтримує дружні стосунки не тільки з ПК-магазинами, а й з усіма основними консольними платформами (Playstation, Xbox та Wii). Клієнт майже не відрізняється функціоналом від Origin, проте (практично з часу його запуску і до сьогоднішніх днів) відомий постійними технічними проблемами. Найбільша з них – недоступність серверів Ubisoft при запуску гри (привіт, The Division). Є ще інші неприємні баги та недоліки, серед яких найбільш відомі:
По аналогії з попереднім магазином, Uplay не позиціонує себе як заміну Steam. Про плани компанії щодо подальшого розвитку свого майданчику відомо не багато, як мінімум їхня команда продовжує працювати над підвищенням стабільності власної екосистеми, ну і влаштовувати регулярні акції та розпродажі, куди ж без них.
Рік заснування: 2008
Кількість ігор станом на Q1 2016: ~1500
Активація покупок: не потрібна
Поляки з CD Projekt, крім славнозвісної серії The Witcher, давним-давно займаються адаптацією класичних ігор до вимог сучасних систем. Не безплатно і не в цілях благодійності, а щоб потім продавати їх через власний магазин з характерною назвою – Good Old Games (GOG). Окрім великої кількості легендарних продуктів (таких як Baldur’s Gate, Dungeon Keeper та інших хітів 90х-00х), магазин може похвалитися і відсутністю будь-яких DRM-захистів. Тобто після покупки гру можна завантажити, встановити й одразу запустити – ніяких онлайнових сервісів чи безкінечних оновлень. Спочатку платформа не розглядалась як альтернатива Steam, в силу різних сегментів та цільової аудиторії. Сьогодні ж, разом з іншими розробниками, магазин пропонує все більше та більше сучасних продуктів, при тій же DRM-free схемі дистрибуції. Звісно, найкраща гра 2015 року – The Witcher 3 – також доступна через даний магазин. На жаль, дійсно великі студії поки не співпрацюють з GOG у справі поширення своїх продуктів, тому свіжі AAA-ігри знайти там проблематично або й взагалі неможливо. Крім цього, можна виділити інші мінуси майданчику:
З усіх чинних сьогодні платформ дистрибуції, GOG це єдина альтернатива Steam. Компанії потрібно докласти чималих зусиль, щоб відкусити шмат пирога у Valve, але судячи із наполегливості поляків я щиро вірю в успіх їхньої компанії. Як мінімум, самому Steam не завадить конкуренція — адже ми, як кінцевий споживач, будемо тільки у виграші. В планах компанії випуск стабільної версії клієнту магазину під Windows, а також реліз під Linux. Ну і залучити як можна більше студій для дистрибуції їх продуктів через магазин GOG.
Рік заснування: 2015
Кількість ігор станом на Q1 2016: ~15
Активація покупок: не потрібна
Хоча сам магазин компанії Microsoft існує досить давно, цікавим для ПК-геймерів став 2015 рік. Саме тоді компанія змінила стратегію та запропонувала політику cross-buy для ігор на Xbox та Windows 10. Першою ластівкою стала Rise of the Tomb Raider – пригоди відомої Лари Крофт вийшли одночасно з випуском в Steam, але версія для Windows Store була з типовими обмеженнями UWP. Що й викликало шквал негативних коментарів в сторону Microsoft — UWP може і годиться для мобільних пристроїв, проте недостатньо адаптована для десктопів. Ось деякі з її негативних пунктів:
Більш детально мінуси покупок через Windows Store описані на відомому ресурсі howtogeek і навіть сам Філ Спенсер (завідує напрямком Xbox у Microsoft) повідомив, що є плани щось виправити.
Чому ж магазину із менш ніж двома десятками ігор для ПК знайшлося місце в цій статті? І правда дивно, адже в головного конкурента (Steam) їх декілька тисяч. Відповідь проста та банальна – тому що це Microsoft, гігантська компанія з величезними можливостями. Відкрити всі доступні Xbox ігри для cross-buy на Windows 10 технічно не потребує ніяких зусиль, адже Xbox це, по суті, звичайний ПК зі спеціально підібраним обладнанням. А поки компанія тестує нові моделі Xbox і думає над майбутнім своєї мобільної платформи, звичайним гравцям залишається тільки чекати… Та продовжувати користуватись Steam.
