Незвичайний акордеон не лише дивно виглядає, а й повністю функціональний. Механічно грати на ньому можна так, як і на нормальному інструменті, але звук на виході нагадує восьмибітну музику з аркадних ігор 1980-х років.
Інструмент простий у концепції та експлуатації. Два С-64 з’єднані міхами, зробленими з десятків 5,25-дюймових дискет. Міхи контролюють «повітряний потік» (гучність) нот, що граються. Клавіші на кожному комп’ютері діють як і на стандартному акордеоні: права відтворює мелодію, а ліва – акорди.
Створення Коммодордіона було не такою простою справою, як його експлуатація. Винахідник Лінус Окессон почав з виготовлення міхів. Для кожного згину потрібні були три дискети, розрізані за двома різними шаблонами та скріплені скотчем. Потім складки були зчеплені з попередніми та скріплені великою кількістю стрічки. Були використані приблизно 48 дискет.
Щобільше розтягнуті міхи, тим гучніші звуки видає акордеон. Міхи Commodordion герметичні, за винятком отвору позаду, через який повітряний потік потрапляє на мікрофон. З його допомогою шум потоку трансформується у гучність. Цей сигнал подається на цифро-аналоговий перетворювач, який виводить звуки.
Кожен Commodore 64 був істотно модифікований – це помітно з тильного боку. Два блоки живлення підключаються безпосередньо до материнських плат, а не через адаптер. Інші модифікації материнської плати включають апаратний емулятор стрічкового накопичувача Commodore та модуль виведення. Загалом пристрій має три спеціалізовані плати, підключені безпосередньо до мікросхеми C-64.
Програмне забезпечення на емуляторі стрічкового накопичувача переводить натискання клавіш кожному комп’ютері у ноти акордеона. Як демонструє відео, Окессон є досвідченим музикантом і може грати на інструменті у режимі реального часу як і на звичайному акордеоні. Створена таким чином музика ідеально впишеться у будь-яку відеогру епохи 1980-х.
Джерело: TechSpot