З кожним роком системні вимоги більшості нових ігор невпинно зростають. Але велика частина ПК геймерів не спішить оновлювати свої комп’ютери, використовуючи перевірені часом платформи попередніх поколінь. В цій статті на прикладі MSI GeForce RTX 5060 Ti 16G Gaming Trio OC ми спробуємо розібратися, чи обов’язково змінювати сокет, щоб мати можливість грати у сучасні проєкти геймдеву.
Зміст
У 2025 році відеокарти NVIDIA GeForce RTX 50 суттєво підняли рівень ігрового досвіду. Проте багато геймерів за статистикою Steam все ще продовжують використовувати роздільну здатність FullHD. Річ у тому, що життєвий цикл комп’ютерної техніки в глобальних масштабах все ще лишається малоінертним. Він змінюється не так стрімко, як би того хотіли виробники апаратного забезпечення. В чому ж причина?
Насправді причин досить багато: починаючи від цін, що перетворюють черговий апгрейд на досить видаткову частину геймерського бюджету і закінчуючи великою кількістю застарілих FullHD моніторів, для яких вистачає навіть не найновіших відеоадаптерів.
Якщо відмотати час на 10 років у минуле, то можна побачити, що у 2015 році формат 1080p вже був королем геймінгу (34,62%), хоча йому все ще складали конкуренцію «реліктові види моніторів»: 1366х768 px (26,28%), 1600х900 px (7,42%) та 1440х900 px (5,25%). Це був період становлення FullHD, коли рудименті стандарти доживали свій вік.
У 2020 році FullHD переживав період безроздільного панування й використовувався приблизно в 64% геймерських збірок. Проте вже можна помітити цікаву тенденцію — зростання частки формату QuadHD. Цьому сприяло збільшення відеопам’яті й звісно ж вихід у продаж сімейства відеокарт GeForce RTX 20 Series, які у свій час здійснили революцію в ігровому світі завдяки RT ядрам та DLSS.
У 2025 році можна помітити чітку тенденцію, що попри домінацію FullHD, частка QuadHD дійшла майже до 20% в геймерських ПК. Якщо раніше «стримуючим фактором» у фреймрейті в основному виступав відеочіп, то тепер основною перешкодою до масовості 1440p стає кількість відеопам’яті.
Як бачимо, багато геймерів все ще не поспішають змінювати свої перевірені в тисячах ігрових баталій персональні комп’ютери. З усім тим вихід відеокарт NVIDIA GeForce RTX 50 спонукає задуматись про оновлення. Адже завдяки покращеній архітектурі — Blackwell зростає загальна продуктивність в сучасних проєктах геймдеву. Також ландшафт геймінгу стрімко покращують нові технології — DLSS 4, Multi Frame Generation, Ray Traicing, Path Tracing, про які ми детально розповідали у попередній статті.
Зріст системних вимог у сучасних іграх не залишає особливої альтернативи: або ми міркуємо про оновлення, або миримось з поганим FPS, статерами та «просадками» кадрів.
Апгрейд відеокарти нерідко тягне за собою повне оновлення платформи, адже немає впевненості, що застарілий процесор та пам’ять не стануть так званим «ботлнеком» перекреслюючи переваги нової відеокарти. Водночас є надія, що DLSS 4 з Multi Frame Generation покращить кількість кадрів не перевантажуючи процесор. В наступних розділах ми спробуємо це перевірити.
Відеокарти NVIDIA GeForce RTX 50 повноцінно підтримують технологію DLSS 4 (Deep Learning Super Sampling), яка покращує ігровий процес в сотнях проєктах геймдеву, кількість яких постійно розширюється.
NVIDIA DLSS 4 являє собою сукупність фірмових технологій нейронного рендерингу, які обробляються за допомогою тензорних ядер п’ятого покоління архітектури Blackwell. До них відносяться наступні технології:
Всі ці технології суттєво вплинули на покращення ігрових можливостей, збільшили якість зображення та продуктивність. Завдяки їм геймери отримують не лише дивовижну деталізацію та реалістичність, а й значний приріст частоти кадрів навіть у найвимогливіших ігрових проєктах.
