Рубрики Статті

Фізика та брехливе Середньовіччя у кіно та відеоіграх. Навіщо автори контенту йдуть на такий крок?

Опубликовал
Дмитрий Спасюк

Кіноіндустрія випускає багато фільмів про Середньовіччя, де фігурують лицарі, битви на мечах, гарні принцеси, відважні герої, штурми фортець тощо. Відеоігри в цьому жанрі також користуються неабиякою популярністю. Та чи правильно автори показують все, що відбувалось в ту давню епоху? В цьому матеріалі не будемо чіпати тему чарівних істот і видуманих магічних здібностей, а лише розглянемо найпоширеніші помилки режисерів і розробників відеоігор з точки зору законів фізики.

Поняття «Середньовіччя» вжили дуже узагальнено, адже зачепимо і давніші епохи. Всі наведені факти неграмотності авторів не роблять фільми та ігри гіршими. Ймовірно, вони б виглядали значно нуднішими. Якби все було дуже реалістично, то деяким глядачам і геймерам стало б нецікаво уже через пів години.

Дерев’яна артилерія

Катапульти користуються неабиякою популярністю у фільмах. Там вони виступають головними облоговими приладами. Їхня сила перебільшена в десятки разів. Більшість розробників ігор і режисерів не мають жодних уявлень про те, як працювали ці древні артилерійські системи.

У фільмі «Царство Небесне» арабські требушети стріляють на півкілометрову відстань величезними вогняними снарядами. Навіть за сучасних технологій неможливо створити метальний механізм такої потужності. Требушет використовує противагу задля запуску каменів. Противага повинна бути в десятки, а то й сотні разів більшою для ефективного запуску снаряда.

Курс Communicative Business English.
За майже 2 місяці ви відчуєте впевненість у спілкуванні з міжнародними колегами, здолаєте мовний бар’єр та прокачаєте аналітичне мислення.
Реєстрація на курс

Достатньо завершити курс шкільної фізики за 8 клас, щоб зрозуміти всю абсурдність сцени із требушетом у «Володар перснів: Повернення короля». Вони запускали снаряди, що були співмірні із розміром противаги. Це все одно, що Піпін кидався б 50-кілограмовим камінням на відстань 200-300 метрів. Рівень реалізму один і той же самий.

З відеоіграми ситуація ще гірша. У більшості стратегій катапульти є панівним видом озброєння. Рідко коли геймдизайнери займаються детальним балансуванням юнітів. Дерев’яні облогові машини завжди є актуальними серед професійних гравців у популярних Real Time стратегіях.Ця середньовічна техніка у казках руйнує могутні стіни міст і фортеці наче картонні будинки. Кілька пострілів і товста вежа зруйнована. І знайдуться ті, хто прийме це як історично вірогідну інформацію.

Катапульти у Stronghold наче ядерна зброя у реальному світі. Вони непереможні і їх усі бояться. Неважливо скільки їх, 5, 50 чи 500 – вони руйнують все на своєму шляху, залишаючи зачищену від будівель і ворогів поверхню.

Це ж стосується й інших метальних приладів. Мангонелі, требушети, катапульти, онагри, балісти – різновидів дуже багато, але всі вони зображені нереалістично майже у всіх фільмах та іграх.

Сучасні прототипи середньовічних артилерійських систем виглядають дуже нудно і примітивно. Пропонуємо переглянути кілька відео з ними, щоб зрозуміти масштаб знущання з фізики у кіно та геймінг індустрії.

Справжні облоги замків

В реальності лопата була найкращим методом боротьби зі стінами. До появи потужних порохових гармат боротись з твердинями було важко. Пробивати стіни катапультами й требушетами було майже неможливо. Лише у мріях розробників відеоігор та фільмів вони працювали ефективно. В реальності підкопи давали найкращий результат.

