Коли кібератаки з’являються у новинах, зазвичай вони виглядають як окремі випадки — трохи сенсаційні та часто занадто далекі. Витік даних тут, зламані сервери там, але за кожною такою історією стоїть дещо серйозніше. Проте це здебільшого відомо лише нам, українцям, через систематичні кібератаки росіян впродовж багатьох років. Але не усьому світу. Бен Б’юкенен у своїй книзі «Хакери і держави» показує, як саме країни перетворюють цифрові атаки на частину великої політичної гри та суттєві елементи тиску. Мова вже давно не йде про окремих хакерів у підвалах, це вже цілі відомства та спецслужби, які діють на тіньовій межі між війною та дипломатією.
Автор Бен Б’юкенен
Перекладачка Юлія Каздобіна
Видавництво «Наш Формат»
Мова Українська
Кількість сторінок 352
Обкладинка Тверда
Рік видання 2024
Розмір 140×210 мм
Сайт nashformat.ua
«Хакери і держави. Кібервійни як нові реалії сучасної геополітики» пропонує глибоке занурення в один із найменш прозорих, але дедалі впливовіших фронтів сучасної геополітики — кіберпростір. А її автор має досвід роботи в науковій, політичній та аналітичній сферах, а ще працював в Білому домі. Він викладає складні теми так, що навіть без технічної підготовки читач може втягнутись у цей лабіринт цифрових конфліктів, шпигунства та тіньових атак. Звичайно, якщо вам цікава ця тема. Напевно, все ж це не той випадок, коли книга здатна зацікавити людей поза темою.
Замість сухого переліку атак чи технічних характеристик, автор акцентує на взаємозв’язку кібератак із реальними державними інтересами, політичними рішеннями та стратегіями глобальних гравців. Він показує хакера не просто зловмисником із підвалу, а інструментом у руках Пекіна, Москви чи Вашингтона. І видається, що ці інструменти стають усе точнішими та небезпечнішими.
Книга не просто збирає факти — вона викладає мапу сучасного світу, де геополітика давно вийшла за межі реальних кордонів і перемістилась у цифровий простір, де відбуваються серйозні битви.
Однією з найбільших переваг книги є її ясність та структура. Б’юкенен організовує складну та часто непрозору тему в серію переконливих тематичних досліджень, включаючи кіберінциденти за участю Сполучених Штатів, Китаю, росії, Ірану та Північної Кореї.
Досліджуючи такі події, як атака вірусом Stuxnet на ядерну програму Ірану, операції росіян проти України та довгострокові кампанії кібершпигунства Китаю, автор малює яскраву картину того, як найновіші кіберінструменти формують сучасні міжнародні відносини.
Водночас автор не впадає в конспірологію. Він ретельно зважує кожне своє припущення, пояснюючи, чому ми можемо (або не можемо) бути певними, що за тією чи іншою атакою стоїть конкретна держава.
Б’юкенен наголошує, що традиційне уявлення про стримування, як це працювало в ядерну епоху, не працюють в кіберпросторі. Технічна анонімність, відносна легкість атаки, відсутність прямих фізичних наслідків — усе це робить кібервійну та усі види подібних операцій особливо підступними. У такому світі правила ще не створені, а найвправніші гравці встигають діяти до того, як їх спіймають. А якщо навіть і стає відомо хто це, то дістатися до них майже неможливо, бо хакерів захищає влада, на яку вони працюють.
Бен Б’юкенен цікаво описує світ кібератак, що спонсоруються державами, та те, як вони пов’язані з їх геополітичними цілями.
Попри складну тему, автор тримає хороший баланс між глибиною та доступністю. Текст читається легко, і водночас не втрачається серйозність. Також важливо, що автор не ідеалізує жодну сторону. Навіть США, які у багатьох західних текстах виглядають як жертва кіберзлочинності, тут постають гравцем із власною довгою історією наступальних дій. Вірус Stuxnet, наприклад, був саме спільною розробкою США та Ізраїлю. Автор не прикрашає цю історію: він показує, що, почавши наступальні дії, навіть із благими намірами, країни запускають небезпечний ланцюг прецедентів.
Звісно, ця книга точно не для усіх, бо якби просто не писав Б’юкенен, якби цікаво не оперував фактами, здогадками та припущеннями, обрана ним тема зацікавить відносно небагато читачів. І це попри свою надважливість у сучасному світі.
Бо книга надзвичайно актуальна й на часі, особливо для українського читача. В умовах війни з росією, де фронт існує не лише у фізичному просторі, а й в інформаційному та кіберпросторі, «Хакери і держави» надає читачеві основу для розуміння — як саме працює ця невидима зброя. Водночас це не класичне журналістське розслідування, а радше інтелектуальна карта цифрової геополітики: з гравцями, стратегіями, пастками та зонами ризику.
До видання від видавництва «Наш Формат» питань, як завжди немає. Мені подобаються їхні книги, теми яки вони обирають, та картинки для видань. Вони яскраві та водночас тематичні, прості та попри це здатні привернути до себе увагу. Мені подобається шрифт та папір, хоча перший хотілося б бачити трохи більшим. А ще тут є лясе.
