2022-ий рік підходить до свого завершення і любителів комп’ютерної техніки тішать новинками: AMD уже провели презентацію Ryzen 7000 серії, Nvidia показала публіці RTX4090 та 4080, Apple презентували оновлені гаджети і уже скоро Intel порадує своїх фанатів свіжими процесорами під LGA1700. Давайте головними тезами пригадаємо найцікавіші продукти Intel х86 за останні 20 років з точки зору звичайного споживача – власника домашнього ПК. Ринок ноутбуків, серверів і мобільних процесорів зачепимо поверхнево.
| Роз’єми Intel за останні 22 роки | ||
| LGA/Socket | Year | Type |
| 423 | 2000 | Desktop |
| 478 | 2001 | Desktop |
| 603 | 2001 | Server |
| 604 | 2002 | Server |
| 775 | 2004 | Desktop |
| 771 | 2006 | Server |
| 1366 | 2008 | Server/HEDT |
| 1156 | 2009 | Desktop |
| 1567 | 2010 | Server |
| 1155 | 2011 | Desktop |
| 2011 | 2011 | Server/HEDT |
| 1356 | 2012 | Server |
| 1150 | 2013 | Desktop |
| 2011v3 | 2014 | Server/HEDT |
| 1151v1 | 2015 | Desktop |
| 3647 | 2016 | Server |
| 1151v2 | 2017 | Desktop |
| 2066 | 2017 | HEDT |
| 4189 | 2020 | Server |
| 1200 | 2020 | Desktop |
| 1700 | 2021 | Desktop |
Зміст
423-контактний процесорний роз’єм використовується першим поколінням процесорів Pentium 4 та Celeron на базі ядра Willamette був випущений в 2000-ому році і майже не запам’ятався. Більшості ця платформа нічим не запам’яталась і була тестовим полігоном. Socket 423 швидко забули, адже через рік цей його змінює більш досконалий Socket 478. Доступні процесори Intel Pentium 4 працювали із частотами від 1300 MHz до 2000 MHz. Четверні «пеньки» стали хітовими і ще дуже довго залишались актуальними. Їх випускали й на новіші системи, про що далі буде мова. В 2000-ому році точилась активна і рівна боротьба із конкурентом AMD з Socket 462.
478-ий сокет використовував ОЗП DDR SDRAM, а також SDR SDRAM, RDRAM і DDR2 SDRAM. То були старі часи, коли частота ядра визначала все, адже не було ще Dual Core CPU. Процесори досі були з «ніжками» як й у AMD. Лише наступне покоління змусить Intel передумати і використовувати «гладкі» ЦП, як сучасні. З’явилась елітна версія Celeron із літерою «D», що характеризувалась високими (на той час) частотами. Дана платформа зуміла прожити досить довго і залишалась актуальною до 2004 року.
Серії CPU Socket 478:
Сокет про який майже ніхто не чув – серверний 603/604-ий. В ті темні часи про серверне обладнання знали лише одиниці. Socket 603 є гніздом процесорів Intel Xeon з ядрами Foster (180 нм), Prestonia і Gallatin (130 нм). Материнські плати з Socket 603 вийшли на ринок в 2001 році і були єдиним рішенням від Intel аж до появи LGA771. Не будемо зациклюватись на ньому і переходимо відразу до LGA771/775.
LGA 775 став легендарним, адже це єдина платформа, що зуміла пережити три покоління оперативної пам’яті без зміни гнізда. Більше пів сотні чипсетів і безліч конфігурацій материнських плат було створено за період його існування. Популярними були комбіновані рішення із роз’ємами DDR1/DDR2 або DDR2/DDR3 на борту. Це давало більше можливостей користувачам для гнучкого апгрейду. Перший повноцінний двоядерний CPU (2 ядра, 2 потока) з’явився саме на цій платформі – Intel Pentium Dual Core та Core 2 Duo. Зовсім згодом на ринок виходить вражаючий Intel Core 2 Quad Q6600. Потужний 4-ядерний ЦП, що поклав початок багатоядерній гонці у сегменті домашніх комп’ютерів. Від AMD були аналоги у вигляді Phenom (3 та 4 ядерні), що довгий час підтримувались на платформі AM2+.
