Автівка, дрони та намагання вижити. Аеророзвідник розповів, як росіяни вистежують наших бійців

Опубликовал
Максим Бутченко

Розмова з Сергієм відбулася одразу після його чергування на фронті. З групою аеророзвідників він періодично виїжджає на передову. Але для того, щоб потрапити до лінії зіткнення та потім повернутися їм потрібне надійне авто. В чому складність воєнних дій для аерозвідників, як росіяни слідкують за ними та чому завжди не вистачає волонтерської допомоги — про це Сергій розповів ITC.ua. Ми допомагаємо зібрати гроші на купівлю авто для його підрозділу. Деталі нижче

Розкажіть про себе, як ви потрапили до ЗСУ?

Я служу в 126 бригаді, в батальйоні, який входить як окремий в ТРО. Ми несемо службу на Херсонському напрямку. До війни я був ІТ-шником, проджект менеджером та лідом. У 2023 році потрапив в ЗСУ — дали повістку, прийшов до військкомату, мобілізувався.

Чи був у вас військовий досвід?

Онлайн-курс "Оптимізації бізнес-процесів" від Laba.
Досягайте стратегічних цілей навіть в умовах кризи.Опануйте інструменти для впровадження ефективного процесного управління під менторством операційного директора Laba.
Детальніше про курс

Не було і на строковій службі я не був. Намагався піти в армію ще в лютому 2022 року. У військкоматі сказали: «Місць нема. Чекай». Після цього я почав волонтерити — знав підрозділи, яким потрібна була допомога. Щось сам закуповував за свої гроші, щось з друзями скидалися. Починаючи з бронежилетів, закінчуючи футболками та турнікетами, спальниками. Що могли, то закупали й передавали військовим.

Наскільки розумію, ви зараз займаєтеся розвідкою. Це досить складна професія, важка робота з технічної точки зору та безпеки — аеророзвідники доволі часто пріоритетна ціль для ворога.

Так. Нас часто відстежують дронами, тому я коли прийшов, у нас вже більш досвідчені товариші ділилися секретами що треба робити, щоб тебе не засікли. В тому числі я проходив додаткові курси для отримання сертифіката, і там також розказували, що треба робити, коли злітаєш, як треба маскуватися.

Ви сказали, що маєте сертифікат. Це навчання було від Мінцифри?

Спочатку ми приїхали й працювали з дронами на місці, а після двох місяців нас відправили на проходження курсів та сертифікацію. Це було від ГО «Аеророзвідка», яке сертифіковано Мінцифрою.

Повертаючись до теми — за аеророзвідниками полює ворог

Звичайно. Коли ми підіймаємося, ворожий РЕБ бачить наших «пташок», далі вони підіймають свої дрони, щоб знайти нас. Буває таке, що наш РЕБ бачить їх і повідомляє нам, ми тоді саджаємо дрони та намагаємось сховатися. Обираємо позиції з розрахунку того, щоб нас зі сторони ворога було менше шансів побачити візуально з допомогою «пташок» та засікти з допомогою аеророзвідки. Тобто окопуємося, використовуємо виносні антени. Starlink, та все, що може випромінювати Wi-Fi відрізаємо. На телефоні тільки «літачок» стоїть. Якщо є EcoFlow і в ньому є Wi-Fi, то його треба вирізати.

А що ви робите зі Starlink? Я чув, що ви їх буквально закопуєте в землю

В землі викопується ямка, ставиться Starlink, щоб він «бачив небо», але був нижче рівня землі. Ми самі стараємося заховатись в канавку, або в якийсь яр, щоб наш пульт бачив дрон. Та щоб ворожий РЕБ нас, щоб було якнайменше «спуфив» — тобто перехоплень контролю за нашим дроном та керування в їхню сторону.

А які дрони ви використовуєте?

Mavic 3 та Mavic 30. Інші підрозділи, які вже більше часу воюють, використовуються fvp дрони. Є вже така практика, коли підіймають звичайний для розвідки Mavic і fvp дрон для знищення якихось цілей — вони працюють в тандемі.

А що найскладніше в навчанні або в досвіді, який ви отримали?

Найгірше — загубити дрон, але це норма. На жаль деякі люди досі не розуміють що, дрони — це є розхідний матеріал. Я не знаю ще жодного пілота, який за весь час не втратив жодного дрона. Але є доцільність втрати дрона.

Тобто яка мета: якщо мета важлива, то тоді можлива й втрата?

Так. Якщо є можливість з допомогою дрону коригувати арту по танку, то нехай цей дрон буде знищений, але буде знищений і танк. А вартість танку та вартість дрону несумісні. Але якщо ми просто проводили розвідку і побачили якісь окопи, не слідкували за зарядом батареї, високо підняли або близько підлетіли й нас засікли, збили дрон, тобто нічого не добився, то це, звісно безцільно.

Я бачу, що росіяни багато стріляють зі стрілецької зброї, намагаються попасти по дрону. Це взагалі можливо?

Дрон не видно вже з метрів 200 — його чути, але не видно. Це така маленька-маленька точка. Для 100-150 метрів використовують швидше не звичайні автомати, а мисливські рушниці з картеччю.

Аеророзвідка повинна бути дуже мобільною. Як близько ви приїжджаєте до лінії фронту?
Якомога найближче до лінії зіткнення, тому що у нас, на жаль, дрони мають, по-перше, невелику ємність акумулятора, навіть якщо там спаяють акумулятори та ставлять кращі. А по-друге, це ворожий РЕБ: чим ближче ми під’їдемо, тим потужніший буде сигнал від пульта, тим більше ми побачимо, та тим менше шансів, що нас РЕБ зіб’є.

