Ця стаття, можливо, здивує наших постійних читачів. Адже у багатьох із вас ITC.ua насамперед асоціюється з матеріалами про технології. Але у нас на сайті завжди були не лише технічні теми. Наприклад, огляди ігор та фільмів, а з недавнього часу ще й книги та музика. Словом, все те, що цікавить читачів з IT-індустрії. Сьогодні як експеримент ми випускаємо статтю про алкоголь – нам інтуїтивно здається, що це ще одна тема, яка небайдужа нашим читачам. Отже, зустрічайте базовий путівник по віскі – як він виготовляється, чим відрізняються напої з різних країн і регіонів, і, звичайно ж, рекомендації щодо покупки.
Зміст
Віскі – міцний алкогольний напій, який одержують із ячменю, жита, пшениці чи кукурудзи з використанням процесів солодування, перегонки та витримки у дубових бочках.
Вміст алкоголю у віскі зазвичай знаходиться в межах від 40 до 60% об., вміст цукру – нульовий або дуже незначний, а колір напою може змінюватись від світло-жовтого до насиченого каштанового.
Невідомо, хто і коли першим отримав віскі, але за право називатися батьківщиною цього напою століттями сперечаються Ірландія і Шотландія. У обох країн у цій суперечці свої докази та історії.
За ірландською легендою віскі на «зелений острів» привіз ніхто інший, як святий Патрік у V столітті нашої ери. Шотландська версія не може похвалитися настільки колоритними персонами, проте вона підтверджена документально.
Архівні записи свідчать, що в 1494 шотландському ченцю Джону Кору видали півтори тонни ячмінного солоду для виробництва віскі. До речі, слово «віскі» – це спотворене uisge beatha, або «вода життя» мовою давніх шотландців. Тоді дійсно вважали, що віскі має лікувальні властивості, наприклад, допомагає боротися з застудою.
Сьогодні перелік виробників віскі постійно розширюється. Окрім традиційних Шотландії, Ірландії, Канади, США та Японії свої марки віскі випускають в Індії, Австралії, Франції, Мексиці, Тайвані та інших країнах.
Розібратися в такому різномаїтті сортів віскі дуже непросто, тому ми покладатимемося на авторитетні джерела. Це рейтинг The Whisky TOP 20 від провідного американського видання про віскі Whisky Advocate, щорічна премія World Whiskeys Awards та рейтинги Міжнародного конкурсу вин та алкогольних напоїв IWSC.
У кожній із країн виробників віскі його смак має свої особливості, але загальна технологія виробництва живої води залишається незмінною протягом сотень років. Ознайомимося з її основними етапами докладніше.
Будь-який віскі починається із зерна. Іноді це може бути пшениця, рис або навіть гречка, але зазвичай використовується ячмінь або суміш ячменю з іншими зерновими культурами, наприклад, з кукурудзою і житом при виробництві бурбона.
У класичному випадку процес приготування віскі починається з того, що ячмінь перебирають та очищають, а потім замочують та розсипають шаром 5-7 сантиметрів на підлозі спеціального приміщення – солодовні.
В результаті зерна починають проростати, принагідно в них вивільняються ферменти, які частково перетворюють крохмаль на цукор. Намочене і пророщене насіння злаків називають солодом.
Весь процес солодування займає від тижня до двох і головне зупинити його вчасно, поки паростки не стали надто великими. Інакше вони просто «з’їдять» весь цукор, який згодом буде потрібен для бродіння.
Щоб зупинити проростання зерен, їх сушать гарячим димом або парою із температурою 50 градусів. У Шотландії та Японії до сушильних печей додають торф, щоб надати готовому напою характерних димних ноток. В інших країнах цього не роблять, завдяки чому смак віскі виходить м’якшим.
Готовий солод подрібнюють у борошно, яке пересипають у котел, заливають водою і поступово нагрівають. Потім витримують 6-12 годин, у результаті виходить рідина під назвою wort, або «солодкий сік».
Охолоджене сусло заливають у великі чани та додають туди дріжджі. Протягом трьох днів при температурі приблизно 37 градусів відбувається процес бродіння і перетворює цукрову рідину на wash – свого роду пиво з міцністю близько 5-8%.
Слабоалкогольний wash відправляють в аламбіки – традиційні перегінні апарати у вигляді реторти для подвійної чи потрійної дистиляції. Процес дистиляції полягає в тому, що температура кипіння води менше, ніж температура кипіння спирту.
