Senua’s Saga: Hellblade 2 анонсували у 2019 році одразу після презентації консолей нового покоління Xbox Series X|S. Трейлер вразив атмосферою, анімаціями та деталізацією, хоча на той момент розробка гри тільки мала розпочатися. Чи вийшло в авторів менше аніж за чотири роки втілити своє бачення у реальність та повторити успіх оригінальної гри? Читайте про це без спойлерів у нашому огляді Senua’s Saga: Hellblade II.
Як і було обіцяно у фіналі Hellblade: Senua’s Sacrifice у Сенуї ще багато пригод попереду й одна з них пов’язана з работорговцями. Нормани роблять набіги на острови викрадаючи людей, у тому числі з племені Сенуї, яка щойно повернулася з подорожі до Гель. Що б спробувати зупинити торгівлю людьми героїня вирішує здатися у полон, аби дістатися Ісландії та вбити відповідального за ці викрадення. З цього моменту починається нова глава в історії Сенуї.
Senua’s Saga: Hellblade 2 — гра, враження від якої повністю залежить від особистого сприйняття історії. У творчому плані це практично бездоганна історія, яка подвоює здобутки оригіналу. Сенуа продовжує боротися зі старими та новими демонами в собі, але цього разу вона не сама.
Всі діалоги героїв та монологи самої Сенуї виглядають органічно та натурально, а в один момент навіть з легкою ноткою гумору.
Герої не приходять кудись тільки тому, що там хотів сценарист. Їх туди приводить історія. Кожна зупинка та кожна дія є наслідком вчинків героїні. І лише один момент не дає мені спокою.
В новій частині сценаристи чітко дають зрозуміти, що цього разу основне місце подій це реальний світ, і всі кого ми зустрічаємо і кого вбиваємо є реальними людьми. Але особливість Сенуї може видозмінювати це сприйняття реальності наділяючи його фентезійними барвами натхненними скандинавською мітологією.
Сенуа страждає на психоз. Люди з цим психічним розладом відчувають серйозні порушення в сприйнятті реальності (галюцинації, маячіння, ступор).
І до певного моменту цей прийом працює, але ближче до фіналу гри стає все важче ідентифікувати «справжній» сетинг гри. При спробі проаналізувати кілька ігрових сцен починають приходити сумніви та запитання щодо логічності світобудови. Основною причиною цього є інші люди яких ми зустрічаємо.
В Senua’s Sacrifice було логічно пояснено, що все, що ми бачили не було реальним, а Сенуа живе в «реалістичному», а не фентезійному світі. В Hellblade 2 пряма взаємодія з людьми ставить під сумнів реалістичний сетинг гри.
Спробувати пояснити та виправдати можна будь-що і можливо розробники дадуть відповіді при повторних проходженнях гри, але хотілося б одразу бачити принаймні логічність світобудови, яка була в першій грі.
Повернувся голос Оповідачки та пов’язане з ним цікаве оповідальне рішення. Після проходження гри можна почати Нову гру, або переграти окремі епізоди, змінивши Оповідачку. В цьому випадку ми будемо чути історію наших компаньйонів та людей, яких ми зустрічали у своїй подорожі. А також їх бачення того, що відбувається з Сенуєю та їх ставлення до неї. Таким чином для повної картини та розуміння, що відбулося насправді, гру бажано пройти кілька разів.
У Senua’s Saga: Hellblade 2 є додаткові матеріали, один з них це відео про психоз Сенуї. Його можна подивитися на каналі розробників, але в грі він має українські субтитри.
Зібравши усі Стовпи історії (аналог лорних каменів з попередньої гри) відкриється ще один Оповідач, але його я не спойлеритиму. Також Стовпи розблокують додатковий матеріал про Ґреттіра, головного героя оповіді яку розповідають Стовпи.
Окрім стовпів у гру додали Кам’яні Обличчя за якими приховані Дерева оповіді. Знайти усі обличчя мені не вдалося, тож який вплив вони мають на історію мені невідомо.
Сенуа не позбулася голосів які то підбадьорюють героїню продовжувати шлях то навпаки, здатися. А інколи одне й інше одночасно.
Сподобалась реалізація голосів в субтитрах: з якого боку ми чуємо голос з того боку з’являються титри. Дуже елегантне рішення, що дозволяє не губитися гравцям, які не володіють англійською мовою.
Гра отримала текстову українську локалізацію. Переклад виконаний добре, хибодруків я не помітив, а славнозвісні «кредити» точно відсутні.
Перш ніж перейти до ігроладних елементів потрібно зрозуміти контекст візуальної складової гри, адже саме графіка докорінно змінює та виводить сиквел на зовсім інший рівень сприйняття у порівнянні з оригіналом.
Senua’s Saga: Hellblade 2 — мабуть, найкрасивіша гра сьогодення як технологічно, так і художньо.
У 2019 році розробка гри тільки починалася, відтак анонсуючий трейлер відігравав роль концепту, в якому розробники показали своє бачення сиквелу: його атмосферу, настрій та технічний стан, якого прагнуть досягнути. Так часто роблять Naughty Dog, автори Uncharted та The Last of Us.
Наступні трейлери вже показували реальні ігрові кадри, і, як не дивно, вони повністю відповідають релізній версії гри. Технічні спеціалісти як Digital Foundry зроблять детальне порівняння обіцяної графіки та реальної, але зараз дивлячись на зображення на екрані, важко уявити гру красивішу за Hellblade II.
Скриншоти, особливо динамічних сцен, навіть близько не передають деталізацію оточення, якість ефектів та кінематографічність гри. Вже під час відкривальної сцени під час шторму важко повірити, що це не пре-рендерене відео. Деякі пейзажі легко сплутати з реальними фотографіями острова. Впевнений, невдовзі після релізу ми побачимо чимало фотознімків з порівнянням реальної та віртуальної Ісландії.
