Прощавай, Skype: як настав кінець легенди 2000-х

Сьогодні світом зручних месенджерів правлять WhatsApp, Telegram та Facebook Messenger. Набирає популярності Signal. І ми потроху почали забувати, як на початку 2000-х кожен, хто мав власний комп’ютер користувався «аською». Поступово ICQ перетворився на щось з давно забутого минулого, а у 2024 році месенджер припинив існування. Тепер на притрушеній пилом років полиці спогадів опинився і Skype. Згадаймо, як свого часу цей продукт зробив революцію на ринку, та чому втратив свої позиції і врешті-решт став цифровим реліктом.

Зародження Skype: маленький стартап з великими амбіціями

Повернімося у 2003 рік. Світ технологій ще не був таким різноманітним. Повільний інтернет і постійно зайнята телефонна лінія. Звук dial-up модема, і ти сидиш по кілька хвилин в очікуванні, поки повністю завантажиться вебсторінка за товстелезним монітором.

Комп’ютери — це громіздкі ящики з товстими моніторами, ноутбуки — рідкість і коштують велечезних грошей. Саме у ті часи світ цифрових технологій почав набирати обертів. І в цей період двоє техноентузіастів — Ніклас Зеннстрем зі Швеції та Янус Фріс із Данії — вирішують зробити спілкування в інтернеті чимось новим, зручним, революційним.

Обидва встигли показати, на що спроможні, ще до розробки Skype. Вони створили успішну платформу для обміну файлами під назвою Kazaa, яка полюбилась мільйонам користувачів, але й водночас стала головним болем.

Kazaa дозволяв користувачам ділитися будь-якими файлами напряму один з одним (P2P або peer-to-peer), без центральних серверів. Через це юристи звукозаписних компаній неодноразово звинувачували Зеннстрема і Фріса у сприянні піратству. Але талановиті технарі не думали зупинитися, й вирішили використати можливості P2P у новому проєкті, створивши інструмент для вільного, доступного спілкування по всьому світі. Це було у ті часи, коли кожна хвилина розмови телефоном з, наприклад, рідними у США могла коштувати до $1 (близько 5.33 грн). Для порівняння, середня зарплатня в Україні тоді становила 462 гривні. Тобто, кількахвилинна розмова коштувала дуже дорого. А відеозв’язок взагалі видавався чимось фантастичним.

Саме це прагнули змінити Зеннстрем і Фріс. Вони хотіли створити програму, яка б дозволяла б людям дзвонити один одному через інтернет безплатно завдяки децентралізованій P2P-технології. Ніяких посередників і дорогих серверів.

Для роботи над своїм новим задумом вони запросили трьох естонських програмістів — Ахті Хейнла, Прійта Касесалу та Яана Таллінна, які вже працювала над Kazaa і мали чудову репутацію. Останній, до речі, пізніше став співзасновником сервісу для переказу коштів Wise.

Проєкт вирішили назвати Sky peer-to-peer (коротко — Skyper): це поєднало в собі романтику «неба» можливостей і натяк на технічну частину, а саме, P2P. Однак, з’ясувалося, що домен Skyper уже зайнятий. Тому команда просто вирішила обрізати «r», і так з’явився Skype. Назва виявилась влучною і добре запам’ятовувалась.

29 серпня 2003 року стала доступною для завантаження перша публічна бета-версія Skype. Програма дозволяла робити лише голосові дзвінки.

Команда відкрила скромний офіс у столиці Естонії — Таллінні, маленькому та тихому місті. Таке розташування дозволило економити на витратах та мати під рукою гарний вибір талановитих інженерів. Після роботи працівники часто ходили в дешевий місцевий бар Valli, де, за чутками, проводили ритуал для відьмаків новачків. Новоприбулі мусили пройти випробування травами пекельним коктейлем Millimallikas, який складався з анісової горілки, текіли і Табаско.

Навіть з обмеженим функціоналом Skype одразу привернув увагу. Він запропонував небачену до того альтернативу звичайній телефонії: безплатні дзвінки за кордон. Достатньо було мати комп’ютер зі встановленою програмою та інтернет. Так, якість розмов була не найкраща. Але люди отримали шанс спілкуватися без кордонів, так довго, як хотіли, і це змінило правила гри.

Стартап потроху розширювався, команда вже складала кілька десятків людей, які працювали в тісному офісі.