Не обов’язково було руйнувати стіни та вежі. Часто використовували тарани, облогові вежі та звичайні драбини. Але коли штурмом взяти замок не вдалось, тоді в “бій” йшли лопати. Підкопування стін зруйнувало значно більше фортець ніж будь-які дерев’яні види артилерії середньовічної епохи.

Катапульти мали місце, але їхня ефективність на полях битви дуже перебільшена на екранах телевізорів і комп’ютерів. Це громіздкі та повільні механізми, які потребували спеціального обслуговування.

Снаряди, які вони запускали, могли чинити шкоду піхоті противника, пробивати дахи будівель, пошкоджувати найменш укріплені місця, наприклад, вікна тощо. Їх іноді використовували для закидання мертвих і заражених тварин всередину міста. Чума й інші хвороби на той час були серйознішими загрозами, ніж стріли та меч, тому це був цілком робочий метод.

Фантастичні луки

Монгольський правитель Чингісхан створив найбільшу за площею імперію за всю історію людства. Він завоював більше земель, ніж будь-хто інший. Це все завдяки коням і стрілам. Не будемо применшувати значення луків у світовій історії. Вони були ключовою зброєю у багатьох конфліктах. Але зачепимо те, як показують їх у фільмах та відеоіграх. Фільм «Робін Гуд» боляче дивитись історикам і фізикам. Режисер намагався зробити стрічку про спецпідрозділи, в руках яких не сучасна вогнепальна зброя, а дерев’яні луки. Вони легко пробивають добре броньовані секції наче паперові оригамі.

Луки на екранах ми бачимо як точну і смертоносну зброю, яка працює за методом one shot – one kill. Це не має нічого спільного з реальністю. Нереалістична фізика луків зустрічається у фантастичних і історичних фільмах.

А як щодо ігор? Дуже зручно, коли персонаж у RPG забавці може перемкнутись із меча на лук і той уже готовий до стрільби. Носити луки в натягнутому вигляді не можна. Їх завжди складали при перенесенні та готували безпосередньо перед боєм. В більшості забавок лучники мають 100% шанс попадання і нескінченний боєзапас.

Весело дивитись за тим, як професійні гравці знаходять дизбалансних юнітів і легко проходять гру на максимальній складності. Достатньо згадати забагованих лучників у Mount and Blade: Bannerlord.

Це снайпери, які відстрілюють швидких і броньованих ворогів наче стоячих кроликів на полюванні. Сила стріл і точність стрільців у фільмах та іграх переоцінена. Вони ефективні лише проти слабо захищених цілей у великих скупченнях.

Броня з картону

Плавно переходимо до броні. Те, як показана взаємодія обладунків зі зброєю заслуговує окремого розділу. Дивно бачити, як дерев’яні стріли шинкують добре захищеного воїна. Як мечі рубаними ударами ріжуть металеві кольчуги та повні лати. Це все примітивна уява фантастів, розробників відеоігор та режисерів кінострічок.

Дерев’яною стрілою майже неможливо пробити середньовічні лати. Справа не в залізному наконечнику, а дерев’яній основі. Дерево не здатне передати достатню кількість енергії. Стріла відбивається від грудей воїна у латах, як кулі АК47 від сучасного бронежилета найвищого рівня.

Сучасні блочні луки із досконалою конструкцією і значно кращою вихідною енергією не завжди можуть пробити повні лати з дуже близької відстані. З відстані 50-100 метрів залишатимуть лише дрібні подряпини.

Лише використання сучасних металевих стріл та блочних луків олімпійського зразка дозволяє пробити броню. Стародавні луки мали значно гірші характеристики, як сучасні, з яких стріляють на чемпіонатах, а стріли тоді були лише дерев’яні. Та це не заважає героям фільмів і відеоігор винищувати противників стрілами, наче це AWM 50 BMG (сучасна гвинтівка із надпотужними бронебійними набоями 50 калібру).

Залізні болти використовувались в арбалетах. Вони справді були ефективними та часто наносили серйозні рани, навіть, добре захищеним противникам.