Актуальність LGA775 продовжили оновлені процесори Core 2 Quad Q8xxx, Q9xxx. Вони виділяли менше тепла, отримали покращений техпроцес, підтримували вищі частоти і непогано піддавались розгону. «Квади» були гарною конкуренцією «Феномів» від AMD. І так тривало аж до появи Intel Core i7.
Також був серверний LGA771. Роз’єм відрізнявся лише кількома контактами. Материнські плати 771-го сокету були у двопроцесорному виконанні і працювали із повністю буферизованою, регістровою DDR2 пам’яттю – Fully Buffered DDR2 з індексом F. Така ОЗП була несумісною із десктопними платформами і відрізнялась вражаючим виділенням тепла. Саме на тодішніх серверах Intel почали активно використовувати радіатори на планках ОЗП, як на сучасних ігрових модулях. Деякі умілі любителі комп’ютерних запчастин навчились використовувати серверні Xeon 771 на звичайних материнських платах LGA775.
Поява Intel Core i7 першого покоління змінила правила гри. Під кінець 2008 року компанія анонсувала інноваційний роз’єм LGA 1366. Цей сокет підтримував трьохканальну пам’ять. Цікаво, що ця платформа була універсальною для серверів і HEDT домашніх ПК. Випускались Intel Core i7 9xx серії (6 ядер / 12 потоків) та серверні Intel Xeon (4/8 та 6/12 ядер). Найсильнішим ЦП для LGA1366 вважається Core i7 990X Extreme Edition — 3,46 ГГц, Turbo Boost — 3,73 ГГц, 6 ядер, TDP 130 Вт, 12 МБ. Цей «камінь» вийшов на світ у 2011 році і мав неймовірний рівень продуктивності. Він міг легко «поставити на коліна» хітові десктопні процесори Intel Core i7-2600 чи i7-3770. То були часи розквіту HEDT систем. Чим далі, тим вони ставали менш актуальними і вражаючими.
Паралельно із топовим LGA 1366 був випущений «домашній» LGA1156. Він використовувався в основному для звичайних ПК (хоча були й серверні плати). Він є наступником роз’єму LGA 775. Це була гарна альтернатива більш дорогій платформі на базі чіпсета X58 і сокету LGA 1366. Недорогі Core i3 першого покоління замінили старі Core 2 Duo. А Intel Core i5-750 став хітом, що легко обганяв топові версії Core 2 Quad. Доступні Core i7-860 уже значно виривались на фоні конкурентів від AMD. Однозначно непогана платформа, але майбутні успіхи Intel ще попереду і по-справжньому компанія завоює ринок з виходом 2-3 поколінь процесорів Intel Core.
Така система імен зберігалась довгий час незмінною, аж до виходу Intel Core i9. Лінійки процесорів LGA 1156:
LGA 1567 – дуже рідкісна платформа, про яку мало хто чув. Її анонсували на початку 2010 року. Підтримувались 8 ядерні процесори Intel Xeon, що мали кеш до 24Мб. Цей роз’єм став тестовим полігоном і прототипом для майбутнього LGA 2011, який уже через один рік його замінив.
Не надто популярний роз’єм LGA 1356 використовувався у робочих станціях чи серверах початкового рівня. Сокет мав замінити LGA 1366, але довго не прожив. Його згодом витіснила нова платформа з 4-канальною пам’яттю.
LGA 2011 зайняв левову частку ринку серверних комп’ютерів. Більшість дата-центрів працювали саме на такій платформі. Чотириканальний режим роботи, підтримка кількох процесорів на платі і величезний кеш дозволили Intel стати лідером в області віртуалізації та комерційного сектору. Згодом була випущена оновлена версія 2011v2.