Для підсилення кінематографічності гри розробники вирішили транслювати зображення у співвідношенні сторін 2.39:1. Також, зважаючи на кут огляду та боке, у грі імітується анаморфний об’єктив. Якщо дуже спростити, то, до прикладу, якщо анаморфний об’єктив 50 мм має коефіцієнт стисканням 2.0, то по вертикалі кут огляду залишається 50 мм, але по горизонталі відповідає значно ширшій фокусній відстані у 25 мм.
У фоторежимі можна увімкнути стандартні 16:9, у такому випадку зображення обріжеться по краях кадру, але грати в такому режимі не можна.
І хоч скеляста вулканічна поверхня Ісландії під кінець гри вже почала трішки різати око, неможливо перестати насолоджуватися красою відкритих просторів, гірських вершин на горизонті та селищ з деталізованими подвір’ями.
Проте технологічність має свою ціну. Розробники обрали Unreal Engine 5 та прийняли рішення робити гру у 30FPS для консолей поточного покоління. Більшість гравців сприйняли цей факт як неможливість оптимізувати рушій на Xbox Series і частина правди в цьому є. Новий Unreal Engine справді вибагливий до заліза.
Рішення про «базову» частоту кадрів приймаються на етапі проєктування, адже від цього залежить деталізація оточення, анімації, ефекти та інші візуальні складові. Ігри, що проєктували для 30FPS можуть мати візуальні глічі або менш плавну анімацію, якщо їм просто додати 60FPS без додаткового опрацювання.
Hellblade 2 не динамічна гра, тому рішення максимально вкластися у візуальну складову, жертвуючи високою продуктивністю є цілком логічним. Я грав на ПК і в 60FPS все чудово грається. Проте на повторному проходженні я спробував пограти у «режимі» 30FPS і на мій подив гравецький досвід практично ніяк не змінився. Грати з вищою частотою кадрів приємніше, але якби у мене стояв би вибір грати у 30FPS, але з кращою графікою, я б обрав саме цей варіант.
Що стосується оптимізації, я отримав наступні значення частоти кадрів на своєму залізі з максимально можливими налаштуваннями графіки без DLSS (Ryzen 2700x, RTX 4080 Super, 32 Гб ОЗП з частотою 3200 МГц):
| 1080р | 70 FPS |
| 1440р | 55 FPS |
| 4К | 35 FPS |
В особливо важкі сцени частота кадрів у 1080р та 1440р просідає, але з сучаснішим процесором можна розраховувати на стабільні 60FPS з увімкненим VSync для плавного зображення. Для стабільних 60 кадрів у 4К вже доведеться вмикати DLSS/FSR/XeSS, або жертвувати деякими графічними налаштуваннями.
Також хочу звернути увагу, що навіть на мінімально можливих налаштуваннях графіки, гра все ще виглядає красивою. Тож навіть власники не дуже потужних ПК зафіксувавши 30FPS та знизивши налаштування графіки до мінімальних зможуть насолодитися цією історією.
Налаштування графіки в 1440р: Високі, Середні, Низькі
Багато сподівань покладалося на переосмислення бойової системи, яка в першій частині була простою і часами відверто затягувала гру. На жаль, в цьому аспекті гри практично нічого не змінилося в плані механік. Навіть деякі елементи прибрали. Наприклад, удар ногою з розбігу.
Але після Senua’s Sacrifice стало зрозуміло, що автори роблять сюжетно-центричну гру, де головним елементом є історія. Все інше працює на неї, тож тепер спрощена бойова система не розчаровує, бо боїв у грі не багато відносно інших елементів.
Мала кількість бойових сцен дозволила кожну з них зрежисувати окремо. Як і в першій частині ми б’ємося віч-на-віч з противником, але цього разу перед нами завжди лише один ворог. Завдяки такому рішенню кожний бій відчувається особистим, супер напруженим і наче на останньому подиху.
Динаміки бою додає оточення, яке створює відчуття справжнього поля бою, де воїни вигризають життя. В кадр постійно влітають інші вороги або невинні, яких ті можуть вбити не кліпнувши оком. Люди можуть врізатися в нас саме коли ми намагаємося зробити фінальний удар по майже добитому ворогу. З-за спини долітають іскри будинків охоплені полум’ям, а злива змиває з обличчя кров щойно вбитого драугра. Додайте до цього сучасне технологічне виконання й усі враження та емоції помножаться десятикратно.
В Senua’s Saga: Hellblade 2 бойові сцени краще дозуються. У мене жодного разу не виникало відчуття, що я втомився від великої кількості послідовних арен. Цим грішив оригінал, особливо ближче до кінця гри.
Виконанням бойової складової Hellblade 2 я залишився задоволеним, але все залежить від вашого сприйняття цієї гри та очікувань.
Окрім бойової системи розробники переглянули підхід до загадок. Пошуки рун зменшили в кілька разів, але як і раніше вони зосереджені на невеликих аренах. Деякі просторові пазли виключили взагалі, та на їх місце додали нові. Вони також повторюються, але тепер деякі довгі рівні можуть виключно складатися з маленьких пазликів, що відкривають шлях у довгому «коридорі».
Senua’s Saga: Hellblade II — найтехнологічніший аудіовізуальний досвід сьогодення, в якому спрощена бойова система лише доповнює наративну складову. А важливість теми людей, які живуть з психозами підсилює емоційний зв’язок гравця з головною героїнею.
Та навіть поза контекстом соціально-важливої теми я рекомендую кожному спробувати Senua’s Saga: Hellblade 2. Сьогодні дуже важливо підтримувати розробників хороших ігор, тим паче, що гра з релізу доступна у підписці Game Pass та ще й має український переклад.