Про відкриття чергових потенційних ліків проти ковіду повідомив Інститут молекулярної біології і генетики НАН України (ІМБГ НАНУ) на своїй сторінці в Facebook.
Науковці ІМБГ спільно з колегами з Інституту фізіології імені Олександра Богомольця відкрили речовини, які можуть впливати на патогенетичні ланцюги коронавірусної хвороби та запобігти гострому запаленню легень. Попередні результати їх досліджень дають вагомі підстави вважати, що підібрані сполуки є перспективними для створення нових медичних препаратів, які гострого респіраторного дистрес-синдрому — найнебезпечнішого наслідку коронавірусної хвороби, який нерідко призводить до смерті.
Вчені підібрані сполуки, які впливають на відповідний фермент клітин крові — нейтрофільні гранулоцити — та блокують розвиток запального процесу. Згаданий фермент — протеїнкіназа С бета — є ключовим для «діяльності» нейтрофільних позаклітинних пасток, які здатні вловлювати та затримувати патогенні мікроорганізми. Коли в наш організм потрапляє інфекція — віруси чи бактерії — гранулоцити вибухають, викидаючи в позаклітинний простір своє ядро, тобто ДНК. Нейтрофільні пастки — це свого роду сіті, «сплетені» з ДНК загиблих клітин крові.
«Під дією вірусу SARS-CoV-2 гранулоцити схильні до, образно кажучи, «масового самовбивства»; іншими словами — нейтрофільних позаклітинних пасток, які мали би захистити організм, утворюється настільки багато, що вони призводять, навпаки, до його саморуйнування».
із повідомлення ІМБГ НАНУ
Упродовж майже півтора року досліджень науковцям вдалося підібрати кілька сполук, які здатні пригнічувати здатність гранулоцитів до неконтрольованого утворення нейтрофільних позаклітинних пасток. Науковці відділу біомедичної хімії ІМБГ провели комп’ютерне моделювання для передбачення сполук з потрібною біологічною активністю та синтезували спрогнозовані сполуки. Від їх тестування на ізольованих лейкоцитах вчені перейшли до серії експериментів на живих організмах.
Наразі в Україні стрімко погіршується епідемічна ситуація та зростає захворюваність на COVID-19 — в МОЗ прогнозують пік захворюваності з кінця жовтня до середини листопада. Саме в цей період очікуються найбільші навантаження на медичну систему. З 18 жовтня у «червону» зону потрапили Херсонська, Запорізька, Одеська, Донецька та Дніпропетровська області; водночас 14 областей відповідають «помаранчевому» рівню.