AM4 по праву вважається однією з найповажніших довгожителів серед поціновувачів ПК-геймінгу. Вона представлена наприкінці 2016 року, здійснивши значний стрибок у розвитку порівняно з минулими платформами AMD. AM4 в парі з Zen не тільки кинула виклик домінуванню процесорів Intel, але й отримала напрочуд довгу підтримку. Їй є чим пишатись, адже вона сумісна з (п’ятьма!) поколіннями процесорів — від первістків на архітектурі Bristol Ridge до моделей п’ятого покоління на архітектурі Zen 3.
Наприкінці цього року платформі AM4 виповнюється дев’ять років! За мірками комп’ютерного світу це дуже великий термін, з яким за всю історію може посперечатися хіба що легендарний сокет 775 з середини нульових.
І от виникає питання: а чи може заощадливий геймер зробити апгрейд відеокарти, залишившись на AM4, але з розрахунком на комфортний QuadHD геймінг?
Для тестів я використовуватиму відеокарту від NVIDIA — MSI GeForce RTX 5060 Ti 16G Gaming Trio OC, яка пропонує хорошу продуктивність для геймінгу у роздільній здатності FullHD та QuadHD. Завдяки графічному процесору GB206 із 4608 ядрами CUDA, 16 ГБ пам’яті GDDR7, нейронним технологіям і Multi Frame Generation, вона забезпечує якісне зображення та бадьорий FPS у сучасних іграх, особливо при використанні DLSS 4.
Переходячи від слів до справи в рамках експерименту ми підготували два тестових стенди. Один базуватиметься на платформі AM4, а другий повинен бути максимально сучасним, як еталон, щоб зрозуміти отриману різницю в ігрових тестах. Одразу варто сказати, що для тестування на базі чипсета-ветерана (AM4) не було цілі знайти найбільш топові рішення (наприклад X470), адже ми орієнтуємось на звичайного геймера за статистикою Steam.
| Тестовий стенд AM5 | Тестовий стенд AM4 |
| Відеокарта MSI GeForce RTX 5060 Ti 16G Gaming Trio OC | |
|
|
Перше ніж розпочинати тестування, варто згадати: що в теорії може зменшити геймерський фреймрейт на AM4 у порівнянні з AM5?
У B450 присутній PCIe 4.0 x16, що обмежує пропускну здатність відеокарти. MSI GeForce RTX 5060 Ti 16G Gaming Trio OC підтримує 8 ліній в рамках PCIe 5.0 (32 ГБ/с). Тому по факту у нас двократна різниця пропускної здатності у порівнянні з PCIe 4.0 x16 (детальніше у таблиці).
| Покоління PCIe | x1 | x2 | x4 | x8 | x16 |
| Gen 3 | 1 ГБ/с | 2 ГБ/с | 4 ГБ/с | 8 ГБ/с | 16 ГБ/с |
| Gen 4 | 2 ГБ/с | 4 ГБ/с | 8 ГБ/с | 16 ГБ/с (AM4) | 32 ГБ/с |
| Gen 5 | 4 ГБ/с | 8 ГБ/с | 16 ГБ/с | 32 ГБ/с (AM5) | 63 ГБ/с |
AMD Ryzen 7 9800X3D окрім різниці в три покоління з Ryzen 7 5700 має суттєві відмінності в архітектурі. Згідно з результатами бенчмарку GeekBench6 AMD Ryzen 7 9800X3D на 53% швидше в одноядерному тесті та майже вдвічі швидше в багатопотоці. І найголовніше — використання 3D V-Cache дає великий буст саме для збільшення кількості кадрів в іграх (якщо не впиратися у швидкодію відеокарти).
Третя причина, яка в теорії може призвести до падіння FPS на AM4 — це частота пам’яті DDR4 у порівнянні з сучасною DDR5. Взяти хоча б швидкість читання: 80 704 Мб/с (DDR5 6000) проти 54 693 Мб/с (DDR4 3600).
Ну і нарешті прийшов час перейти до тестування. Завдяки тому, що NVIDIA встановила у GeForce RTX 5060 Ti 16 гігабайтів відеопам’яті GDDR7, в деяких іграх ми можемо навіть пограти у роздільній здатності 4К, навіть на ультраналаштуваннях. Хоча відеокарта позиціюється NVIDIA в першу чергу для QuadHD та FullHD геймінгу.
