Вчені з Інституту електроніки й телекомунікаційних досліджень та інших наукових інституцій Південної Кореї опублікували статтю і стверджують, що досягли надпровідності за нормальних умов.
Надпрові́дність — квантове явище протікання електричного струму у твердому тілі без втрат (з нульовим електроопором). Це набір фізичних властивостей, які спостерігаються у певних матеріалах, коли електричний опір зникає, а поля магнітного потоку витісняються з матеріалу. На відміну від звичайного провідника, опір якого поступово зменшується за зниження температури, надпровідник має притаманну йому критичну температуру, нижче якої опір різко падає до нуля.
Навіть надпровідні матеріали потребують дуже низьких температур, далеких від кімнатних умов. Проте дослідження корейців стверджує, що їм вдалося виготовити модифіковану форму свинця-апатиту під назвою LK-99, яка є надпровідною при будь-якій температурі нижче 127°C без потреби в барокамерах для створення високого тиску, передає The Register.
Стаття повідомляє, що вчені досягли цього шляхом заміни частки свинцю іонами міді. Це призводить до структурних спотворень, зменшення об’єму та утворення надпровідних квантових ям. Вони є стрижневими елементами для досягнення надпровідності.
Матеріал проілюстрований світлиною надпровідного матеріалу, який частково левітує на традиційному магніті завдяки ефекту Мейснера — явища швидкого затухання магнітного поля в надпровіднику.
Наявні наразі надпровідні матеріали вимагають створення складних умов, що не дає змоги використовувати протікання струму практично без опору для реальних пристроїв. Усе обмежується громіздкими експериментальними системами.
Якщо уявити, що такий матеріал існує, і він буде достатньо дешевим для широкого застосування, це може надати шаленого розвитку енергетичній галузі. Зменшаться втрати на генерацію, передачу, трансформацію й використання електроенергії приблизно з 30-35% до 1-2%. Це дасть прискорення розвитку цифрової електроніки, зробивши пристрої компактніше та потужніше, а також пристроїв, де використовується магнітне поле, таких як апарати МРТ або потяги на магнітній подушці. Надпровідники можна застосовувати в космічній галузі, що робить перспективи винаходу практично безмежними.
Не зважаючи на те, що стаття опублікована відомими в науковому світі людьми з високою цитованістю робіт, багато авторитетних вчених поставили відкриття під сумнів. Вони звернули увагу на недоліках наукової статті та потенційних неточностях.
Занадто рано говорити про те, що ми отримали переконливі докази надпровідності.
Ще одне питання стосується більш дальньої перспективи. Крім власне винаходу треба ще створити економічно доцільний метод масового виробництва, про що поки ні слова. Тож слідкуватимемо за розвитком науки й промисловості далі.