«Чарлі та шоколадна фабрика» Роальда Даля — твір настільки унікальний, що аналоги йому підібрати важко. Саме тому книжка стала чудовим ґрунтом для багатьох адаптацій, чимало з яких до того ж значно змінювали першоджерело. У кіноіндустрії сучасний глядач найяскравіше запам’ятав фільм «Чарлі та шоколадна фабрика» з Джонні Деппом у головній ролі, який теж багато в чому унікальний. Тому бажання Warner Bros. Pictures зняти чергову адаптацію книги, до того ж ще і як приквел, спочатку сприймалося насторожено. «Вонка» нарешті вийшов на великі екрани, а в нашій рецензії ми розповіли, яким вийшло це кіно.
Жанр фантастичний мюзикл
Режисер Пол Кінг
У ролях Тімоті Шаламе, Кіган-Майкл Кей, Саллі Гокінс, Роуен Аткінсон, Олівія Колман, Джим Картер
Прем’єра кінотеатри
Рік виходу 2023
Сайт IMDb
Віллі Вонка (Тімоті Шаламе) багато років подорожував світом, щоб освоїти мистецтво приготування найсмачніших солодощів. Тепер він повертається до великого міста, щоб показати йому свої вміння. Однак у місті всю сферу солодощів поділили між собою троє кондитерів, які не хочуть бачити чергового конкурента. До того ж сам Вонка через свою наївність обзаводиться величезним грошовим боргом, через який його майбутнє як кондитера опиняється під великим питанням. Однак Віллі продовжує вірити в силу солодощів і має намір за допомогою своїх творінь змінити світ навколо себе.
За «Вонку» відповідав режисер Пол Кінг, який може бути вам відомий за дилогією «Пригоди Паддінгтона». Ця серія, якщо опустити її основні особливості, додатково примітна тим фактом, що навіть у нібито негативних і неприємних персонажах Кінг знаходить своє розчулення і чарівність. «Чарлі та шоколадна фабрика» 2005 року працювала на протилежних принципах, створивши цілу низку неприємних образів. Ця невелика, але принципова різниця чудово описує загальну атмосферу «Вонки».
«Вонка» — легкий, повітряний, майже ефемерний фільм, після перегляду якого неможливо не зарядитися позитивом.
Так, у Вонки в його спробах досягти успіху вистачає неприємностей, причому якщо розглядати їх цілісною картиною, то вони розповідають про корумповане і прогниле суспільство. Однак Віллі ніколи не сумує і завжди прагне вперед. В іншому контексті його погляди на світ могли б здатися надто наївними, проте у «Вонці» вони набувають свого шарму і не викликають відторгнення.
Вагома частка магії фільму полягає в його жанрі. Адже тут у нас не просто фантастична історія, а мюзикл. Причому вкрай хороший мюзикл, який не боїться приймати свій театральний бік і реалізує його з усією відповідальністю. На жаль, не можна сказати, що пісні добре працюють у відриві від історії як самостійні твори (за винятком нових версій Pure Imagination, але такий козир неможливо побити). Однак у контексті кіно вони звучать ідеально. Хіба що в оригінальній англійській версії вони точно будуть у кілька разів кращими, ніж у дубляжі.
Фільм приємно тішить досить великою кількістю сюжетних ліній і розмаїттям яскравих персонажів. Причому сценарій і загальна структура оповіді вдало оперують усіма своїми змінними. У «Вонці» немає елементів, що провисають, або занадто поспішних, все ідеально до місця. Тому чари не зникають ні на секунду.
Кіно має дивовижний вигляд ще й з візуального погляду. Воно бере естетику промислової революції у Великій Британії та поєднує з гротескною магією солодощів.
У результаті кожна сцена, навіть найпростіша, що складається лише з брудних вулиць і стін, має все одно привабливий вигляд. Цей елемент, до речі, теж ріднить «Вонку» з «Пригодами Паддінгтона».
Місцева феєрія ідей може здатися божевільною, але призводить вона до цілком гуманної моралі, яка відчувається щирою і зворушливою, без зайвої фальші. У цьому взагалі одне з головних досягнень «Вонки». Оперуючи моментами, які навряд чи могли б статися в реальному житті, історія однаково стає зрозумілою і близькою практично кожному глядачеві.
Тімоті Шаламе ідеально вжився в роль молодого Вонки. Він ще не обзавівся своєю нарочито ілюзорною, але насправді небезпечною аурою, якою ми бачили її в попередньому фільмі-адаптації. Ні, Віллі тут ще юний і безтурботний до того рівня, що абсолютно не здатний ні вести бізнес, ні просто вижити на вулицях міста. Що вже говорити, він навіть читати не вміє. Але хлопець вірить у себе, тому зламати його не вийде. Образ ідеально склався з хореографією і мімікою Шаламе, тож стежити за ним не набридає до самих титрів.
І нехай безпосередньо у фільмі про це не йдеться, але він ідеально вкладається в концепцію новорічної історії. Благо снігу в «Вонці» більш ніж достатньо. Віра в диво після перегляду зміцнюється якось сама собою. Наївна, але непохитна, прямо як головний герой фільму.