Виникає певна закономірність — чим більша роздільна здатність, тим менша варіативність FPS між платформами. Так, наприклад, в S.T.A.L.K.E.R. 2 на 4К немає ніякої різниці між продуктивністю на Ryzen 7 9800X3D та Ryzen 7 5700. При використанні DLSS (Quality) та генератора кадрів (FG) оверлей демонструє 57 кадрів на секунду.
У QuadHD різниця суттєвіша. Без допомоги DLSS та Frame Generator вона становить близько 8% на користь AM5. А ось увімкнувши «нейропокращувачі» відмінність падає до 6%, тобто не суттєво.
Ryzen 7 9800X3D в парі з NVIDIA GeForce RTX 5060 Ti дозволяють побачити Зону Відчуження з частотою 100 к/с, а Ryzen 7 5700 своєю чергою — 94 FPS. У FullHD різниця знову збільшується — близько 11,5% при «звичайній растерізації» та 9,5% з увімкненими DLSS та FG.
Indiana Jones and the Great Circle вдало використовує Multi Frame Generation, що піднімає лічильник кадрів просто до небес. Тут різниця в продуктивності між поколіннями сокетів вже суттєвіша. Це перша гра, яка для свого запуску вимагає обов’язкової підтримки технології трасування шляху (Ray Traicing).
Нещодавно Indiana Jones and the Great Circle отримала повну підтримку фірмових технологій NVIDIA, серед яких DLSS 4 з Multi Frame Generation та технологія трасування шляху — Path Tracing. Остання своєю чергою вимагає серйозної продуктивності відеокарти й додатково збільшує споживання відеопам’яті.
Увімкнувши Multi Frame Generation (x4) можна збільшити FPS в рази й таким чином мати отримати комфортний фреймрейт навіть з трасуванням шляху. При цьому не спостерігається ніяких артефактів, а завдяки технології Path Tracing пригоди відомого шукача пригод виходять на новий графічний рівень. Картинка при цьому набуває додаткової реалістичності та глибини, особливо в закритих приміщеннях, де перетинається багато джерел світла.
Загалом Indiana Jones and the Great Circle дуже вимоглива як до відеочіпа, так і до підсистеми відеопам’яті, адже займає в ній багато місця.
Саме тому на відеокартах з 8 Гб відеопам’яті геймерам приходиться опускати налаштування до середнього пресету, навіть на FullHD. Інакше гра може просто вилетіти, чи рясно сипати в консолі помилками, що неважко перевірити.
QuadHD своєю чергою вимагає понад 9,5 гігабайтів відеопам’яті, а в деяких сценах навіть більше. З усім тим, при 1440p, за допомогою DLSS Quality та Multi Frame Generation, навіть на сокеті AM4 можна побачити на своїх екранах 158 кадрів на секунду.
AM5 з Ryzen 7 9800X3D розганяє гру до 207 кадрів на секунду, що на 24% швидше за AM4 + Ryzen 7 5700.
Cyberpunk 2077 перший серед усіх отримав підтримку DLSS4 з моделлю Transformer та MFG, не показує суттєвої різниці між поколіннями. Вона коливається від 6% у 4К до майже 14% при FullHD.
Вимогливий до заліза та безжальний до гравців — Remnant 2 водночас лояльно ставиться до AM4. У роздільній здатності 3840х2160 пікселів різницю в кадрах іноді можна сплутати зі статистичною похибкою.
Наприклад, в режимі 4К Ultra з DLSS та генератором кадрів різниця складає менш як 3%. В QuadHD з увімкненими нейронними технологіями від NVIDIA відмінність майже 8%. Ну і класично — найбільший відрив у AM5 можна побачити у FullHD.
У Counter Strike 2 на 4К та максимальному пресеті якості спостерігається повний паритет. Обидві платформи демонструють 85 кадрів на секунду з NVIDIA GeForce RTX 5060 Ti. Але ситуація кардинально міняється, якщо ми опускаємося на FullHD з низькими кіберспортивними налаштуваннями.