Мечі також не могли впоратись із повними латами. Лише колючі удари та різкі випади давали шанс чинити шкоду. Пробиття середньовічної броні у фільмах та відеоіграх в більшості сценаріїв не має нічого спільного з реальністю. Чергове знущання законів фізики.

Насправді більшість поранень добре захищених середньовічних воїнів були схожими з тими, які маємо у сучасній війні. Тобто страждали в основному кінцівки, шия, місця, які важко захистити товстою бронею.

Пробивали повні лати:

  • Арбалети зі сталевими болтами;
  • Колюча зброя (шпаги, рапіри);

Неефективними проти повних лат є:

  • Усі види дерев’яних стріл;
  • Будь-яка ріжуча зброя;

Важка зброя

Чимало аматорів розповсюджують інформацію в Інтернеті про те, що давні богатирі носили мечі вагою 10, 20 чи 30 кілограмів. Могутні вікінги убивали ворогів важкими 20-30 кілограмовими сокирами тощо. Це все абсолютні нісенітниці, у які можуть вірити лише діти (або дорослі діти).

Ще тисячі років тому люди розуміли елементарні закони фізики, хоча не вміли їх описати математичним методом. Річ у тому, що маса менше впливає на кінцеву енергію як швидкість предмета. Згадаємо шкільну формулу, що описує закон кінетичної енергії:

E – енергія

m маса

V – швидкість

E=0,5*m*V2

Енергія прямо пропорційна масі, але квадратично пропорційна до швидкості. Збільшуємо масу з 2 кг до 4 кг і енергія виростає у 2 рази. Збільшуємо швидкість з 2 м/с до 4 м/с і кінетична енергія виростає в 4 рази! Надати прискорення легкому предмету значно простіше.

Користуватись важкими мечами, сокирами й молотами нераціонально. Такого “воїна” зарізали б у перші хвилини бою як домашнє порося. Жоден носій таких важких предметів не здатен гідно боротись з противником, який використовує справжню зброю.

Лише справжній ідіот носив би за собою меч, який важко розігнати до хорошої швидкості. Справжні європейські одноручні мечі важили в межах 1 кг, частіше 600-700 грамів. Сила удару в такої зброї буде в рази більшою, як замах величезним шматком заліза. Дворучні мечі важили 2-4 кг, але не користувались широким попитом. Згодом мечі були замінені тонкими шпагами і рапірами, які справді здатні були пробивати міцні лати.

В українській казці про Котигорошка маємо таку ж ситуацію. Хлопчик взяв важку булаву і нею переміг дракона. Рівень реалізму казки «Котигорошко» не менший, як у переважній більшості сучасних фільмів та відеоігор про давні віки, середньовіччя, магію тощо. Велика зброя ближнього бою у телевізорах і моніторах – дитяча фантазія.

Висновки

Кіноіндустрія працює на те, щоб зацікавити глядача і здивувати. Нудні і реалістичні фільми не збирали б так багато переглядів. Особливо важливо зацікавити дитячу та підліткову аудиторію серйозними стрічками. З використанням історично правдивих фактів фільм може втратити велику частину прибутків.

Більшість режисерів не заморочуються і додають могутні требушети, що стріляють на 500 метрів, безпощадно точні й потужні луки. А головні герої пробивають броню ворогів, як картон.

Відеоігри ще далі пішли від реальності. Важко знайти проєкт, в якому все буде збалансовано якісно виконано. В одній грі смертоносні катапульти руйнують цілі армії та міста за кілька пострілів, в іншій лучники не промахуються безкінечними стрілами, ще в іншій граємо за 50-кілограмову дівчину, що носить триметровий меч за спиною.

Реалістичність і сфера розваг часто розходяться, та це не заважає з позитивною критикою поглянути на те, що нам пропонують автори фільмів та розробники відеоігор. А пропонують вони більшою мірою казку.

Disqus Comments Loading...