Після виходу портативної консолі Steam Deck інші виробники активно взялися за розробку власних аналогів. Сьогодні поглянемо на одного з них – Asus ROG Ally Z1. Ця модель прямий конкурент приставки від Valve і має всі шанси стати популярною в певних колах геймерів. В огляді перевірили продуктивність пристрою, виміряли автономність, зіграли в кілька відеоігор та спробували визначити слабкі місця девайсу.
| Технічні характеристики Asus ROG Ally | |
| Процесор | AMD Ryzen Z1 |
| Відеокарта | AMD RDNA 3, 4 CUs, 2.8 tflops |
| ОЗП | 16 ГБ LPDDR5 |
| ПЗП | 512 ГБ PCI-E 4.0 |
| Екран | Full HD 120 ГЦ 7″ |
| Безпровідні інтерфейси | Wi-Fi 6E (802.11ax) |
| Bluetooth 5.2 | |
| Провідні інтерфейси | 1 x мобільний інтерфейс ROG XG |
| 1 x USB 3.2 Type-C | |
| 1 x аудіороз’єм 3,5 мм | |
| 1 x microSD | |
| Батарея | 40 Вт*год |
| OS | Windows 11 Home |
| Розміри | 280 x 111 x 324 мм |
| Вага | 608 грам |
Зміст
Консоль запаковано в фірмову коробку компактних розмірів. Всередині знаходиться Asus ROG Ally в картонній обгортці та поліетиленовій плівці. Додаткових аксесуарів мінімум – крім блока живлення і паперової документації нічого немає.
Блок живлення стандарту USB Type C, потужність 65 Вт, невеликих розмірів. Провід досить товстий, виконаний якісно. Під час заряджання нагрівається слабо. Також є класичний хомут з липучкою для скручування проводу.
Приставка має чималі габарити 280 x 111 x 324 мм, що близько до розмірів Steam Deck. Візуально консоль виглядає привабливо, її зручно тримати в руках, хоча такого гіганта в кишеню не покласти.
Звук можна регулювати фізичними клавішами на верхній панелі. Поруч розміщена кнопка увімкнення, яка має вбудований сканер відбитків пальців, працює він не надто швидко, але не підводив під час використання. Тут же розміщені всі провідні інтерфейси.
Виробник встановив 3.5 мм роз’єм для навушників, слот для карт пам’яті micro SD, роз’єм для підключення зовнішніх відеокарт і USB Type C 3.2 для заряджання. До консолі можна підключати провідну периферію, скориставшись перехідником або напряму флеш накопичувачі з Type C штекером.
Звук Asus ROG Ally приємний, непоганої якості, в міру гучний. Типовий геймер рідко коли вмикатиме гучність на 50+%, запас потужності присутній. Також не забули про вбудований мікрофон, який згодиться під час онлайн баталій для комунікації зі своїми напарниками.
Вбудований геймпад хороший, стіки чутливі, натиск кнопок приємний. Присутня вібрація, яку можна налаштовувати програмно в налаштуваннях консолі чи безпосередньо самій грі.
Розкладка елементів керування в стилі XBOX, додаткових тачпадів, як у Steam Deck, немає. На задній панелі є дві додаткові клавіші, які можна використовувати для клавіатурних скорочень, наприклад, зробити скриншот чи використовувати предмет в грі тощо.
Зліва фірмова софт-клавіша викликає швидке меню налаштувань у вигляді плиток. Тут можемо змінювати яскравість дисплея, гучність, вибирати роздільну здатність екрана, частоту оновлення та багато іншого.
Права кнопка запускає утиліту Armory Crate з бібліотекою ігор і встановлених лаунчерів. Обидва аналоги мають підсвічування, яке налаштовується в цій же утиліті. Звісно, використання RGB-підсвічування і вібрації знизить і без того погану автономність, та про це трохи нижче.
Екран має діагональ 7 дюймів, роздільну здатність Full HD, частоту оновлення 120 Гц. Шкода, що таку плавність 120 FPS можна побачити лише в іграх 15-річної давності або на робочому столі. Потужності консолі недостатньо для стабільних 60 FPS в сучасних іграх, не кажучи про 120.
Крім версії Asus ROG Ally Z1 в продаж на території України днями надійшла флагманська модифікація Z1 Extreme, яка відрізняється удвічі потужнішим процесором та втричі потужнішою відеокартою. При цьому вартість консолей майже не відрізняється. Протестували пристрій в кількох популярних бенчмарках і отримали не приголомшливі результати.
Виявляється, вбудована графіка знаходиться на рівні умовної RX 550-560, що досить мало. У обох режимах роботи (продуктивний і турбо) отримали майже однакову потужність в Geekbench 6, що досить дивно. Та це лише синтетика, можливо в реальних ігрових умовах вона покаже себе краще?
