Найбільш чипований українець працює айтівцем в Райфі. Як він руйнує стереотипи про роботу в банку

Опублікував Ірина Тесленко

Як ви уявляєте працівника банку? Білий комір сорочки, діловий костюм і чіткий графік роботи? Після знайомства з Павлом будь-який стереотип про банківську сферу не витримує конкуренції. Він обіймає посаду cloud architect у платіжному департаменті «Райффайзен Банку», а на додаток має на своєму рахунку неочікувані рекорди. Наприклад, Павло єдиний в Україні, хто імплантував під шкіру аж дев’ять електронних чипів. Але це не останнє, чим може здивувати його біографія.

Про приголомшливі хобі, щоденні робочі виклики і плани він розповів у партнерському матеріалі нашій команді.

Партнер проєкту?

Від екстремальних захоплень до цифрової трансформації банку

«Майбутнє за біоелектронікою, – впевнено розповідає Павло, – імпланти в руках є не чимось більшим, ніж звичайний аксесуар, який дозволяє мені заходити в офіс без ключа, швидко ділитися контактами, оплачувати покупки без гаманця чи смартфона».

Такий імплант невеликий за розміром, його просто встановити й вийняти за необхідності. Наразі Павло імплантував у свої руки дев’ять чипів, пару магнітів і планує додати ще один чип. Розповідаючи про своє захоплення інноваційними технологіями, Павло демонстрував, як до одного з магнітів у руці легко притягується залізна скріпка.

 

Батьки майбутнього айтівця завжди казали, що хлопця з його вподобаннями точно не візьмуть працювати в банк.

Павло Клець, архітектор хмарних рішень

«Довів зворотнє, – з посмішкою згадує архітектор хмарних рішень «Райфу», – Те, що моя родина не могла дозволити придбати ігровий компʼютер, змотивувало замість гри у GTA розбиратися в Linux. І хоч у дитинстві з інформатикою я був на “ти”, свій професійний шлях в ІТ починав не так, як молодші колеги. Життя айтівців на початку моєї карʼєри найкраще описує атмосфера фільму “Матриця”, коли всі вважали себе хакерами – тоді пошук інформації був задачею із зірочкою. Це зараз, в еру інтернету і ChatGPT, процес займає 30 секунд, а раніше технічну документацію ми друкували на 200 аркушах і ні в якому разі не можна було втратити жодного з них. Готових курсів з будь-якого ІТ-напряму не було, щоб навчитися чогось нового».

Йти протореним кимось шляхом – це точно не про Павла. Він закінчив школу й одразу спромігся отримати роботу з повною зайнятістю. І хоча хлопець вступив до трьох університетів, обрав здобувати знання на практиці, працюючи над реальними проєктами. З таким підходом він ефективно будує ІТ-карʼєру вже протягом 17 років.

Ані в роботі, ані у своїх захопленнях екстримом він не вибирає напрями, де є готові інструкції. За його словами, новаторська атмосфера в ІТ вже втрачена, а тому в його житті присутні нетипові хобі, які зберігають жвавий інтерес до всього нового.

Список хобі значний: вінгсьютинг, мотокрос, технічний і печерний дайвінг, вейкбординг, бодімодифікації.

Інколи деякі захоплення Павла можуть вражати: погодьтесь, не кожен здатен здійснити кілометровий спуск на тролеї в Буковелі з підшкірним кріпленням на спині. А таких історій в біографії Павла чимало.

Чому сучасний банк не існує без ІТ

«Кожен поставлений рекорд в екстримі потребує детального пропрацювання найдрібніших деталей, – пояснює Павло. – І такий підхід, як в екстремальних видах спорту, ідеально пояснює, чому мені зараз комфортно працювати в банківській сфері в умовах повномасштабного вторгнення. Ми щодня зіштовхуємось з ризиками, які команда має передбачити й уникнути їх».

Павло підтверджує на своєму прикладі, що людина не обмежена рамками однієї ролі. Зі своїх захоплень чи творчості він вносить багато інсайтів у професійну сферу, тим самим збагачуючи її. Напевно саме такі риси притаманні людині, яка долучилась до команди банку в період цифрової трансформації.

Павло обійняв посаду архітектора хмарних рішень за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення. Якраз тоді «Райф» переживав колосальні зміни – всередині компанії створювали великі ІТ-команди, які мали впроваджувати нові рішення.

Банківські системи готували до кризових ситуацій під час перебоїв зі зв’язком чи електропостачанням, а також розробляли заходи на випадок, якщо втратять фізичне обладнання. Для банку було важливо, щоб попри все клієнти завжди мали безперебійний доступ до рахунків і застосунків.

«Міграція банку у хмару – це колосальна робота, яку проробила наша команда, – розповідає про початок роботи Павло. – Перенести велетенський обсяг даних без паузи в роботі банку та непомітно для клієнта – це була наша амбітна задача, у якій ми були першопрохідцями».

Більше про послуги банку тут

Міграція за три місяці

У ті часи команда зустрілась з викликом – мігрувати у хмару в рекордно короткий термін. Три місяці фахівці витратили на підготовку та детальне планування. До втілення задуму змогли приступити лише в перший тиждень повномасштабного вторгнення – коли зняли регуляторні обмеження.

Команда працювала без вихідних: помилок не мало бути взагалі.

