Світ The Outer Worlds 2 — хитрий, небезпечний і сповнений іронії. Корпорації правлять балом, а агресивна фауна й часові аномалії підкидають несподіванки. Кожен NPC може стати джерелом сміху або проблем, моральні вибори неочевидні, а фракції плетуть інтриги. Супутники мають характер і часто крадуть сцени. Сатиричні нотки обережно підштовхують до роздумів про владу і бюрократію. Ми одні з перших у цій зоряній системі пограли у новинку від Obsidian, щоб відчути багатство деталей, гумору та RPG-механік, які хочеться відкривати поступово, як космічний коктейль із несподіваним присмаком.
Зміст
The Outer Worlds 2 переносить гравця у нову зоряну систему Аркадія, де просторово-часові розриви загрожують зруйнувати колонії, а корпорації як завжди рахують прибутки, а не людські життя. Колонії виглядають яскраво і барвисто, але під фарбою ховаються численні конфлікти. Гравець виступає агентом Протекторату, і від його рішень залежить не лише виживання колонії, а й політичний баланс у всій системі.
Фракції у грі мають власні цілі та методи. Протекторат керує залізною рукою, корпорація Auntie’s Choice фанатично експлуатує ресурси в ім’я бога маркетингу, а релігійні групи часом запускають хаос, здатний стерти планети з мапи… через математичне рівняння. От вам і відповідь на вічне питання, навіщо у школі була алгебра.
Кожне рішення гравця може підвищити вплив однієї фракції або призвести до непередбачуваних катастроф. Іронія гри проявляється у дрібних деталях: бюрократія, корпоративні гасла та абсурдні накази змушують гравця сміятися навіть у найсерйозніших ситуаціях. І інколи цього too much.
Світ став помітно більшим, ніж у першій частині. Локації тепер мають власні біоми, клімат і населення, а події навколо гравця розвиваються динамічніше. Взаємодія з NPC стала глибшою: вони реагують на дії гравця, пам’ятають його вчинки та можуть змінювати ставлення протягом усієї гри.
Сюжетна лінія The Outer Worlds 2 вдало поєднує гострі моральні дилеми з фірмовим гумором Obsidian. Гравець постійно опиняється перед вибором, який здається дрібницею, але може призвести до катастрофи або, навпаки, стати переломним моментом для цілої фракції. Це змушує ретельно зважувати кожне рішення і відчувати справжню вагу наслідків. Система репутації працює бездоганно: світ реагує на дії персонажа як на живого агента змін. І тут ловиш той самий знайомий вайб із третього “Відьмака” — коли хочеться “переграти” квест, аби все склалося саме так, як треба.
Персонажі супутників тепер ще яскравіші й неоднозначніші. Вони мають власні переконання, гумор і стосунки з іншими NPC, що може викликати конфлікти чи веселі ситуації. Співпраця з ними стає важливою складовою стратегічного ігрового процесу.
Моральні дилеми інтегровані у всі аспекти гри. Вибір у діалогах, бойових сценах або у взаємодії з оточенням може змінити долю цілих поселень. Світ не чорно-білий: навіть “правильне” рішення може мати непередбачувані наслідки, а “зле” — іноді приносити користь. Це робить сюжет багатошаровим і живим.
Локації The Outer Worlds 2 наповнені деталями, що створюють атмосферу життя і насиченості. Дрібні і не дуже побічні квести, динамічні зміни навколишнього середовища роблять кожен візит до планети унікальним. Навіть коротка прогулянка може призвести до несподіваних зустрічей або конфліктів. А як вийти з них вирішує вже сам гравець.
Інтеграція елементів першої частини відчутна, але не заважає новачкам. Відомі персонажі, згадки про попередні події і гумор серії створюють відчуття єдиного всесвіту. Це підтримує фанатів і водночас вводить нових гравців у світ Аркадії.
Ігролад The Outer Worlds 2 поєднує класичну RPG з відкритим світом, де кожне рішення може відчутно вплинути на події. Гравець може підходити до завдань різними способами: прямим штурмом в лоб, стелсом або дипломатією, а вибір стилю суттєво змінює розвиток ситуації. Свобода дій відчутна у всіх аспектах — від вибору зброї та навичок до способів взаємодії з NPC та фракціями.
У The Outer Worlds 2 нарешті з’явилося те, про що просили фанати — можливість змінювати камеру. Тепер гравець може перемикатися між видом від першої особи й двома варіантами від третьої: кінематографічним, де герой заповнює більшу частину кадру, та класичним RPG-ракурсом із більшим оглядом. Цю систему Obsidian адаптувала завдяки досвіду команди Avowed, і вийшло напрочуд органічно. У боях камера від третьої особи додає видовищності, а під час дослідження світу дозволяє оцінити деталі костюмів, зброї та анімацій. При цьому нічого не заважає залишитися в олдскульному режимі від першої особи.