Першими користувачами Skype, звичайно ж, були переважно техноентузіасти та студенти. Чутки про чудо-програму ширились зі швидкістю світла. І Skype швидко став легендою.

Двохтисячні: Skype завойовує світ

Без жодних рекламних кампаній на ТБ або у газетах, лише завдяки черезтинному радіо, додаток для спілкування без меж набув колосальної популярності. А ще, користуватись ним було дуже просто: завантажуєш програму, встановлюєш її, вводиш ім’я користувача, додаєш друга в контакти — і все, можеш дзвонити йому. У перший день Skype завантажили 10 тисяч людей. А у 2004 році кількість одночасних користувачів досягла 1 мільйона. Це був феноменальний результат для стартапу, який ні копійки не витратив на рекламу.

Програма вийшла за коло техногіків і стала масовим продуктом. Саме завдяки технології P2P Skype зміг подолати недоліки традиційних телефонних дзвінків, які проходять через центральні сервери. Це обладнання треба купувати, обслуговувати та сплачувати ще багато за що. Але з використанням Skype кожен комп’ютер ставав частиною мережі, ПК з цією програмою з часом дозволив не лише дзвонити, а й передавати дані іншим. І чим більше людей додавалось, тим міцнішою ставала система.

А ще Skype був простим та зрозумілим навіть для тих, хто з технікою на «ви». У 2003 році більшість програм для інтернет-дзвінків — наприклад, Microsoft NetMeeting чи ранні VoIP-сервіси — були складними у налаштуванні. Доводилося возитися з портами, брандмауерами й кодеками. Це було задачею з зірочкою для старшого покоління. А Skype був інтуїтивно зрозумілим: треба лише завантажити, встановити, і вже можна дзвонити.

Навіть люди, далекі від технологій, могли розібратися за п’ять хвилин. Саме ця доступність стала другим ключиком до успіху.

На цьому команда розробників не зупинилась. У 2004 році було додано платну функцію SkypeOut, яка дозволяла дзвонити на стаціонарні чи мобільні телефони за дуже низькими тарифами. Наприклад, подзвонити із США до України можна було лише за 2-3 центи за хвилину. Для студентів, емігрантів і малого бізнесу це стало рятівним колом.

Стартап перетворився на серйозний бізнес. Юридично Skype зареєстрували в Люксембурзі задля оптимізації податків (найнижча ставка ПДВ у ЄС – 15%). Це був головний офіс: був крихітний та непомітній, без вивіски. Співробітники згадували, що іноді їм навіть доводилось дзвонити з ванної кімнати, бо усе забивав шум вентилятора.

Згодом ще один офіс відкрили у Лондоні. Приміщення працівники Skype ділили з модельною агенцією. Стіна, яка відділяла їх, була скляною і частково прозорою. З одного боку сиділи похмурі програмісти, а з іншого — туди-сюди бігали стилісти та моделі. Але було видно лише ноги та голови

До 2005 року Skype став справжньою сенсацією. Кількість зареєстрованих користувачів досягла 50 мільйонів. Поступово додаток типовим атрибутом щоденного життя: проник у домівки, офіси, студентські гуртожитки.

Ера eBay: велика ставка і гучний провал

Успіх Skype не давав спокою eBay. У вересні 2005 року торговий гігант придбав компанію за $2,6 млрд. На той час це була одна з найбільших угод у світі технологій. Від eBay очікували чергового суттєвого покращення. Skype збирались інтегрувати у торгову платформу, щоб покупці й продавці могли спілкуватися в реальному часі. Це мусило назавжди змінити онлайн-шопінг. Але…

Користувачам eBay вистачало текстових повідомлень на самій платформі чи через електронну пошту, голосові та відеодзвінки виявились непотрібними. Генеральна директорка eBay Мег Вітмен пізніше визнала, що компанії не вдалося знайти спосіб монетизувати Skype. Ідея виявилась хорошою лише на папері. У 2007 році eBay списав $1,4 млрд вартості Skype — фактично визнавши, що переплатив за актив, якому не зміг знайти застосування.

Ситуацію ускладнило те, що засновники Skype Зеннстрем та Фріс не продали eBay усе. Вони залишили собі права на P2P-технологію через свою компанію Joltid. Коли eBay почав експериментувати з кодом Skype, намагаючись адаптувати його під свої потреби, засновники звинуватили його у порушенні авторських прав. Ця ситуація налякала потенційних покупців Skype, серед яких, за чутками, були Google і Facebook (наразі Meta). розглядали можливість купівлі Skype, але відступили, побоюючись юридичних ризиків.

