16 червня на Netflix вийшов сиквел бойовика «Евакуація» 2020 року. Його головна зірка Кріс Гемсворт повернувся до ролі крутого найманця Тайлера Рейка, котрий має виконати нове надскладне завдання. У цій рецензії розповідаємо, чим намагається вразити глядача продюсерський проєкт братів Руссо цього разу.
Жанр бойовик
Режисер Сем Харгрейв
У ролях Кріс Гемсворт, Голшіфте Фарахані, Ідріс Ельба, Ольга Куриленко, Деніел Бернхард
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2023
Сайт IMDb
У минулому фільмі добряче пошматований ворожими кулями та ножами Тайлер Рейк звалився з моста у річку, але, як виявляється, не загинув. Його доставили до лікарні, де найманець пролежав у комі, а коли отямився — отримав у подарунок затишну хатинку, розташовану посеред засніжених австрійських лісів та гір. Ось так виглядає твоя пенсія, чоловіче.
Однак медитувати на зимовій риболовлі та проводити вечори за переглядом спортивно-бальних танців під пивко відставнику судилося недовго. Коли на порозі його будиночку з’являється серйозний незнайомець та пропонує нову роботу, головний герой навіть не роздумує, чи варто за неї братися. Річ у тім, що рятувати доведеться сестру колишньої дружини та її дітей, котрі знаходяться буквально в ув’язненні одного грузинського кримінального авторитета.
Щоб повернути необхідну форму, у кращих традиціях Роккі Бальбоа Тайлер вдається до фізкультури на морозі: віджимання, підтягування, рубання дров тощо. Гарненько підготувавшись, Рейк заручається підтримкою своїх колег та відправляється у похмуру грузинську в’язницю, щоб нарешті звільнити стражденних.
Перша частина, що вийшла на Netflix три роки тому, наробила чимало галасу та отримала багатенько компліментарних порівнянь з «Джоном Уіком».
Сьогодні ж, коли обидва проєкти грають у вищій лізі жанру бойовик, «Евакуація» виглядає більш приземлено, але в цьому її сила. Річ у тім, що Тайлер Рейк вельми далекий від «високого стилю» елегантних костюмів та дуельних пістолів (навіть сорочку Valentino він щасливо віддав своєму песику). Це хлопець, який надає перевагу спортивним кофтинам та не цурається використовувати сільськогосподарський інвентар як зброю.
За усталеною голлівудською традицією сиквел має пропонувати практично все те саме, що й оригінал, але у більшій кількості. Отримайте й розпишіться.
Перший фільм особливо хизувався екшн-сценою тривалістю 11 з половиною хвилин, яка виглядала наче один довгий дубль, позбавлений монтажних склейок. Друга частина готова подарувати глядачу вже 21 хвилину безупинного дійства, де знайдеться місце і чудово поставленим бійкам, і адреналіновим погоням, і видовищним перестрілкам. Це дуже круто та захопливо, тож відвести погляд від екрана просто неможливо.
За своїм змістом стрічка становить до болю простий сюжет, позбавлений виразної драматургії. Але у випадку з «Евакуацією» це навіть добре.
Глядачу ніколи відриватися на якісь другорядні речі на кшталт душевних переживань героїв. Рейк отримав трохи більше подробиць про своє трагічне минуле, та ця лінія виглядає настільки штрихпунктирно, що її ледь помічаєш.
Разом з тим у сценаристів майже не було можливості зіпсувати еталонний бойовик якимись сумнівними сюжетними ходами. Так, деякі надто схематичні моменти тут дійсно ріжуть око, та вони не спроможні зіпсувати загальне враження від побаченого.
Формально оповідь можна розділити на три акти: криваві події у Грузії, бойові сцени у Відні та фінальна битва неважливо де.
Причому, і це знову про схематичність, дія стрімко переноситься з вбогих грузинських нар до розкішних апартаментів віденського хмарочоса DC Tower 1 (Джоне Макклейн, ти не єдиний у своїх стражданнях). Яким же чином лиходій зміг залучити усі свої ресурси у чужій країні, та ще й настільки оперативно — рішуче незрозуміло.
Разом зі зміною локацій видозмінюється й манера фільмування екшн-сцен. Камера відмовляється від постійних кружлянь навколо персонажів та помітно смикається лише під час їхнього бігу, а творці використовують більш традиційний для бойовика динамічний монтаж.
Однак це зовсім не заважає отримувати задоволення власне від бойових елементів, постановка яких заслуговує найвищої оцінки.
Дещо розчаровує фінальний поєдинок, виконаний у стилі олдскульних бойовиків, коли ворожі сторони «забивають стрілку» та з’ясовують стосунки без зайвих свідків у якомусь безлюдному приміщенні. Хоча й тут автори примудряються дотепно підморгнути одному марвелівському громовержцю й застерегти, що у найбільш скрутні моменти молоток не завжди здатний врятувати.
На тлі деяких жанрових зразків останнього часу «Евакуація 2» виглядає ковтком свіжого повітря. І нехай тутешня історія отримала солідну порцію схематичності, а реалістичність певних бойових сцен викликає здоровий скептицизм, цей бойовик спроможний дати шанувальникам жанру саме те, що від нього і вимагається. Пане Ідріс Ельба, хутчіше відправляйте бійця вже на наступне завдання!