Саме в такому режимі можна побачити найбільші переваги процесора Ryzen 7 9800X3D, якому не можуть протистояти навіть старші моделі від Intel, навіть Intel Core Ultra 9 285K. Повертаючись до протистояння з AMD Ryzen 7 5700 (AM4) варто відзначити, що відставання в кіберспортивному режимі майже двократне.
З усім тим 210 кадрів на секунду теж непогано для AM4, враховуючи, що платформі в кінці цього року виповниться 9 років.
Half-Life 2 RTX — це демоверсія легендарної гри, яка дає геймерам чудову можливість насолодитися знайомими ще з оригінальної Half-Life 2 локаціями з підтримкою реалістичних технологій трасування. RTX ставить солідні вимоги до відеокарти й поки що сама гра недостатньо оптимізована. Це було чудово видно не тільки під час тестування, але й у нашому редакційному огляді.
В грі присутня не тільки повноцінна підтримка RTX, а й DLSS 4 та Multi Frame Generation. Окрім них у грі є власні апскейлери — NIS і TAA-U, однак вони не можуть забезпечити такої якості зображення як NVIDIA DLSS. Трасування променів надає додаткової глибини та ще більше занурює в ігровий процес.
В Half-Life 2 RTX вплив трасування променів на візуальний ряд особливо помітний, адже тут багато точок освітлення, напівтемряви, відблисків, віддзеркалень та ефектів.
Завдяки сукупності технологій DLSS 4 ми можемо повноцінно оцінити всю атмосферу славнозвісного Рейвенхольму у QuadHD з частотою 100+ кадрів на секунду.
Як не дивно, але Ryzen 7 5700 в парі з NVIDIA GeForce RTX 5060 Ti показали навіть більший результат, ніж платформа AM5.
Forza Horizon 5 виявилася найчутливішою до зміни платформи. Гра славиться чудовою оптимізацією, тому в неї можна пограти з комфортним фреймрейтом на різних системах. З усім тим NVIDIA GeForce RTX 5060 Ti у 4К на AM5 працює швидше на 25% (100 к/с). У QuadHD перевага AM5 над AM4 сягає 22,5% з увімкненими DLSS та генератором кадрів. Найбільший розрив спостерігається у режимі FullHD з увімкненими фірмовими технологіями від NVIDIA. Розрив в такому випадку складає 34% на користь AM5.
A Plague Tale: Requiem у режимі 4K демонстрував еталонні результати на обох платформах, які йшли поруч, як то кажуть: кадр в кадр. В QuadHD ситуація трішки помінялася, хоча з увімкненим суперсемплінгом, генератором кадрів та рейтрейсингом різниця у фреймрейті була мінімальною.
Поведінка Avowed чимось нагадала Forza Horizon 5, хоча з деякими нюансами. В режимі «звичайної рестерізації» без допомоги суперсемплінгу та будь-яких нейротехнологій у 4K між ними не було ніякої різниці. Зате з DLSS4 + MFG при QuadHD AM4 втратила 25%.
Хоча FPS все ще цілком прийнятний для проходження — 79 к/с на ультра пресеті.
Цікавий результат продемонструвала The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered. В цій грі різниця продуктивності при FullHD була меншою, ніж в QuadHD, хоча й несуттєво.
Як бачимо, не обов’язково повністю заміняти платформу на ПК, щоб мати можливість насолоджуватися геймінгом у QuadHD та навіть 4К. Виключеннями можуть стати хіба що ігри, які вимагають максимального фреймрейту в кіберспортивних дисциплінах. Для всього іншого достатньо озброїтися відеокартою середнього класу, що ми й побачили на прикладі NVIDIA GeForce RTX 5060 Ti.
Різниця в ігровій продуктивності між AM4 (Ryzen 7 5700) та AM5 (Ryzen 7 9800X3D) в середньому склала 12%: в 4К вона була мінімальною, при QuadHD — 10% і у FullHD — найбільшою. В іграх з підтримкою технологій DLSS4 та MFG вдавалось отримати найбільший приріст FPS. Тому якщо ви не хочете повністю змінювати свій ПК і є власником AM4 платформи, то в мене для вас хороша новина, адже її ще рано списувати з рахунків.
MSI GeForce RTX 5060 Ti 16G Gaming Trio OC, а також багато інших моделей серії NVIDIA GeForce RTX 50 можна придбати на Telemart.ua.