Озброєння НАТО: F-16 Fighting Falcon, Patriot PAC-2, THAAD, Leopard 2 та інші

30 вересня стало багатим на важливі новини міжнародного масштабу. Окрім відповіді на анексію територій України, президент Зеленський оголосив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО у прискореному порядку.

Такі заявки робили Швеція та Фінляндія, які наразі проходять процес ратифікації та мають отримати згоду двох країн-учасників Альянсу щодо подальшого вступу. Президент України підтвердив готовність йти шляхом Швеції та Фінляндії, і хоч генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ не надав прямої відповіді на питання можливості членства, з кожним днем зростає кількість країн, які підтримують Україну у вступі до Альянсу. 

Останні події на фронті, які демонструють впевнений рух української армії доводять, що наше військо, озброєне західною технікою, здатно відповідати ворогу та проривати російську оборону. А що було б, якби Україні було доступне все озброєння НАТО? 

Західний військовий потенціал у цифрах

На офіційному сайті НАТО багато уваги приділяється цілі організації. Наголошується, що сили Альянсу спрямовані на стримування та оборону, які досягаються країнами-членами та об’єднанням їх можливостей. Озброєння НАТО включає сили ядерної, звичайної та протиракетної оборони з використанням космічних і кібернетичних можливостей. Кожна держава-член погоджується зробити внесок із різною стратегічною вагою та впливом.

У розпорядженні Альянсу знаходиться потужне об’єднання військової міці союзників. Тільки наземних бойових машин НАТО налічується 144 тис. одиниць за даними 2022 року. Найбільш мілітаризовану армію серед союзників утримують Сполучені Штати. Вони мають 56 тис. одиниць бронетехніки, серед яких 6,6 тис. танків. Їх армія налічує 485 000 регулярних військовослужбовців станом на 2021 рік, за нею йде армія Туреччини з 260 200 осіб. Якщо говорити про захист у морі, то тут також превалюють сили США, які формують основну частину військово-морської сили НАТО завдяки великій чисельності, а також авіаносцям. США експлуатують 11 авіаносців, Британський флот – два авіаносці, як і ВМС Італії, по одному авіаносцю припадає на Францію та Іспанію. 

За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) глобальні витрати на оборону у 2021 році досягли 1,92 трильйона доларів США, а в Європі зростання оборонних бюджетів, навіть подолало темпи інфляції. Це все є наслідками заяв російського уряду, постійних погроз та порушень повітряних кордонів інших країн росією. Реакція союзників полягає в активізації дій щодо оновлення озброєння, що впливає на швидкість передачі техніки Україні, адже кожна держава не хоче допомагати ціною зниження власної обороноздатності. 

Великою перевагою об’єднання держав в Альянс є уніфікація оборонних засобів. Єдині стандарти НАТО дозволяють країнам союзників однаково готувати військових, виробляти типову техніку та допомагати один одному. Гарним прикладом таких дій є  танкові боєприпаси. Для країн НАТО вони мають однакові розміри, тобто німецький Leopard 2 може стріляти боєприпасами американського танка M829 і навпаки. 

Авіація НАТО

Основною одиницею авіації сил НАТО є F-16 Fighting Falcon. Він виготовляється у США з 1976 року та купується багатьма країнами Альянсу – Туреччиною, Польщею та Нідерландами. Літак належить до класу винищувачів, є компактним і маневровим. За багато років використання зарекомендував себе в боях повітря-повітря та атаках повітря-поверхня. Цей літак має найвищий показник бойового радіуса серед винищувачів, працює при будь-яких погодних умовах і здатен виявляти літаки на низьких висотах. Літак озброєний однією 20-мм багатоствольною гарматою М-61А1 на 500 снарядів, здатен переносити до шести ракет класу «повітря-повітря», звичайні боєприпаси «повітря-повітря» та «повітря-поверхня» та блоки радіоелектронної протидії. Модифікація F-16D розрахована на двох членів екіпажу, F-16C – тільки на одного пілота. 

Серед європейських країн як основний літак використовується Eurofighter Typhoon. Він є на озброєнні у  Великобританії, Німеччині, Італії та Іспанії. Також належить до класу багатоцільових винищувачів четвертого покоління. Розроблений у 1986 році, озброєний 27-мм швидкострільною гарматою Mauser BK-27 і також має версії для одного чи двох членів екіпажу. Виділяється тим, що є першим бойовим літаком, який підтримував голосове управління польотом. 