Створити свого персонажа у The Outer Worlds 2 нам пропонують в інтуїтивно зрозумілому редакторі. Є кілька основних деталей, на які треба зробити акцент. Передісторії визначають минуле персонажа, надаючи йому унікальні діалогові опції та взаємодії з персонажами другого плану. Вибір біографічного бекграунда впливає на початкові навички та репутацію персонажа, що може відкрити або закрити певні шляхи в грі.
Риси додають постійні бонуси або штрафи до характеристик персонажа. Гравець може обрати одну позитивну рису без негативних наслідків або дві позитивні, але тоді необхідно вибрати одну негативну рису. Вони впливають на бойові здібності, навички та взаємодію з фракціями. І служать такими собі балансотримачами.
Недоліки в The Outer Worlds 2 — одна з унікальних фішок серії. Вони підбираються під вашу ігрову поведінку і пропонують цікаві бонуси в обмін на деякі компроміси.
Наприклад, один з недоліків може підвищити відновлення здоров’я від інгалятора на +25%, але й додати +25% до інтоксикації. Або ж абсолютно “капіталістичний” варіант: 75% вашої валюти йде на депозит, який можна зняти лише на 30-му рівні. І так, він із відсотками: кожен рівень додає +25% до суми на ньому, кожен п’ятий — ще +25%, а у фіналі забираєте 150% від накопиченої суми. Капіталізм, який грає на вашому боці!
Ці Недоліки додають глибини та варіативності в гру, дозволяючи створювати унікальні персонажі з різними стилями гри.
Вибір Передісторії, Рис та Недоліків є постійним і не підлягає зміні після початкової місії, що підкреслює важливість кожного рішення в процесі створення персонажа. І створює благодатний ґрунт для повторних проходжень.
У The Outer Worlds 2 у нас є корабель-база “Інкогніто”, яка не просто служить для зміни екіпажу, а фактично стає мобільним штабом. Тут гравець переглядає мапу Аркадії, обирає планету або локацію і миттєво “стрибком” пересувається — без вручного пілотування зорельота, але з відчуттям свободи між світом і космосом. Переміщення організоване через меню-мапу: вибираєш точку призначення, натискаєш старт і бачиш красиву анімацію цього дійства, після чого опиняєшся у пункті призначення. Ця “домівка” для гравця стає логістичним і рольовим центром його пригод.
Бути першовідкривачем космічних просторів стало цікавішим і більш винагороджуючим заняттям. Кожна локація наповнена дрібними історіями, які пояснюють політичний та соціальний контекст поселень. Прості прогулянки можуть перетворитися на небезпечні пригоди через випадкові конфлікти чи приховані пастки.
Бойова система The Outer Worlds 2 отримала суттєве оновлення. Нові види зброї (так, їх “трохи” менше, ніж у Borderlands 4), від енергетичних пістолетів до гранатометів, дозволяють комбінувати прямі атаки та технологічні здібності персонажа. Є навіть олдскульний bullet-time та слоу-мо при вдалому хедшоті по ворожому фейсу.
Вороги стали розумнішими, їхня поведінка в бою потребує стратегічного підходу. Використання укриттів, стелсу та хакерсько-інженерних скілів стало ключовим елементом успіху.
Гравець може активувати механізми, знайти схованки та дрібні секрети, які не лише приносять ресурси, а й глибше розкривають деталі сюжету. Комусь це сподобається, а хтось на дух не переносить збір луту для крафтингу ресурсів. Проте тут він є доцільним: для створення та модифікації зброї, обладунків, поповнення боєкомплекту і т.д.
Є й декілька цікавих головоломок, що трапляться на шляху гравця. Наприклад, не складна, але тематична астрономічна задачка у місцевій обсерваторії вам точно сподобається. І якщо зорі, чи скоріше, планети та супутники складуться, то отримаєте файний хабар.
Однією з ключових особливостей The Outer Worlds 2 є система виборів, яка впливає на весь світ гри. Кожне рішення гравця відображається на фракціях, NPC і навіть на геополітичній ситуації в колоніях. Навіть невеликий квест може мати несподівані наслідки для головного сюжету, змушуючи уважно зважувати кожен крок. Це створює відчуття відповідальності та реальної ваги рішень.
Моральні дилеми подані з характерним для серії сарказмом і іронією. Гравець може зустріти ситуації, де обидва варіанти рішення неприємні, але необхідні для досягнення мети. Це не просто вибір добро-зло, а комплексна гра відтінків, де наслідки часто непередбачувані. Та інколи автори відверто переграють у сіру мораль і тобі вже стає не цікаво, бо кого не обери — скрізь вар’яти.