Врешті-решт у 2009 році eBay продав 70% Skype групі інвесторів на чолі з Silver Lake за $1,9 млрд.

Угода з eBay стала першим епікфейлом. Але не останнім.

Microsoft забирає «душу» Skype

Надворі 2011 рік, а Skype — гігант зі 600 мільйонами зареєстрованих користувачів, на який припадає 25% усіх міжнародних голосових дзвінків. Microsoft робить найбільшу на той час покупку: викладає $8,5 млрд. У техногіганта грандіозні плани зробити Skype основою комунікаційної стратегії. Програму інтегрували в Windows 8, додали до Xbox, під’єднали до Outlook і почали просувати як рішення для бізнесу. У 2012 році Skype замінив популярний чат Windows Live Messenger. Відеодзвінки стали головною фішкою Skype. До 2015 року програма створена колись маленькою командою ентузіастів досягла найбільшої популярності — 40 мільйонів щоденних активних користувачів.

Компанії почали масово використовувати Skype для ділових дзвінків, фрілансери — для спілкування з клієнтами, а викладачі — для групових занять. Здавалося б, усе складається найкращим чином. Але тут настає пора другого епікфейла.

Новий власник, Microsoft, вирішує відмовитися від унікальної P2P-архітектури Skype. І перевів його на власні централізовані сервери Azure, оскільки їх легше контролювати, оновлювати та масштабувати під тисячі нових користувачів, які додавались щодня. З цього моменту Skype втратив частину своєї «душі». Завдяки P2P кожен користувач був частиною мережі, а тепер усе залежало від серверів Microsoft. Це зробило систему вразливішою до збоїв і відстеження.

З простої «дзвонилки» Skype перетворився на громіздкого монстра, який постійно обростав новими функціями. У 2010-х Microsoft додала до програми emojis, групові чати на велику кількість людей, Stories (привіт, Snapchat), інтеграцію з Outlook і можливість відправляти GIF-ки. Легкий колись інтерфейс перетворився на хаос. Користувачі почали скаржитися. Почали з’являлися публікації з критикою на кшталт «Skype колись був легким і зручним, а тепер це суцільний бардак». Якість дзвінків падала, багато хто був незадоволений Android-версією, кількість конкурентів росла. На Microsoft почався відчутний тиск.

Скандали, інтриги, розслідування

Один з перших серйозних збоїв стався у 2007 році, коли компанією керувала команда Зеннстрема. У серпні мільйони користувачів по всьому світу втратили доступ до програми на кілька днів. Skype пояснив це глюком, викликаним оновленням Windows, яке спровокувало низку збоїв у P2P-мережі. Компанія просила вибачення і у якості компенсації, роздала безплатні хвилини для SkypeOut. Однак користувачі були в люті, хоча деякі поставились до цього жартівливо і назвали інцидент Skype’s Y2K. Це обігрувало паніку перед початком 2000 року, коли мережею ширились чутки про потенційний глобальний збій комп’ютерів з 1 січня.

Були й інші інциденти. Наприклад, у 2007 році німецький суд визнав, що Skype порушив ліцензію GNU General Public License (GPL) у своєму платному продукті SMC WSKP100 — телефоні, який працював зі Skype. Компанія використала відкритий код, але не дотрималася умов ліцензії. Постраждала репутація.

Ще одна темна пляма на репутації Skype з’явилася у 2008 році. Стало відомо, що TOM Online, партнер Skype у Китаї, передавав логи чатів і ключі шифрування урядовим серверам для моніторингу. Для західних користувачів це стало неприємним сюрпризом.

Зеннстрем, який на той час уже відійшов від справ, виправдовувався, що просто дотримувалися місцевих законів. У Китаї інакше не вийде. Але це не заспокоїло тих, хто вважав Skype безпечним притулком для приватних розмов. Це суттєво підірвало довіру.