Тому при нагріванні перегінного куба алкогольна пара підіймається трубами, залишаючи воду, і при контакті з холодним металом конденсується в рідину з вмістом алкоголю 25-30%. Це low wine, або в перекладі «слабке вино».
Потім цей слабоградусний спирт подають на вхід другого перегінного апарату і наново піддають дистиляції. Кінцевим продуктом другої перегонки є віскі міцністю 65-75%. Його розбавляють водою до 40-60%.
Цікаво, що форма перегінного апарату сильно впливає смак готового продукту. Вважається, що високі та вузькі перегонні апарати дають віскі більш тонкий та легкий аромат, ніж низькі та широкі. Тому при заміні старих апаратів намагаються відтворити їхню форму аж до дефектів і вм’ятин, щоб точно зберегти фірмовий смак віскі.
Спочатку бочки були лише місткостями для зберігання, але згодом люди помітили, що якщо надовго залишити прозорий віскі в дубовій бочці, то він перетвориться на золотистий нектар із ніжними деревними нотками, ароматом спецій та фруктів.
Цікавий факт: віскі єдиний напій, який найчастіше витримують у бочках, які раніше використовували виробниками зовсім інших напоїв: бурбона, хересу, арманьяку, коньяку.
Наприклад, англійські гуральні охоче закуповують старі бочки з-під хересу в Іспанії. При цьому чим більше партій напою-основи пройшло витримку в бочці, тим вона стає дорожчою.
Кажуть, що стара бочка з-під хересу надає напою гарного кольору, а бочка з-під бурбона насичує його відтінками карамелі та ванілі. Середній термін витримки віскі становить 3-5 років, але є сорти, які проводять у бочках до 30 років.
Купажування нагадує роботу парфумера. Річ у тім, що кожна бочка має свої особливості, свою історію. Тож на кожну з них міцний напій реагує по-різному.
Відповідно смак віскі в різних бочках навіть з однієї гуральні може суттєво відрізнятися. Завдання купажиста – вирішити, які бочки потрібно змішати, щоб смак віскі залишився впізнаваним.
Іноді етап купажування пропускають, тоді виходить чистий односолодовий віскі або single malt. А купажований віскі міститиме в назві слово blended – «змішаний».
Перед розливом віскі фільтрують через паперові мембрани та розбавляють водою до необхідної міцності. Після цього готовий напій розливають по пляшках та відправляють споживачам.
Сьогодні, коли говорять про віскі, його зазвичай ділять на шотландський, ірландський, американський, канадський, японський та індійський.
Шотландський віскі, або скотч (від англійської scotch) – це віскі, який виготовлений на території Шотландії. Згідно з національними законами, він може бути отриманий тільки із зерна злаків, води та дріжджів без барвників та ароматизаторів, повинен бути витриманий у дубових бочках не менше трьох років і мати міцність не менше 40%.
Характерною особливістю скотчу є торф’яно-димні нотки, які з’являються в результаті додавання торфу до печі для сушіння солоду і надають напою знаменитої «копченості». На етикетках шотландського віскі завжди є подвійна назва – Whisky Scotch.
Можливо ви помічали, що на одних пляшках пишуть whisky, а на інших whiskey. Останній варіант узаконили в 70-х роках минулого століття як відмінність регіону виробництва. Тепер Шотландія, Канада та Японія використовують назву whisky, а Ірландія та США – whiskey.
При виготовленні шотландського віскі можуть використовуватися різні технології та сировина. У зв’язку з цим розрізняють такі його різновиди:
Міжнародний конкурс вин та спиртних напоїв (IWSC) оголосив результати оцінки шотландського віскі 2023 року. З чотирьох тисяч учасників лише 24 односолодові та три змішані шотландські віскі отримали 98-99 балів за 100-бальною шкалою.
За ціною вони варіюються від відносно недорогих, як Loch Lomond за $32, до дуже дорогих Bowmore Islay 31 YO за $6375. Цікаво також, що переможець – Glenturret Triple Wood – продається у США за ціною близько $55.
Рейтинг видання Whisky Advocate відрізняється більшою демократичністю. Його творці особливо наголошують, що враховують не тільки якість напою, але також його ціну та доступність для широкого кола читачів. У Топ 20 The Most Exciting Whiskies of 2022 потрапили чотири представники Шотландії:
Ірландці, як і шотландці, вважають себе винахідниками віскі. Довгий час Ірландія була найбільшим виробником та законодавцем мод на ринку цього напою. Однак економічне ембарго з боку Великої Британії та довгі роки сухого закону в США суттєво скоротили кількість та асортимент ірландських гуралень.