Приємно здивував накопичувач – він показав хорошу швидкість, коли був майже заповненим. Сама система завантажується швидко, як в типового ігрового ноутбука. Не менш важливою є швидкісна ОЗП DDR5 6400, якої доступно лише 12 ГБ (4 ГБ виділено для відеокарти).
Перед тим як перейти до тестів відеоігор важливо обговорити головні проблеми консолі, а саме ПЗ. З самого початку консоль подарувала негативний досвід використання. Після розпакування і першого увімкнення потрібно пройти стандартну процедуру першого налаштування Windows.
Все можна робити клавішами або сенсорним екраном, до того моменту, коли потрібно було ввести пароль від Wi-Fi. Екранна клавіатура просто не з’являлася, а перезапуск консолі не допомагав, тому довелося скористатись клавішею WPS на роутері. Перші 2 хвилини використання і вже знайшовся програмний баг.
Після успішного налаштування робочий стіл привітав нас помилкою в маленькому віконечку, яке швидко зникло, тому не встигли його зафіксувати. Там йшлося про якусь проблему з фірмовою утилітою Asus. Перезапустили систему, утиліта почала оновлюватись. Тут і почались найцікавіші пригоди.
Wi-Fi модуль весь час «відвалювався», система просто переставала бачити його, в диспетчері пристроїв в тому числі. Вирішувалось це лише перезапуском. Це не дозволяло не те щоб нормально завантажити відеоігри, а елементарно оновити Windows (а оновлень було дуже багато) і саму утиліту ARMOURY CRATE SE.
Після довгої «гри в лотерею» все ж вдалося завантажити оновлення програми. BIOS оновився автоматично після перезапуску системи. Подібну процедуру проходили двічі! Після першого успішного оновлення модуль Wi-Fi почав працювати стабільно, але самих оновлень було ще чимало.
Звісно, баги нікуди не зникли, хоча й позбулися головного з них. Іноді фірмове ПЗ не бачило Wi-Fi та показувало неактивну піктограму, хоча з’єднання було і досить стабільне. Новою неприємністю став криво працюючий інстальований клієнт Steam. Він автоматично запускався в режимі Big Picture без можливості зміни на десктопний і пропонував під’єднатися до мережі Wi-Fi, які не бачив.
Інтернет з’єднання було, але не для цього клієнту Steam, тому зайди в профіль було неможливо. Деінсталяція і повторне встановлення лаунчера з офіційного сайту вирішило проблему.
Під час тестування ще одною проблемою стали знімки екранів. Як видно зі статті, їх назбирали чимало, але це було не так просто. Поведінка ARMOURY CRATE SE вражала своєю випадковістю. Іноді гарячі клавіші просто не працювали, вирішувалося це перезапуском утиліти.
В деяких моментах консоль відмовлялася робити скріни не ігрових вікон, хоча зазвичай з цим не було проблем. Під час знімання скриншотів іноді вилітала помилка, що неможливо зробити знімок робочого столу. А потім повторне натискання цієї ж клавіші успішно робить знімок засобами XBOX Game Bar. Магія і нічого більше.
Подібні нюанси стали буденними та супроводжували продовж всього терміну експлуатації консолі, що деякою мірою ускладнювало сам процес тестування. Крім цього фірмовий оверлей зі статистикою (FPS, температури, енергоспоживання) ніяк не відображається на знімках екранів. Довелося використовувати відому всім програму від конкурента.
Також варто відзначити нестабільну роботу «обмежувача FPS». Консоль не вміє обмежувати частоту кадрів в більшості відеоігор з використанням фірмової утиліти. Доводиться в кожній забавці робити це вручну, якщо є така необхідність.
Іноді воно працює, але поведінка обмежувача вражає. Наприклад, у Forza Horizon 5 виставили лок на 30 FPS, частота кадрів насправді складала 32-33 FPS, а в момент знімання скриншоту FPS виростав до 60-70, а потім стрибкоподібно знижувався до 33 упродовж 3-4 секунд.
Консоль має три режими роботи: економний, продуктивний і турбо. Під час ігрових тестів переконалися, що лише продуктивний режим вартує уваги, адже демонструє найкраще співвідношення FPS до енергоспоживання. 10 Вт для чипу недостатньо, а 30-40 Вт забагато.
Різниця між 15 і 30 Вт режимами наскільки мала, що іноді зводиться до погрішності. В середньому 5-10% продуктивності за подвоєний TDP – воно явно не вартує цього.
Забавка Shatterline від українських розробників добряче погіршила свою оптимізацію за рік часу. На слабшому Steam Deck рік тому вона працювала краще, а зараз маємо регулярні фрізи та неіграбельний ігровий процес на будь-яких налаштуваннях графіки.