Але найбільшого удару по репутації Skype у 2013 році, який тоді знаходився під крилом Microsoft, завдав Едвард Сноуден. Колишній співробітник ЦРУ оприлюднив документи про  масштабну систему стеження за людьми: PRISM від Агентства національної безпеки США (АНБ). Виявилося, що Skype був її частиною. Microsoft, який придбав Skype у 2011-му, нібито передавав американській владі дані користувачів: записи дзвінків, текстові повідомлення і навіть відео. Оскільки стара P2P-система ускладнювала стеження, перехід на централізовані сервери у 2011 році полегшив АНБ роботу.

Матеріали Сноудена показали, що Microsoft активно співпрацював із владою. Наприклад, у 2012 році корпорація нібито надали АНБ доступ до зашифрованих повідомлень і допомогла обійти шифрування відеодзвінків. У Microsoft запевняли, що діяли згідно з судовими наказами й не порушувала приватність без законних підстав.

Skype, який колись асоціювався з вільним, простим та безпечним спілкуванням, став інструментом влади. Захисники приватності почали масово покидати платформу, та переходити до конкурентів, таких, як Signal чи Telegram.

Занепад Skype

Розквіт Skype припав на 2015 рік. Щодня програмою користувалось 40 мільйонів людей. Але конкуренти не спали. Запущений у 2009 році WhatsApp почав забирати частину аудиторії, оскільки пропонував безплатні текстові повідомлення і дзвінки через мобільний інтернет, і все це з обіцянкою шифрування даних. У 2011 році з’явився Zoom, який робив ставку на прості й надійні відеоконференції. FaceTime від Apple став нарощувати популярність серед користувачів iPhone, а Discord – геймерів і онлайн-спільнот. А Skype тим часом став занадто незручним для повсякденного спілкування, та занадто нестабільним для професійного використання.

Microsoft намагався перетворити Skype на корпоративний інструмент. У 2015 році корпорація запустила Skype for Business, щоб конкурувати зі Slack та Cisco Webex — платформами для командної роботи з чатами, дзвінками та відео.Але Skype for Business був окремим продуктом, якому приділялось багато уваги, а тим часом звичайна версія Skype почала занепадати. У 2019 році Microsoft оголосив, що Skype for Business буде поступово інтегрують в Microsoft Teams. Ставало дедалі більше оновлень, які не користувачі не оцінили.

У 2017 році Microsoft провалилась спроба додати у Skype функцію Highlights, що дублювала Snapchat Stories. Потім додали реакції у вигляді смайликів на повідомлення, інтеграцію з пошуковою системою Bing і можливість запису дзвінків. Багато чого ми використовуємо сьогодні у різних месенджерах. Але у ситуації зі Skype це з кожним разом робили інтерфейс все більш перевантаженим.

Користувачам стало складно знайти базові функції серед купи непотрібних фіч. Продовжувались проблеми з якістю дзвінків. На цьому фоні Zoom, який пропонував стабільні відеодзвінки навіть на слабкому інтернеті, вигідно виділявся. WhatsApp був легким і швидким та добре працював на смартфонах. Skype на фоні нових гравців почав виглядати як пережиток старої епохи. Усі накопичені проблеми стали очевидними, коли світ занурився у старі-добрі часи пандемії COVID-19.

У 2020 році відеозв’язок став головним джерелом спілкування. Компанії масово перейшли на віддалений режим роботи. Більшість людей надала перевагу просторі й стабільності Zoom, яким у пікові періоди щоденно користувались 300 мільйонів людей.

А що ж Skype? Microsoft намагався просувати додаток, але цікавість до продукту було втрачено. І хоча станом на березень 2025 року Skype все ще живий, аудиторія сильно скоротилася. Більшість користувачів це ті, хто звикли до нього ще у 2000-ні, або компанії, що й досі змушені працювати з ним через інтеграцію з Outlook чи Teams (останній став головним продуктом Microsoft). Хоча у 2024 році Skype ще намагались реанімувати, прибравши рекламу та додавши штучний інтелект. Не допомогло.

І ось настав цей момент. У епічній історії Skype поставили логічну крапку. Корпорація Microsoft закриє Skype у травні, і повністю зосередиться на Teams.

Але ми завжди пам’ятатимемо Skype. Він був першим, хто довів, зробив інтернет-дзвінки безплатними, а відеозв’язок — доступним. Без Skype не було б WhatsApp, Zoom та Google Meet у тому вигляді, в якому ми їх знаємо. Він був першим, і проклав шлях для індустрії VoIP (Voice over Internet Protocol), змінивши те, як люди спілкуються у будь-якому куточку планети.