LGA 1150 також вийшов досить вдалим. Відсутність конкуренції змусила Intel розслабитись. Intel Core i7-4770k не надто сильно відстає від i7-6700k, хоча різниця між ними більше як два роки. 1150-ий сокет став останнім домашнім роз’ємом із DDR3 пам’яттю від Intel. Топові материнки підтримували вражаючі частоти для цього типу ОЗП – 2933МГц. Ігровий комп’ютер того часу на базі LGA 1150 міг залишатись актуальним 6-8 років. Після мікроархітектури Haswell інженери Intel взяли довготривалу відпустку.
Сокет 2011v3 ще підтримував DDR3 пам’ять у деяких конфігураціях. В основному цим користувались виробники серверних материнських плат, де можна було вигідно використати пам’ять із списаних дата центрів. Та згодом з’явився значно кращий 2011v4. Значно краще співвідношення потужності до споживання електрики цілком витіснило застарілі платформи. Досі сотні тисяч серверів використовують саме такі сокети. Можна було зустріти рідкісні комп’ютери HEDT класу із такими монстрами як Intel Core i7-6850K (6с/12t) з частотою до 4ГГц та розблокованим множником. На той час це були системи високого класу, що цікавили лише ентузіастів. Десктопні платформи з часом витіснили подібну «еліту».
Порушивши хронологію, завершимо обговорення топових систем. Останніми спробами втримати High End Desktop серію був сокет LGA 2066. Неймовірно дорогий і продуктивний, він не знайшов місце у цьому складному технологічному світі. Власників таких систем можна заносити до «червоної книги». Найкращим представником LGA 2066 називають Intel Core i9-10980XE, що має 18 ядер, 36 потоків, тримає частоту до 4.7ГГц та підтримує 4-канальну пам’ять 2933МГц. Випущений у 2019 році такий флагман не отримав гідної уваги та популярності.
Досі актуальний LGA 3647 використовується, але лише у корпоративному сегменті. Серверні Xeon та материнські плати ціною кілька тисяч доларів не могли стати цікавими темами для обговорення в колах любителів домашніх комп’ютерів. На зміну йому прийшов LGA 4189 в 2020 році.
Intel не випускала 5-те покоління десктопних процесорів, воно з’явилось лише в ноутбуках. Це свідчило про вражаючу домінацію над AMD. Умовного i7-4770k цілком вистачало щоб з легкістю обходити розігнані AMD FX-8350 до 5.5ГГц.
Повертаємось до домашніх ПК. Йшов 2015-ий рік. З появою DDR4 пам’яті на десктопних материнських платах Intel конкуренція майже цілком зникла. Вкрай невдалі оновлені AMD FX 9ххх серії здавались посміховиськом на фоні Intel Core i7-6700k. До появи DDR4 пам’яті вони так нічого й не приготували гідного. Intel взяв ринок у свої руки, буквально. LGA 1151 не мав аналогів. Швидкі і енергоефективні CPU, що довго були актуальними. Сокет підтримувався два роки. Без проблем користувачі оновлювали шосте покоління на сьоме. Також були й перехідні материнські плати з DDR3, але вони не набули популярності. Всього було представлено чотири мікроархітектури: Skylake, Kaby Lake для 1151 та Coffee Lake, Coffee Lake Refresh для 1151v2. Починаючи із i3-6100, закінчуючи i9-9900k, LGA 1151 приніс непогані процесори, та вони швидко стали дещо «тьмяними» на фоні Comet Lake та Rocket Lake.