— Battle.net (Blizzard Entertainment)
Сервіс для мультиплеєру та дистрибуції ігор від легендарної компанії Blizzard. Запущений в далекому 1996, він дозволяв грати мережею в Diablo, Starcraft та Warcraft. З 2009 року компанія суттєво переробила сервіс — відкрила універсальний обліковий запис, що дозволяв грати в будь-який продукт Blizzard. Трохи згодом було випущено спеціальний клієнт, який вмів завантажувати ігри, запускати їх та навіть спілкуватись з іншими гравцями в чаті. Компанія і далі планує розвивати сервіс, який є невід’ємною частиною всіх її продуктів, тим більше, що компанія має фокус на онлайн розваги (добре відомий WoW та майбутній онлайн-шутер Overwatch).
— itch.io ( Leaf Corcoran)
Платформа для дистрибуції інді-проектів. Заснований в 2013 веб-сайт всього за кілька років став домівкою для понад 15 тисяч ігор від розробників з усього світу. А в кінці 2015 отримав ще й десктопний клієнт, вийшовши одразу на Windows, Mac OS та Linux. Сервіс дозволяє розробляти, публікувати та продавати власні ігри, в даний момент без комісії (тобто, весь прибуток йде в кишеню розробника). Модель дистрибуції – DRM-free. В плани компанії входить подальша робота над магазином та допомога спільноті в організації так званих game jam – віртуальних зустрічей, де учасники можуть спілкуватись і використовувати засоби для спільної розробки ігор.
— GameHouse (RealNetworks)
Компанія розробляє та продає власні casual ігри, як на ПК так і на мобільних телефонах. В даний момент їх магазин налічує понад 2300 продуктів, які доступні для завантаження та безплатного користування перші 60 хв. Після чого гру потрібно або видалити, або купити. Також, всі ігри доступні по абонплаті, а деяка частина з них – безплатна, з показом реклами.
— Desura (Bad Juju Games)
Сервіс для дистрибуції ігор на Windows, Mac OS та Linux. Заснований в 2010 проект позиціонувався як платформа для інді-розробників. Через рік було випущено Linux-клієнт, який став першим серед засобів дистрибуції ігор на цій платформі, за що і отримав підтримку Linux-спільноти. Тоді ж, перейшов на модель open source та отримав ще потужніше визнання і деякий час називався головним конкурентом Steam. Практично відсутня модерація продуктів, що потрапляли в магазин, сильно вплинула на привабливість сервісу. А реліз Linux-версії Steam-клієнта вбив останній цвях в домовину цього сервісу. Материнська компанія була визнана банкрутом в середині 2015 і, хоча сайт далі функціонує, подальша доля Desura досить туманна.
хотілось би сказати, що ринок ПК-ігор є доволі ласим шматком, та й сама індустрія це мільярди інвестицій. А дистрибуція ігор – один з ключових моментів, коли мова йде про гаманець пересічного гравця.
Солідно окопався та твердо стоїть на ногах продукт компанії Valve – магазин Steam. Серед сучасних продуктів конкуренції для нього практично немає.
Менш помітно або й зовсім в тіні топчуться інші проекти – GOG, як приклад живого, та Desura, як приклад вмираючого сервісу.
Далі, ми бачимо спроби великих студій створювати свої рішення для лінійки власних продуктів (Origin, Uplay, Battle.net). Тут нічого не заважає інших гігантам (Bethesda, Rockstar, Telltale, From Software і так далі) вскочити “в гру” з їхнім власним клієнтом.
Окремим збіговиськом огородились інді-проекти. Не те, щоби великий вибір, але вже й не Steam’ом єдиним.
Що ж отримує типовий геймер в результаті? У мене, наприклад, встановлено десь 6 різних клієнтів. Де купувати наступну гру? Тут мінімальна ціна вже давно не вирішальний фактор. Все залежить від магазину. Кожний раз, при виборі гри, я починаю задумуватись – які саме сервіс її дистрибуції має плюси та мінуси.
Чи можна обмежитись тільки одним майданчиком? Безсумнівно – ні. Тоді або доведеться відмовлятись від чергового ексклюзиву чи навіть цілої серії, або миритись із політикою однієї компанії, якій належить ваш обліковий запис і ствердно кивати головою на всі ініціативи (хороші чи не дуже). Або, взагалі, підняти чорний парус й повернутись на сторону піратів, завантажувати ігри і не платити ні копійки. Що ж робити – кожний вирішить сам. А я тільки додам, що ми, безперечно, живемо в найбільш революційний період цифрових розваг і далі буде тільки веселіше!