Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) звітує про зростання температури у Європі – наразі цей показник найвищий серед усіх континентів світу.
За період 1991-2021 рр. температура у Європі значно підвищилась — із середньою швидкістю зростання близько +0,5 °C за десятиліття. У результаті альпійські льодовики “схудли” на 30 метрів з 1997 по 2021 рік. Крижаний покрив Гренландії тане, що сприяє прискоренню підвищення рівня моря – влітку 2021 року на острові вперше в історії зафіксували появу опадів на найвищій точці, Верхньому таборі (Summit Camp).
У 2021 році сильні погодні та кліматичні явища призвели до сотень смертей, безпосередньо вплинули на понад півмільйона людей і завдали економічних збитків на суму понад 50 мільярдів доларів США. Близько 84% зафіксованих погодних явищ – повені або шторми.
Але є й непогані новини – деякі європейські країни досягли успіху в скороченні викидів парникових газів. Зокрема, в ЄС викиди парникових газів скоротилися на 31% між 1990 і 2020 роками, а до 2030 року їх планують скоротити на 55%.
Європа також дуже активна у транскордонному співробітництві з адаптації до зміни клімату, зокрема в транснаціональних річкових басейнах. Вона також один зі світових лідерів у забезпеченні ефективних систем раннього попередження – завдяки яким захищено близько 75% людей та врятовано від сильної спеки чимало життів.
“Європа представляє наочну картину потепління світу та нагадує нам, що навіть добре підготовлені суспільства не захищені від наслідків екстремальних погодних явищ. Цього року, як і у 2021-му, значні частини Європи постраждали від сильної спеки та посухи, що призвело до розпалу лісових пожеж, а також від повенів”, — сказав генеральний секретар ВМО професор Петтері Таалас.
Прогнозується, що кількість стихійних лих, пов’язаних з погодою, кліматом та водою, у майбутньому збільшиться.
Зміна клімату впливає на здоров’я та смертність європейців безліччю способів – включаючи захворювання через дедалі частіші екстремальні погодні явища (спека), зростання зоонозів
Найбільш смертоносним екстремальним кліматичним явищем у Європі є спека (особливо на заході та півдні). Поєднання зміни клімату, урбанізації та старіння населення в регіоні створює та ще більше посилить вразливість до спеки.
Зміни клімати впливають на виробництво й розповсюдження пилку та спор – тож можуть призвести до збільшення алергічних розладів. Понад 24% дорослих, які проживають у європейському регіоні, страждають різними алергіями, включаючи важку астму, тоді як частка дітей з алергічними розладами у регіоні становить 30–40% і продовжує зростати.
Зміна клімату також впливає на поширення трансмісивних захворювань – зокрема захворювань, що передаються кліщами та можуть викликати хворобу Лайма (бореліоз) та кліщовий енцефаліт.
За даними ВООЗ, близько півмільйона передчасних смертей у Європейському регіоні у 2019 році були спричинені антропогенним забрудненням повітря дрібними частинками, значна частина яких була безпосередньо пов’язана зі спалюванням викопного палива. За оцінками, можна уникнути приблизно 138 000 передчасних смертей на рік завдяки зменшенню викидів вуглецю, що потенційно призведе до економії 244–564 мільярдів доларів США.
Діти більш вразливі до впливу зміни клімату, ніж дорослі, як фізично, так і психологічно. Майже 125 мільйонів дітей у Європі живуть у країнах із «середнім або високим» ризиком (третій із п’яти рівнів класифікації, який використовується у всьому світі).
Більшість збитків від лісових пожеж спричинені екстремальними подіями, до яких ні екосистеми, ні громади не пристосовані. Зміна клімату, поведінка людей та інші чинники, що лежать в основі, створюють умови для більш частих, інтенсивних та руйнівних пожеж у Європі зі значними соціально-економічними та екологічними наслідками.
Транспортна інфраструктура та діяльність піддаються ризику як через поступову зміну клімату, так і через екстремальні явища (наприклад, хвилі спеки, сильні зливи, сильні вітри та екстремальний рівень моря). Значна частина інфраструктури побудована на основі застарілих спостережень для різних погодних явищ, тому не стійка до нинішніх екстремальних ситуацій.
В основі Паризької угоди закладені очікувані національно визначені внески (NDC), які втілюють зусилля кожної країни щодо скорочення національних викидів та адаптації до наслідків зміни клімату.
Станом на березень 2022 року 51 європейська країна представила свої NDC, у яких заплановані зусилля для пом’якшення наслідків зміни клімату для таких пріоритетних сфер:
У 2021 році Європейський Союз у своєму законі про клімат поставив за мету досягти нульових чистих викидів до 2050 року. Проміжна мета – скоротити викиди на 55% до 2030 року.
Джерело: ВМО