«Ми не мали запасу часу, адже це був 2022 рік, коли війська ворога розташовувалися за кілька десятків кілометрів від технічних майданчиків, яким загрожувало фізичне знищення. Звичайно, ми мали резервні копії, які б дозволили банку працювати, але питання полягало у швидкості відновлення роботи», – продовжує розповідь Павло.

Завдяки команді Павла інфраструктуру платіжного департаменту, як і інших секцій, перенесли у хмару вчасно. Він вважає, що впоратися з таким ризикованим форматом допомогли його екстремальні рекорди і навички. «Природні стихії теж змушують інколи різко змінювати навіть найбільш ретельний план», – пояснює Павло.

І хоча спочатку проєкт резервування банку у хмарі був тимчасовим рішенням, команда продовжувала роботу: пристосовувала гігантську компанію до перебоїв в енергопостачанні та забезпечувала всі клієнтські сервіси в активному режимі. Сьогодні завдання змінились у бік підтримки інфраструктури.

«Наша система впоралась з ризиками, а також доволі гнучко відповідає на зміни в регуляторних нормах, – пояснює Павло. – Надійність і безпека є основою банківської сфери, тому перед командою дотепер постають питання, як зробити цифрові рішення стійкішими та захищенішими. Щойно зʼявляються нові сервіси від хмарних провайдерів, як інженери одразу тестують оновлення, впроваджуючи кращі з них».

Зараз Павло керує п’ятьма підлеглими, але його роль поширюється на прийняття всіх технічних рішень у департаменті. Водночас він консультує близько сотні інженерів у проєктах, пов’язаних з міграцією систем, які забезпечують обмін грошима із клієнтами й іншими банками.

Як працюється у хмарі

На сьогодні IT-команда «Райфу» співпрацює із трьома хмарними провайдерами: Amazon Web Services, IBM Cloud і Oracle Cloud Infrastructure. Клієнт банку не помічає, як багато операцій відбувається при розрахунку карткою біля термінала. Десятки систем перевіряють великі обсяги даних, обробляють операції – і все це у двох різних структурах: у банку клієнта й у банку, який обслуговує термінал.

«Те, що це залишається непомітним для клієнта, і є нашою роботою, а ефективна комунікація між ІТ-системами різних банків демонструє крутий результат», – коментує Павло.

Команда Павла також збудувала інфраструктурний фундамент, щоб почати працювати на новому протоколі. З 1 квітня 2023 року Нацбанк зобовʼязав усі банки перейти на нове покоління системи електронних платежів (СЕП).

Розробники висунули дуже високі і специфічні вимоги до нової інфраструктури, яка повинна була бути стійкою та надійною. Команді Павла довелося знайти рішення, що відповідало б усім вимогам. Отже, від минулого року «Райффайзен Банк» почав працювати на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та цілодобово.

«Якщо раніше існувало поняття банківського дня, то сьогодні платежі проходять в будь-який час доби. Це великий крок до інтеграції в банківську систему Європи. До речі, цей швидкий перехід на нову систему був одним з найбільших викликів для команди», – наголошує Павло.

Більше про послуги банку.

Як влаштована робота IT-команд

«Райф» – це не стандартний банк з відділеннями та касовими апаратами. Павло описує його як справжню продуктову ІТ-компанію, де розробляють нові технологічні рішення та обслуговують складні сервіси.

У компанії цінують креатив і творчий підхід, тому в команді Павла завжди слідкують за тим, щоб зберігалось новаторство. Також важливо, щоб інженери не тільки розуміли бізнес-потреби, але й могли надавати зворотний зв’язок. Компанія завжди враховує зауваження фахівців, щоб уникнути моментів, які можуть залишитися непоміченими enterprise architect або cloud architect на вищих рівнях.

«Бачити, як наша робота допомагає клієнтам, дуже важливо. Щомісяця відвідую торговельні точки наших клієнтів у день зарплати й бачу позитивний настрій працівників, коли вони отримують зарплату вчасно. Це надихає нас продовжувати нашу місію – забезпечувати надійність платіжних систем, особливо у кризові моменти», – каже Павло.

Звичний день інженера платіжного департаменту теж не схожий на класичний графік з дев’ятої до 18-ї. Айтівці не обмежені часовими рамками в офісі, адже інколи мають вмикатися в роботу й уночі. Тому тут із розумінням ставляться до початку робочого дня пізніше.

«Мусимо зізнатися, що, хоч ми й маємо в офісі PlayStation, але приставка покрита товстим шаром пилу, – зі сміхом ділиться робочими буднями архітектор, – компанія надає багато бенефітів, але інколи за темпом роботи не залишається вільного часу у графіку».

Ще райфівцям надають медичне страхування, безкоштовні консультації психологів, юристів і нутриціологів від партнерів, а відповідальних за критично важливу інфраструктуру бронюють від мобілізації.

На думку Павла, будь-які рамки лише обмежують фахівця, а свобода дозволяє шукати нестандартні рішення: «У нас немає бюрократії, як і дрес-коду чи якихось журналів обліку. Ми всі орієнтовані на результат. Я вдячний за відданість своїй команді, адже таку колосальну роботу не здатна виконати одна людина. Ми відкриті для всіх молодих талантів, які хочуть приєднатися до ІТ й побудувати успішну карʼєру з нами».

Партнер проєкту?

Дізнатись більше про «Райффайзен Банк»