Оновлену версію Відьмака можна пограти на низьких налаштуваннях, бажано в 720р або з використанням агресивного апскейлу. На малому екрані все виглядає справді непогано, навіть з такими параметрами графіки.
Forza Horizon 5 тішить своєю ідеальною оптимізацією. Бавитись можна на середніх налаштуваннях у Full HD з використанням FSR Balanced/Performance з частотою кадрів 50-65 FPS. Знижувати роздільну здатність до 720р не варто, краще використати FSR, так будуть значно менші візуальні втрати якості.
На мінімальних налаштуваннях графіки в 720р з FSR можна отримати більше ніж 100 FPS, картинка справді плавна, але вона має поганий вигляд, тому бавитися в такому режимі ніхто не стане.
Portal 2 – чудовий представник класики з низькими вимогами. Грати можна на ультра налаштуваннях в 100+ FPS. Забавка йде плавно, особливо в режимі 120 Гц, та на більше Z1 APU не здатен. Лише в старих іграх можна отримати таку чудову плавність.
Starfield ледь дихає на Asus ROG Ally. Лише використання 720р і мінімальних налаштувань дає іграбельний FPS на рівні 20-35 з частими просіданнями. Гра має поганий вигляд і йде погано, що дає певний знак власникам консолі. Asus ROG Ally боїться погано оптимізованих проєктів і покаже погані результати в більшості новинок, які розробляють під надпотужне десктопне начиння.
F1 2022 грається приємно, можна впевнено виставляти середні або високі налаштування графіки. Використання FSR не пошкодить, адже дефекти апскейлінгу майже не помітні на малій 7 дюймовій діагоналі. Оптимально грати з середньо-низькими налаштуваннями в Full HD з FSR Balanced/Performance.
Якщо автономність розчарувала, хоча ми й не чекали чогось дивовижного, то температури навпаки. Консоль холодна, не надто шумна. Єдине, що може дратувати – тріскотіння дроселів, адже їх чутно за пів метра. Вентилятори ефективні, відводять тепло без проблем.
Міряли температури та автономність лише в режимі продуктивності, не турбо. Останній не має сенсу, адже додає мізерний приріст з подвоєним енергоспоживанням, ніхто не буде грати на ньому. Ймовірно, цей режим створений для Z1 Extreme, але для Z1 APU він цілком не потрібен.
Найгарячіше місце – 40 градусів, що насправді небагато після 30 хвилин гри. Задня панель ледь тепла, Asus ROG Ally гріється менше за сучасні смартфони на провальних чіпах Qualcomm, які після 5 хвилин вже йдуть в шалений тротлінг.
Заряджається пристрій орієнтовно за півтори години, хоча до 80% заряджання йде досить швидко. За 40 хв можна поповнити батарею від 0 до 70-80%. Блок живлення при цьому нагрівається не сильно, як і сама консоль.
За годину гри Forza Horizon 5 в режимі 15 Вт (продуктивний) з профілем Medium у 1080p120, з майже мінімальним підсвічуванням екрана, низьким рівнем звуку, вимкненим тактильним відгуком і без RGB підсвічування втратили 60% заряду батареї. Тобто грати можна більше півтора 90 хв за таких умов. Легкі ігри, як Portal 2, за годину споживають не більше 35-40% акумулятора.
Виставивши профіль «турбо», ці показники падають майже удвічі – не в кожній грі можна отримати 60 хв автономності з максимальною продуктивністю. Заряджати пристрій доведеться часто, можливо, кілька разів на день. Загалом автономність слабка, особливо на фоні Steam Deck, який має економніший чіп.
Головним конкурентом Asus ROG Ally Z1 є Asus ROG Ally Z1 Extreme. Майже за ті самі кошти користувач отримує удвічі потужнішу консоль і цим все сказано. Крім внутрішньої конкуренції є кілька сильних аналогів від відомих брендів. Брати до уваги різні китайські низькопробні x86-псевдоконсолі третього сорту не будемо.
Asus ROG Ally 512 ГБ Z1 Extreme продається офіційно за ціною 33 000 грн, хоча є дешевші неофіційно ввезені варіанти. Значно потужніша і лише трохи дорожча – переплата вартує свого. Ймовірно, Z1 Extreme версія отримала б значно вищу оцінку як 6.5/10.
Valve Steam Deck 512 ГБ можна знайти дешевше, особливо якщо пошукати сіровози (не рекомендовано). Офіційна вартість вища, як в героя огляду – 39 000 грн. Версії на 64 ГБ значно доступніші.
Lenovo Legion Go 512 ГБ – цікава консоль, та її непросто знайти в Україні. Неофіційно магазини пропонують приставку від 34 000 грн. Цей конкурент відрізняється більшим екраном і модульною конструкцією, хоча побудований на базі такого ж Z1 Extreme APU.