Супутники відіграють важливу роль у виборах. Їхні погляди, переконання та взаємодія з гравцем можуть змінити розвиток подій. Деякі дії гравця можуть спричинити конфлікт у команді, а іноді й примусити супутника залишити групу. Це робить командну динаміку живою і непередбачуваною.
Вплив на світ поширюється на економіку та політику колоній. Вирішення завдань для фракцій може змінити баланс сил, призвести до підвищення цін, бунтів чи навіть знищення поселень.
Діалоги стали ще важливішими, ніж у першій частині. Різні шляхи розмови відкривають альтернативні квести, нові союзні можливості або конфлікти. Навички персонажа визначають, наскільки переконливо можна переконати персонажа, уникнути бою чи розкрити секрети. Це додає стратегії і змушує обдумувати кожне слово.
Моральні вибори часто приховані за гумором і дрібними деталями. Сарказм NPC, бюрократичні накази та корпоративні гасла можуть змінити сприйняття ситуації, і гравець повинен правильно зрозуміти контекст.
Вплив рішень видно і у бойових ситуаціях. Зміни у союзниках чи ворогах можуть зробити бій легшим або складнішим, а деякі пастки або технологічні аномалії змінюються залежно від попередніх дій. Це додає динаміки та непередбачуваності кожній зустрічі.
Роль дрібних виборів не можна недооцінювати. Вибір врятувати NPC або зберегти ресурси, допомогти фракції чи зрадити її — всі ці моменти накопичуються і формують унікальний хід сюжету. Гравець бачить, як його дії формують історію світу у цілому.
А фінал гри залежить не лише від основних рішень, а й від низки дрібних, іноді непомітних виборів. Це робить кожне проходження унікальним і стимулює повертатися до гри з новими стратегіями та рішеннями.
Звуковий супровід The Outer Worlds 2 чудово підкреслює атмосферу ретрофутуризму. Мелодії виконані у стилі олдскульного космічного саундтреку з нотками джазу та електроніки, що задає правильний муд. Цей підхід перегукується з класичними Fallout, де музика та ретрофутуристичний стиль формували неповторну атмосферу постапокаліптичного світу.
Особлива увага приділена ефектам навколишнього середовища. Це допомагає відчути масштаб і технологічний рівень світу, який одночасно футуристичний і ностальгійний.
Радіостанції у грі стали справжньою родзинкою. Вони транслюють ретрофутуристичні композиції, новини та рекламні ролики фракцій, що створює живий фон і додає гумору. Кожна станція відчувається частиною світу, надаючи йому характер і шарму, а також підсилює сатиричну складову. Моментально пригадуються Fallout і його культові радіостанції, які теж інтегрували сюжет, гумор і світобудову в музику.
Репліки персонажів звучать природно, емоційно і допомагають гравцеві відчути характер кожного NPC. І так, як і у цьогорічному Avowed, ми маємо пару крутих акторських робіт з розкішним британським акцентом. Водночас неозброєним оком можна помітити, що лицьові анімації не завжди відповідають емоційній насиченості голосу, але це не критично.
Музика і звукові ефекти органічно поєднуються з ретрофутуристичним дизайном локацій. Відчуття подорожі між колоніями супроводжується легким відлунням класичного sci-fi, що створює потрібний вайб.
Графіка у The Outer Worlds 2 отримала суттєве оновлення порівняно з першою частиною. За картинку відповідає Unreal Engine 5, і це відчутно: локації деталізованіші, кольори яскравіші, а ретрофутуристичний стиль зберіг свою унікальність. Особливо розкішно все виглядає у HDR. Рекомендую обов’язково спробувати, якщо є така можливість, бо воно того варте. Текстури і моделі персонажів стали якіснішими, а от лицьові анімації навряд вразять гравця.
Вибухи, лазери та ефекти гаджетів відчутні й насичені, але не перевантажують екран. А от коли береш у руки дробовик із запальними патронами, це справжня феєрія фарб на дисплеї. Динаміка руху камери та плавні переходи між локаціями створюють відчуття масштабу й занурюють у світ Аркадії.
Я пройшов гру на ноутбуці MSI Vector 16 HX AI A2XWHG з Intel Core Ultra 9 275HX та передтоповою 5070 Ti Laptop, виводячи зображення на монітор із підтримкою HDR. У рідній роздільній здатності 2560×1440 на Ультра-налаштуваннях з RTX отримав такі результати: з DLAA без генерації кадрів — близько 34 FPS у середньому, з DLSS Quality — приблизно 57 FPS.
Якщо ж до справи долучити MFG, то продуктивність стрибає до понад 160+ FPS у космічних битвах і сягає 190+ FPS під час пішого дослідження Аркадії. Гра виглядає чудово, а HDR-палітра робить кольори ще більш насиченими, що дозволяє повністю зануритися у ретрофутуристичний космос.