Враховуючи нашу місцевість, найближче це був берег річки — приблизно 1,2 км.

Тут важливо сказати, що автомобілі теж розхідний матеріал. У мене багато знайомих в аеророзвідці, по їх авто часто попадали, розбивали дорогами тощо.

На сьогодні ми працюємо двійками — пілот та другий пілот. Взагалі група аеророзвідки повинна складатися з чотирьох людей: пілот, другий пілот і він же командир групи, водій та охоронець. Задача водія — під’їхати, викинути групу, виїхати на якусь відстань подалі, щоб вберегти авто. Також усі члени групи повинні вміти керувати машиною, тому що ситуації бувають різні і якщо навіть три людини поранено в групі, хтось один повинен витягувати групу.

Автівка — один з найважливіших ланцюгів в цій системі. Тобто якщо не буде гарної машини, яка може пересуватися швидко, буде проходити найважчі місця, то взагалі групі нічого не вдасться?

Так, тому що ми крім свого спорядження (бронежилети, каски, зброя), ще тягнемо щонайменше пару великих акумуляторів для підзарядки батарей, для живлення Starlink, для резервного зв’язку, сам Starlink, тягнемо рації, кейси, купу всього. Зазвичай це буває так: ми летимо на машині, вона зупиняється, ми вистрибуємо з машини, швидко витягаємо своє спорядження, машина їде. Ми лягли, дивимося чи нічого не летить, не дзижчить. Ага, нас не засікли. Все, розгортаємося і починається підготовка до вильоту.

Ви кажете, що вас двоє, а машина залишається з вами. Тобто є можливість, що її вразять?

Є така можливість, але ми намагаємося брати ще одного водія, тобто водій нас вивантажив, викинув і залишив, від’їхав.

Якщо казати про саму машину, яку використовують. Віддаєте перевагу якомусь позашляховику, джипу?

\Так, перевага, звичайно, тим, які мають високу підвіску та 4 на 4 — високу прохідність. У що тут, по-перше, поля, по-друге, болота. Маленький дощик пройшов і багато машин застрягає.

А були випадки, коли ви застрягли?

Так, це часте явлення. Одного разу ми виїжджали на бусику у звичайне поле, машини не їздили, тільки пару метрів проїхали, переднє колесо провалилося і застрягли. Благо, ми це ще не доїхали до лінії зіткнення і нас не дуже було здалеку видно. Ми намагалися самі виїхати, але там дощик пройшов буквально 5 хвилин, земля стала таким болотом і ми просто тупо провалилися. Самі не могли виїхати. Рили канаву, підставляли камені, дошки, але нічого, поки не приїхала Nissan Navara та нас витягла.

А які взагалі машини цінуються, можливо, по марках? Який пріоритет?

Це повинен бути рамник, точно 4 на 4, наприклад, Mitsubishi L200 Nissan Navara.

А скільки приблизно така машина живе на фронті?

Все залежить від того, де саме знаходиться машина і як її використовують. Це може бути пів року, і рік, а може і місяць бути. Я знаю хлопців, які купили машину, виїхали, почалися якраз мінометні обстріли, по машині попадають. Вони бігом в машину, благо, вона ще була заведена, двері вже деякі не відкривалися, тому що осколками посікло, по газах і поїхали. Потім машину ремонтували, а машині ще й місяця не було.

Бувало таке, що начебто замаскували машину, вже подалі від лінії зіткнення, а прилетів ворожий дрон, побачив машину (звичайна машина чорна під деревом стоїть, ніяких військових маркувань не було) скинув все одно «вог» на капот, тобто машина вигоріла — відновленню не підлягає.

А скільки машин змінилося, поки ви служите?

У нас це зараз буде перша машина (після збору грошей). Ми завжди просили, щоб нас хтось підвіз, вивіз чи з нашого підрозділу, чи з сусідніх підрозділів. Це була головний біль командування. Якщо суха погода, нас могли й на «Жигулях» вивезти, тобто чого не шкода. Якщо дощ, ніч і вузька місцевість, то це повинен бути якийсь позашляховик, то вже шукали хто може нас вивезти туди. Були дві машини в ремонті, бо одну трохи підстрелили, одна просто залетіла в кювет, зламалася.

Як ви вважаєте, чи всі люди розуміють, знаходячись в тилу, в мирному житті, що вам — тим, хто знаходиться саме на передку, на фронті потрібно постійно допомога?

На жаль, дивлячись, як все це відбувається в тилу, я бачу, перше, що люди або вже не хочуть, або вже втомилися донатити на якісь проєкти. Зазвичай донатять одні й ті ж самі люди. Так, є якісь пожертви, але вони, на жаль, дуже маленькі. Але і за них дуже дякую!

Деякі люди думають, що оскільки військовий, то отримуєш тут 100 000 грн, то ти можеш дозволити собі все. На жаль, ні. Спорядження все — це розхідний матеріал. Ми самі закуповуємося. Так, держава видає нам якесь спорядження, але воно не завжди зручне, воно не підходить для використання в тих умовах, в яких ми працюємо.

Тобто видають бронежилет, форму, все, але ми покупаємо плитоноски, покупаємо чохли. Starlink краще купити своїм коштом, ніж чекати, що все це тобі видадуть або волонтери принесуть. Все це розхідний матеріал. Планшети, телефон впав розбився, пульт управління розбився, дрон загубився. Все це закуповується нами, тому ми постійно потребуємо допомоги.

Приєднатися до збору на авто для підрозділу героя інтерв’ю можна нижче:

  • Приват Банк – 4149629361328461 (Вікторія Абед)
  • Банка Моно – 5375 4112 0522 1356 посилання на банку
  • PayPal – viktoriia.abed@gmail.com
Disqus Comments Loading...