Винищувачі-бомбардувальники п’ятого покоління в армії НАТО представлені літаками американського виробництва Lockheed Martin F-35 Lightning. Їх експлуатують США та Великобританія, а низка країн уклали контракти на купівлю в майбутньому. Особливість цих літаків полягає у підтримці різноманітного озброєння. Він може використовувати ракети класу повітря-повітря, крилаті ракети, кореговані бомби JDAM вагою до 910 кг, кластерні бомби WCMD, керовані авіаційні бомби AGM-154 Joint Standoff Weapon і протитанкові ракети Brimstone. Основним озброєнням літака є спеціальна авіаційна чотириствольна гармата GAU-22/A калібру 25 мм. 

На сьогодні за офіційними даними на озброєні Українського війська використовується авіація радянського зразка. Бомбардувальники Су-25, винищувачі Су-24, МіГ-29, Су-27. Саме літаки МіГ-29, які є винищувачами четвертого покоління, погодилась передати Україні Польща. 

Окрім бойових літаків, західні армії використовують авіацію типу AWACS для дальнього радіолокаційного виявлення та стеження. Такими літаками виступають Boeing E-3 Sentry, які підіймають на борту радари для збільшення дальності виявлення цілей. З такою ж метою застосовуються БПЛА RQ-4 Global Hawk, який провадить радіотехнічну розвідку з дальністю півтисячі кілометрів. Такий апарат допомагає знаходити штаби, центри управління та зв’язку, а також викривати позиції протиповітряної оборони.

Протиповітряна оборона НАТО

Актуальною системою ППО у країнах НАТО є американський зенітно-ракетний комплекс MIM-104 Patriot. Ця система відома ще з 1982 року та була застосована в дії в 1991 році у Перській затоці. Система складається з пускових установок, ракет різних типів, радіолокаційної станції та пункту управління.

MIM-104 Patriot є основною платформою повітряного захисту на середніх і високих висотах, а також засобом перехоплення балістичних ракет. Система є надзвичайно дорогим типом озброєння та вимагає великий штат фахівців для обслуговування. Працює у єдиній системі з винищувачами, використовує дані супутників і літаків для відстеження. Що пояснює, чому лише купівля чи передача одного ЗРК не дозволить одразу захиститися від ракетних небезпек. Україна використовує ЗРК радянського виробництва С-300 і БУК SA-11 Gadfly, однак нещодавно отримала норвезькі комплекси середньої дальності NASAMS, які також стоять на озброєнні НАТО. 

Порівняльна таблиця технічних характеристик Patriot PAC-2 і С-300 (модифікація С-300ПМУ1). 

Характеристики Patriot PAC-2 С-300ПМУ1
Діапазон аеродинамічних цілей, км 3-160 5-150
Висота ураження аеродинамічних цілей, км 0,06-24 0,01-27
Максимальна швидкість цілей, м/с 2200 2800
Кількість зенітних ракет однієї системи, що наводяться одночасно 24 12
Число цілей, що одночасно обстрілюються однією системою 8 6
Час розгортання, хв 15 5
Транспортні засоби колісні напівпричіп

 

Особливим засобом ППО в армії США є система THAAD. Це протиракетний комплекс рухомого наземного базування, який призначений виключно для висотного заатмосферного перехоплення ракет середньої дальності. Тобто, THAAD захищає Сполучені Штати від балістичних ракет. Цей комплекс здатен перехоплювати цілі на висоті 200 км, тобто вище стратосфери. Дальність виявлення THAAD складає 1000 км. 

Артилерія НАТО

На озброєнні Альянсу серед самохідних артилерійських установок основну частину займають американські гаубиці M109 і німецькі Panzerhaubitze 2000. 

Обидві САУ знайомі для Збройних сил України та використовуються на фронті. Серед інших установок також відома британська AS-90, французька AMX-30 AuF1, турецька T-155 Fırtına, яка є аналогом південнокорейської K9 Thunder, а також польська AHS Krab 155-мм калібру, яку країна-сусід передає Україні. Всі моделі хоч і відрізняються технічно, однак мають спільне призначення, гусеничне шасі та озброєння. Особливе місце займає французька САУ CAESAR 155 мм, яка не має гусеничного шасі та поставляється партнерами для застосування ЗСУ. 