До середини минулого століття на «смарагдовому острові» залишилося лише три основні виробники віскі: John Powers, John Jameson та Cork Distillers Company. На додаток, щоб урятувати свій бізнес, господарі підприємств змушені були об’єднати їх у концерн IDL – Irish Distillers Limited.
То чим ірландський віскі відрізняється від свого основного конкурента, якщо, звичайно, не вважати на горезвісну літеру «e» у назві? У технології приготування напоїв є дві ключові відмінності. Як ми вже писали, скотч дистилюється двічі. Водночас ірландський віскі зазнає потрійної дистиляції. Вважається, що це надає йому особливої легкості.
Крім цього, ірландці не використовують у процесі сушіння солоду торф, тому місцевий віскі, як правило, позбавлений знаменитої шотландської димності. Втім, у кожного правила є свої винятки.
Так, наприклад, односолодовий «ірландець» Connemara Peated Single Malt відомий тим, що його дистилюють двічі, а при сушінні солоду використовують торф із місцевих боліт. Це абсолютно не властиво для ірландського віскі та дозволяє Connemara вирізнятися характерним «торф’яним» смаком на тлі аналогів.
До топа видання Whisky Advocate увійшли п’ять представників Ірландії:
Ірландський віскі легко п’ється, а знайомство з ним заведено починати з купажованого Jameson, який вважається найм’якшим у світі. Непоганий варіант також Bushmills – бренд, який входить до лідерів ірландського ринку і має безліч нагород.
Віскі із «країни кленового листа» відрізняється делікатним смаком і традиційно має в основі суттєву частину кукурудзи. Пізніше для здешевлення рецептуру стали додавати жито. Нововведення припало споживачам до смаку і сьогодні терміни «канадський віскі» та «житній віскі» стали практично синонімами.
Втім, канадські закони не регламентують пропорції зернової суміші для виготовлення віскі. Тому напис RYE (житній) на етикетці може бути просто даниною традиції. Слід пам’ятати, що у Канаді не заборонено додавати у віскі ароматизатори. Тут можна зустріти шоколадний, імбирний і навіть гарбузовий віскі
Канадці також не мають особливо ніжних почуттів до класичних Single Malt. Тому місцеві виробники вважають за краще випускати бленди. Найбільш відомі бренди канадського віскі: Canadian Club, Black Velvet, Crown Royal, TAP 357, Sazerac, Spicebox, Canadian Mist, Grand Grizzly.
19 січня 2023 року дев’ять незалежних експертів з віскі назвали переможців премії Canadian Whisky Awards 2023.
Виробляти віскі в Японії стали після 1870 року. Але за межами країни місцеві бренди стали відомими лише у XXI столітті, коли віскі Yamazaki 12 Years Old виграв золото на ICS (International Spirits Challenge).
Загалом японський віскі близький за стилем до шотландського. Сьогодні в країні понад 15 винокурень, лідерами ринку є компанії Suntory та Nikka.
Особисто для мене стало сюрпризом, що чотири перші рядки в списку віскі, що найбільше продаються у світі, займають індійські бренди, а знаменитий шотландський Johnnie Walker знаходиться тільки на п’ятому місці після індійських McDowell’s, Officer’s Choice, Imperial Blue і Royal Stag.
В Індії зерно коштує дорого, а цукрова тростина – дешево. Тому більшість гуралень виробляють спирт для віскі з відходів цукрового виробництва – меляси, через що готовий напій нагадує ром. Однак хороший віскі в Індії теж є. Насамперед це продукція брендів Amrut та Paul John.
У 2021 році відомий письменник та експерт з віскі Джим Мюррей представив нову редакцію свого щорічника «Біблія віскі», куди увійшли понад 4500 сортів напою з усього світу. Перше місце посів канадський віскі Alberta Premium Cask Strength Rye, про який ми вже писали. А на третьому знаходиться індійський Paul John Mithuna міцністю 58%, витриманий у бочках з-під бурбона.
Рейтинг найкращих індійських віскі 2023 року ми склали на основі інформації видання Whisky Advocate.
