Про передачу боєприпасів GLSDB йдуть розмови майже рік, але Україна має почати отримувати їх лише зараз. Спробуємо розібратися, що це за бомби (або ракети), на що вони здатні на полі бою та у чому затримка з їхнім постачанням.
Абревіатура GLSDB розшифровується як бомба малого діаметра наземного запуску (Ground-Launched Small Diameter Bomb). Це боєприпас для наявних в Україні РСЗВ M270 та HIMARS, розроблений компаніями Boeing та SAAB. Також GLSDB можуть запускатися просто з власного контейнера відповідного формфактору, що робить їхнє застосування більш універсальним.
Конструктивно GLSDB є поєднанням планерної авіаційної бомби малого діаметра GBU-39 (SDB) з ракетним двигуном реактивного снаряда M26, який використовується з HIMARS та аналогічними РСЗВ. Boeing у партнерстві з Saab розробив міжступеневий адаптер для під’єднання SDB до ракети M26.
Вибір двигуна M26 обумовлений великою кількістю цих ракет: станом на 2024 рік їх залишалося 439 194 одиниць. Але після того деяка частина могла бути планово знищена або утилізована – програма фінансувалася до 2007 року. Оригінальні M26 не відповідали умовам Конвенції про касетні боєприпаси (не підписаної США).
Бомбу GBU-39 оснащено крилами, які розкриваються після запуску, що збільшує дальність використання снаряда до 150 км. У польоті він поєднує властивості реактивного боєприпасу та планера. Бомби оснащені інерціальною навігаційною системою та супутниковим позиціюванням за GPS, а також радаром міліметрового діапазону, інфрачервоним та лазерним датчиками та системами наведення.
Ракетний двигун запускає бомбу на достатню висоту та швидкість, після її досягнення SDB відділяється від ракети та розгортаються крила. Варто зазначити, що GLSDB має меншу боєголовку і несе приблизно на третину менше вибухівки, ніж звичайні снаряди для GMLRS.
Ідея боєприпасу полягає у високоточній стрільбі на великі відстані користуючись меншою боєголовкою для збереження більших ракетних боєприпасів для стратегічних цілей. У той час як типові ракети цього типу РСЗВ рухаються балістичною траєкторією, SDB здатна ковзати з висоти за обраною траєкторією.
Осколкова багатоцільова бойова частина GBU-39 вагою 93 кг з кількістю вибухівки 16 кг має проникну здатність 0,91 м у товщу сталевого залізобетону. Під час пікіруванні на ціль з великої висоти завдяки вольфрамовому наконечнику вона здатна пробивати бетонні укриття. Перед запуском можна обрати повітряний підрив або затримку підриву після влучення.
GLSDB може вражати цілі на відстані 70 км після від’єднання від ракети-носія в усіх напрямках, що дає можливу максимальну відстань 150 км. За даними Saab, точність ураження становить до 1 м. Боєприпас може бути налаштований на детонацію над землею або із затримкою для глибокого проникнення. Він стійкий до радіоелектронних перешкод і може змагатися з російськими системами РЕБ.
Вартість бомби SDB становить приблизно $40 000, тоді як ракетні двигуни M26 США та інші країни беруть з наявного запасу. Для порівняння, експортна вартість одного заряду M31 оцінюється у $500 000.
Підсумовуючи можна сказати, що GLSDB – точний та маневровий боєприпас, стійкий до засобів протидії, але з порівняно невеликою бойовою частиною. Він не здатний зносити мости та рівняти з землею укриття, але допоможе уражати цілі на раніше недоступній для HIMARS відстані.
Про постачання GLSDB України США оголосили 3 лютого 2023 року. Передбачалося, що розробка наземної версії може зайняти до дев’яти місяців, але компанія Boeing оголосила, що боєприпаси можуть бути поставлена вже навесні 2023 року.
Фахівці одразу попереджали, що це буде досить розтягнуте у часі постачання, з урахуванням випробувань та виробництва. Перші 24 боєприпаси прогнозувалися через дев’ять місяців після підписання контракту, а до кінця 2024 року очікувалася можливість постачання до 750 одиниць GLSDB.
30 березня тайванські ЗМІ повідомили, що Тайвань на прохання США відклав закупівлю GLSDB, щоб їх можна було відправити в Україну. Боєприпас увійшов до початкової стадії масового виробництва у 2023 році.
22 червня офіційно стало відомо, що через затримки, викликані проблемами розробки та виробництва, Україна отримає ракети GLSDB не раніше осені.
14 жовтня 2023 року Boeing заявила, що GLSDB буде доставлено в Україну до зими. 30 листопада було повідомлено, що постачання перенесене на початок 2024 року.
31 січня, під час перебування у Києві заступниця державного секретаря США Вікторія Нуланд оголосила: “Я їду більш впевненою, що Путін отримає «приємні» сюрпризи на полі бою, і що Україні вдасться досягнути дуже великого успіху цьогоріч». Офіційно адміністрація США відмовилася коментувати конкретні терміни постачань із міркувань безпеки.
GLSDB майже вдвічі збільшує дальність, на яку раніше Україна могла націлити наявні пускові установки. Це зробить доступними всі лінії постачання росії на сході України, а також частину окупованого росією Криму.
Планер SDB буде складніше перехопити, оскільки його можна запрограмувати на наближення до цілі з будь-якого напрямку та під різними кутами. На відміну від звичайної артилерії, яка дотримується передбачуваного шляху від запуску до місця призначення, крила та навігаційні можливості GLSDB дозволяють їй уникати перешкод та засобів протиповітряної оборони, обходячи їх. Оскільки GLSDB є планером, він має слабку інфрачервону характеристику, що робить бомбу поганою ціллю для інфрачервоних самонавідних ракет, таких як ПЗРК.
Експерти вважають, що з урахуванням дальності та бойової частини зарядами GLSDB краще уражати найбільш цінну техніку росіян на значній відстані. Серед переліку можуть бути ППО Тор-М2, С-300 та інші, а також великі та дорогі комплекси РЕБ. Також хорошими цілями залишаються склади боєкомплекту та керівний склад військ окупанта. З іншого боку, для боротьби з GLSDB ворог може використовувати ті ж комплекси «Тор» та «Панцирь-С1». Більша дальність влучання української зброї може збільшити логістичне плече росіян, спровокувавши їх відсунути важливі об’єкти ще далі від лінії фронту.