Переміщення між локаціями не супроводжується довгими затримками. Переходи між планетами інтегровані без втрати продуктивності.
Зміни дня та ночі і погодні ефекти додають занурення у світ The Outer Worlds 2, але не шкодять продуктивності. Анімації персонажів непогані: супутники і NPC рухаються природно, реагують на оточення і зміни ситуації. Бойові анімації стали плавнішими, а реакції ворогів водночас передбачувані й різноманітні, що робить бої цікавішими та динамічнішими.
The Outer Worlds 2 — гра, яку неможливо не порівнювати. І не тому, що вона вторинна, а тому що сама студія Obsidian колись створила Fallout: New Vegas, тож генетичний код “саркастичної антиутопії” прописаний у ДНК компанії.
Якщо дивитися з боку порівнянь, то з Avowed — це майже антиподи. Avowed грає на полі високого фентезі, з магією та стародавніми божествами, а The Outer Worlds 2 — це його саркастичний брат-близнюк у космосі, який замість чарівних еліксирів продає корпоративні праймери. Обидві ігри створені Obsidian, але з абсолютно різною філософією: якщо Avowed хоче бути епічним, то The Outer Worlds 2 — дотепним.
У паралелі з Fallout усе ще цікавіше. Fallout — смерть цивілізації, яку замінив пил і радіація. А The Outer Worlds 2 — смерть моралі, яку замінили слогани корпорацій і премії найбільш завзятим працівникам. Там ти шукаєш чисту воду, а тут чисту совість, але обидві коштують однаково дорого. В Obsidian знову використовують формулу вибору без чітких меж добра і зла, але у світі, де все можна продати за знижкою.
Starfield, який Bethesda просувала як “найбільшу космічну RPG в історії”, — це, здається, “анти-The Outer Worlds 2”. Якщо Starfield — мертвий музей космосу, то TOW 2 — це космічна комедія абсурду, де кожна планета має характер і корпоративного спонсора. Obsidian не ганяється за розміром карти, а за кількістю історій, які на ній можна пережити. І саме тут їхній підхід працює найкраще.
Mass Effect здавався ідеальним орієнтиром для наративних RPG у космосі, але Obsidian йде іншим шляхом. Там, де Bioware будували космічну оперу з любовними лініями та героїзмом, TOW 2 грає в космічну сатиру, де всі люблять лише прибуток і корпоративну етику. Проте схожість залишається: живі персонажі, командна динаміка і відчуття, що ти впливаєш на світ. Просто в Obsidian цей світ сміється з тебе у відповідь.
Ближче до BioShock The Outer Worlds 2 підводить саме тематика соціального експерименту. У BioShock люди гралися в Бога під водою, у дітищі Obsidian— у капіталізм серед зірок. Обидві гри говорять про владу, контроль і мораль, просто замість плакатів “Ryan Industries” тут рекламують “Auntie’s Choice, бо вибір не ваш, а наш”. І це чудово показує, що Obsidian все ще може поєднати геймплей із філософією, не забуваючи про самоіронію.
Варто згадати й про діалогову систему — у ній відчувається школа Obsidian. Тут не просто „добро чи зло“, а десятки відтінків між ними. Іноді ти навіть не знаєш, що вибрав, доки не побачиш наслідки. Саме це зближує гру не з конкретними тайтлами, а з класикою CRPG-жанру — від Baldur’s Gate 2 до Planescape: Torment.
The Outer Worlds 2 виходить 29 жовтня 2025 року. Гра буде доступна на ПК, Xbox Series X|S та PlayStation 5. Крім того, її можна буде запускати через Xbox Game Pass з першого дня.
Standard Edition можна придбати за 2 299 гривень. Передзамовлення дає бонус — бойовий набір командира Зейна, який стане доступним після виходу гри. Це видання включає тільки базову гру та бонусний набір.
А Premium Edition доступне за 3 199 гривень. Передзамовлення відкриває п’ятиденний дочасний доступ. У комплект входять базова гра, DLC-перепустка на два майбутні сюжетні доповнення, преміум-набір “Подяка від корпорації”, цифровий артбук і саундтрек. З огляду на обсяг контенту, цінник виглядає не таким уже й космічним. Годинник у цій грі крутиться швидко — контенту вистачить на сотні годин. Тож такий мув виглядає цілком виправданим для фанатів жанру.
The Outer Worlds 2 без української локалізації, тож повністю оцінити її гумор, сатиру й підтексти діалогів зможуть не всі. І хоча ніхто й не очікував повного дубляжу, враховуючи обсяги реплік це було б нереально, навіть українські субтитри стали б жестом поваги. Бо світ, де корпорації сперечаються про моральність експлуатації планет, заслуговує, щоб у ньому була наша мова. Тим більше за грубі гроші.
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.