Бурбон – віскі, який вироблений у США, має у складі сировини не менше 51% зерна кукурудзи, витримується не менше двох років в обпалених зсередини нових бочках з американського дуба, не містить барвників та ароматизаторів.
Історія бурбона почалася у XVIII столітті, коли кукурудзяні віскі вперше стали виробляти в окрузі Бурбон штату Кентуккі, США. Найвідоміші та найпопулярніші марки бурбона – Four Roses, Wild Turkey, Jim Beam, Heaven Hill, Bulleit, Maker’s Mark.
Слід розуміти, що не кожен американський віскі є бурбоном, навіть якщо його виготовили в штаті Кентуккі. Особливості виробництва віскі в Америці мають на увазі п’ять основних видів напою:
Таким чином, у графі «стиль напою» для американських віскі можуть бути вказані значення: Bourbon, Tennessee Whiskey, Rye і так далі. При цьому віскі, який виготовили у штаті Теннессі, може бути бурбоном, якщо відповідає його специфікації. А віскі з батьківщини бурбона – штату Кентуккі – може і не бути бурбоном.
У Топ 20 свіжого рейтингу The Most Exciting Whiskies увійшли шість бурбонів. Усі вони набрали від 92 до 95 балів при сліпій дегустації групою міжнародних експертів і цілком заслуговують на вашу увагу.
Існує стара шотландська мудрість: «Немає людей, які не люблять віскі, є люди, які поки не знайшли свій сорт». Але для того, щоб ці пошуки були плідними, треба почати з питання: навіщо п’ють віскі?
Відповідь на це питання здається очевидною. Однак аналогія зі звичнішою нам горілкою тут не працює, оскільки відрізняються не тільки технології виробництва, але і мета, і спосіб вживання.
Ми звикли пити горілку під закуску, вона була і залишається елементом застілля, смак якого не надто важливий, а головна мета – дійти до потрібної кондиції. Віскі ж – напій абсолютно самостійний, він не завжди пов’язаний з галасливими гуляннями і служить в першу чергу для того, щоб отримати задоволення від самого процесу.
Звідси й відмінності: горілка практично нейтральна, віскі – з ароматним букетом та широкою палітрою різноманітних смаків. Для горілки дуже важлива закуска, до віскі закуска зазвичай не подається. Горілку випивають одним махом і швидко закушують, віскі швидше не п’ють, а смакують.
Щоб насолодитись процесом дегустації, напій попередньо охолоджують до температури 18-20°C. А щоб краще розкрити букет віскі, використовують келихи тюльпаноподібної форми, так звані Glencairn whisky glass. Вони відсівають надто сильні запахи та підкреслюють слабкі.
Шотландці вигадали для церемонії розпиття віскі правило п’яти «S» – алгоритм, який складається з наступних етапів:
Додамо, що після третього келиха можна забити на всі вищеописані правила і просто пити, не морочачись. На той час смакові рецептори з великою ймовірністю перестануть відчувати відтінки смаку. Ці правила також навряд чи можна застосовувати, якщо сьогодні на столі у вас Red Label або Ballantines. Пийте їх із хайболів з льодом, закушуйте яблуками, або будь-якою іншою підручною їжею.
До речі, з приводу додавання води у віскі точиться багато суперечок. Одні кажуть, що додавання буквально кількох крапель прохолодної води робить аромат віскі інтенсивнішим. Інші стверджують, що при співвідношенні віскі та води 60 на 40 навіть експерти вже не можуть відрізняти різні сорти віскі, оскільки вони втрачають свої смакові особливості.
Істина, як завжди, десь посередині. У дешевий віскі можна сміливо додавати воду, колу, соки та лід, гірше він від цього не стане. А іноді стане навіть кращим, деякі дешеві сорти в чистому вигляді без сліз пити неможливо. Шотландський віскі можна змішувати з невеликою кількістю води, особливо ті сорти, які відрізняються підвищеною міцністю.
Бурбон найчастіше п’ють саме розбавленим із колою та кубиками льоду. В іншому випадку він може здатися надто різким і «спиртовим». А ось солодовий pot still або якісний купажований віскі краще вживати у чистому вигляді, щоб не псувати складне поєднання ароматів.
І насамкінець, розводити чи не розводити віскі, де і як пити – кожен вирішує сам. Подобається – розводьте томатним соком або закушуйте солоними огірками та оселедцем. Головне, щоб напій приносив задоволення, допомагав відійти від денної метушні та зняти напругу.