LGA 1200 змінив правила гри. Активна конкуреція з боку AM4 AMD змусила Intel більш лояльно ставитися до користувачів. Починаючи з 10-го покоління у молодших Intel Core i3, i5 додали багатопоточність. Надто вдалі моделі i3-10100 та i5-10400 зробили чудову конкуренцію продукції AMD Ryzen. Продуктивність почала рости значно швидше. Колись топовий і7-7700К назвали бюджетним і3-10100 (рівна продуктивність). Здорова конкуренція на ринку змусила обох виробників активніше розвивати свої процесори. Оновлений чипсет Intel B560 відкрив нові можливості для недорогих систем. Уперше власники материнських плат середнього рівня отримали можливість розганяти оперативну пам’ять. Десяте та одинадцяте покоління склали гідну конкуренцію, а наступник – Alder Lake лише зміцнив позиції Intel.
LGA 1700 – перший сокет із підтримкою DDR5 пам’яті та енергоефективними ядрами. Старші моделі цього покоління оснащують кількома «слабкими» E-Cores та потужними P-Cores ядрами. Це дозволило оптимізувати споживання електроенергії. Загальна продуктивність значно виросла відносно LGA 1200. Бюджетний Core i3-12100f став ідеальним вибором для ігрових систем середнього рівня, а i9-12900ks побив усі рекорди продуктивності в синтетичних та реальних завданнях. За останні 4 роки Intel зовсім не розчаровує своїх фанатів і щороку виготовляє гідні процесори у різних категоріях. Покупка материнської плати із таким гніздом під кінець 2022 року виглядає дуже вигідною інвестицією, що матиме хороші маневри для майбутнього апгрейду. Маємо надію, що 13-те покоління вийде таким же прогресивним та принесе значний приріст продуктивності.
Розбирати детально ринок лептопів варто в окремій статті. Та загалом все було відносно стабільно і справи на цьому напряму часткового віддзеркалювали успіхи серед десктопів. Варто зазначити два переломні моменти, що пов’язані із Apple. Перший, коли яблучна корпорація почала співпрацювати з Intel, відмовившись від PowerPC (2005 рік). Тісні і дружні відносини тривали 15 років. Другий момент, коли у 2020 році інноваційний Apple M1 цілком замінив флагманські рішення Intel. Цей процесор змусив занервувати усіх виробників х86 чіпів. Такі різкі зміни неабияк ударили по репутації та фінансах Інтел. Важливий «шматок пирога» було втрачено. Ноутбуки мають значно більше значення у фінансовому плані ніж домашні ПК, тому такі невтішні новини похитнули стійкість корпорації. Неттопи MacMini та моноблоки iMac також почали виготовляти на економному мобільному ARM процесорі. Потужні Mac Pro згодом отримають чип власної розробки на заміну дорогим Intel Xeon.
Образливо буде не сказали кілька слів про Intel Atom. Економні і недорогі ЦП для мобільних телефонів, ноутбуків та планшетів випускались компанією Intel ще у 2008 році. Вони були виготовлені за 45-нм технологією, з кінця 2011 року – за 32-нм техпроцесом, з 2013 року – за 22-нм, з 2014 року – за 14-нм. Цікавий факт: Intel Atom – це CISC-процесор з архітектурою x86. Intel Atom може виконувати до двох інструкцій за тактовий цикл (за допомогою використання u- і v-конвеєрів). Та Atom не витримав конкуренції дешевих ARM SoC від Mediatek, Qualcomm, Samsung. Згодом компанія зупинила його виробництво.
Корпорація Intel мала значно стабільнішу історію відносно AMD. Фірма впевнено рухалась до технологічного лідерства, деякий час конкуренція була майже відсутня, але згодом AMD та Apple змусили «синіх» заворушитись. Завдяки Intel ми побачили безліч чудових платформ для домашніх ПК і серверів. Тисячі датацентрів по всьому світу працюють на потужних Intel Xeon. Не зважаючи на провал з процесорами у мобільних телефонах і втрату великого контракту з Apple, компанія добре себе почуває у фінансовому і технологічному плані. Усі любителі високих технологій в очікуванні нового 13-го покоління Intel Core. Упевнені, що Intel буде чим здивувати користувачів на презентації, яка запланована на 27 вересня.