Бадьорий день, пані та панове, адміністратори, модератори, користувачі, чудики та чудили.
Сьогодні я хочу торкнутися теми, яка особисто у мене сидить майже в печінках, ближче до прямої кишки. Я страждаю цим запором вже не мало часу, і сьогодні я хочу позбутися тричі перевареного калу, нарешті розслабитися і насолодитися спокоєм.
Довгий час було все чудово — ніхто нікому не зносив мізки, всі говорили будь-якою мовою, вірили у свого бога, мали власну думку на всяку нісенітницю. І ось якісь дегенерати на нас напали. Одним із приводів було брехливе «утиск російськомовних». А потім усі як із ланцюга зірвалися, і тепер майже кожен другий мені зносить мозок:
Цієї ночі один кадр навіть сказав таку фразу:
– «Щоб було як у країнах Балтії — тупо паспорт негромадянина, доки іспит з мови не видаси»
Я від такої тупості, як сидів, так і сів ще глибше, втопився в стілець до перекриття кровообігу, а потім встав і…
Почнемо із простих істин. Я, як адекватний неадекват, свою думку в таких обставинах засовую далеко і глибоко, туди, де в мене зараз сидить тричі переварене. Я використовую факти, і тільки з них роблю висновки, суджу, наводжу тези та аргументи (не те, що деякі).
У моєму словнику немає слів україномовний чи російськомовний. Я говорю ці слова тільки для того, щоб співрозмовник мене зрозумів на своїх і за своїми розуміннями. Чому ж у мене немає таких слів у словнику? Та все дуже просто:
– ось хто такий УКРАЇНЕЦЬ? Той хто живе в Україні? – Ні……………х.я 🙂
— Той, хто розмовляє українською? – теж нi.
Це факти №1 та №2. Хто скаже, що це не так???
І для того, щоб бути носієм української мови, не обов’язково нею говорити! – Це факт №3 та №4. Хтось проти?
Чи розумієте, дітки «мої», кожен, абсолютно кожен українець навчався в українській школі, вчив українську мову, вчив вірші Тараса Григоровича Шевченка, писав українською перекази та твори, складав державний іспит з української мови, а також складав іспит з історії України. Це факт №5. Хтось проти?
(є винятки, наприклад репатріанти, але зараз їх розглядати не має сенсу)
Тобто ідіот, який говорить про складання іспиту ПОВТОРНО, просто несе нісенітницю, розпалює конфлікт, підкидає дрова у вогонь.
Звичайно! дітки «мої», Є!!! – це нащадки чиновників, які награбували наші гроші і відправили своїх дітлахів за кордон, де ті навчалися в закордонній школі, вчили закордонні мови, і все це — на наші з вами грошики. Вони є українцями тільки за паспортом, і тоді, коли це вигідно.
Давайте ж повернемося до цих злобучих словосполучень — україномовний та російськомовний. Враховуючи сказане вище, чи може існувати слово україномовний? Хіба слово «українець» не має на увазі, що перед вами людина, яка знає українську, є частиною України в усіх проявах, вiд нащадства до культури, та менталітету???
Давайте я спрощу питання, а то я знаю, вже знайомий з контингентом даного ресурсу (махаю їм ручками з вершини гори під назвою Логіка)
Спробуйте на смак, посмакуйте язиком словосполучення:
Як вам, гімно не роздушене, подобається? Що скажете?
А що скажуть розумні люди, які зрозуміли суть? Чи відчуваєте як смердить маніпулюванням?
Дотримуючись тієї безмозкої логіки та словосполучень, чи є я тепер англомовним українцем, япономовним українцем, російськомовним українцем, україномовним українцем?
Чи може я просто УКРАЇНЕЦЬ, який знає інші мови, і який говорить тією мовою, якою хоче?
Тепер щодо патріотизму та патріотів, якими вони можуть крити, мовляв – «російський побічно пов’язує з окупантом».
Ну так ось Мої Друзі, які зазвичай говорять російською — зараз на фронті. І знаєте, що моїх друзів пов’язує з окупантом? Ненависть до других. І ВСЕ!!!
Тож дорогі «мої» дітлахи — просувати мову треба! Це наша культура та історія. Але якщо ви перегнете паличку, то паличка покличе м’ясорубочку, і та вас перемелить. Тут не про погрози! – мова про саморуйнування нації через «тригер», громадянську війну та ненависть один до одного.
Владі — гівна на лопаті!
Дякую ідіотам різного калібру, кольору, запаху та… навіть антропоморфізму. Ви частково послужили натхненням для того, щоб я написав те,
Тому що не малі…