I

САУ використовують для знищення різних цілей, укріплень ворога, вогневих засобів (броньована техніка), а також живої сили. Від танку САУ відрізняється, хоч візуально вони мають спільні риси – установка більш мобільна, менш захищена у броні та призначена не для прориву, а вогневої підтримки з тилу чи задніх ліній фронту. Танк же йде “першим”, використовуючись у наступальних діях.  

Несамохідна артилерія НАТО представлена гарматами британського виробництва L118 (105 мм), FH70 (155 мм) і британською 155 мм гаубицею M777. У пакетах військової підтримки України часом з’являються дані про передачу цього виду зброї, однак беззаперечною зіркою стала реактивна система залпового вогню M142 HIMARS. 

Цю систему у 90-х роках розробили на противагу найпоширенішому РСЗВ M270, яка й донині залишається стандартом НАТО. HIMARS відрізняється від гусеничної M270 підвищеною мобільністю. Установка призначена для знищення артилерійських систем, засобів ППО і вогневої підтримки. Залежно від типів ракет дальність ураження змінюється, максимальною є 300 км при використаних MGM-140 ATACMS і до 80 км з ракетами GMLRS. Перевагою HIMARS є висока точність, швидкість розгортання та згортання. Пускова установка дозволяє одразу встановити 6 снарядів і після відпрацювання швидко їхати з місця запуску. 

Радянські зразки РСЗВ на українському озброєнні представлені реактивними установками БМ-21 Град (122 мм), БМ-27 Ураган (220 мм) з аналогом української розробки “Буревій”, БМ-30 «Смерч» (300 мм). 

Бойові броньовані машини

Основну частину танків сил НАТО складає німецький Leopard 2 та американський M1 Abrams. Leopard 2 почав виготовлятися у 1979 році та дотепер використовується як основна модель країнами-союзниками. За питомою потужністю на тонну ваги Leopard 2 четвертої версії є одним з кращих танків світу. Він ціниться за високу точність, міцну броню та захист екіпажу. 

Американський M1 Abrams також є прикладом сучасного танку – він був перевірений у бойових діях на Близькому Сході та пройшов багато етапів модифікації для посилення як вогневої міці, так і броні. 

Обидва танки відіграють важливу роль при наступальних операціях, адже забезпечують прорив оборони противника. Саме тому Україна продовжує наполягати на передачі цих танків на фронт. Основною бойовою машиною українського виробництва є БМ “Оплот”, яка є модернізацією Т-84. 

Серед інших західних танків у силах НАТО використовуються британський Challenger 2, італійський C1 Ariete (розроблений на основі Leopard 2) і французький AMX-56 Leclerc. Challenger 2 сил Королівства є одним з найбільш важкоброньованим серед західних танків. Він відомий композитною бронею “Чобхем”, яка також використовується на M1 Abrams. І башта, і корпус Challenger 2 захищені цією бронею другого покоління, про яку по цей час є засекречені відомості. Challenger 2 застосовувалися у бойових діях в Косово та Іраку. 

Другу частину броньованих машин НАТО складають американські M2 Bradley. Ця броньована машина призначена для транспортування особового складу, ведення ними бою з машини та вогневої підтримки. 

M2 Bradley має бойовий досвід у війнах в Перській затоці та Іраку, становить значну кількість бойових машин піхоти в НАТО, адже тільки в США експлуатують приблизно 6000 таких машин. Інші БМП на озброєнні НАТО представлені менш численними Puma (німецького виробництва), британськими Warrior, італійськими Dardo і Freccia, канадськими LAV III. Для передачі Україні західних БМП ведуться перемовини, поки що інші країни підтверджують готовність передачі броньованих машин радянського зразка. 

Перехід на стандарти НАТО

Україна, подаючи заявку на вступ до НАТО, не очікує миттєвого прийняття до лав Альянсу. Є країни, які не є членами, але перейшли на стандарти НАТО, щоб підвищити свою обороноздатність. Наприклад Австралія, хоч і не є країною-союзником, використовує стандарти НАТО та має одну з найбоєздатніших армій світу. 

Навчання та розвиток Збройних сил України за західним зразком допоможе не тільки подолати ворога під час війни, а й зміцнити оборону країни для мирного майбутнього. Коли наша система ЗСУ збігатиметься з системою НАТО, то Україна зможе розраховувати на посилення спроможності армії та міжнародну кооперацію. 

Disqus Comments Loading...