7 травня в кіно повернувся культовий “Мортал Комбат” — цього разу у форматі сиквела посереднього перезапуску зразка 2021 року. Друга частина може похизуватися появою нових персонажів, зокрема Джонні Кейджа і Кітани, та поверненням старих. А от чи вийшло у творців врахувати помилки попередника та не ступати на ті самі граблі — про це і поговоримо в нашому огляді.
Жанр фентезійний файтинг
Режисер Саймон Макквойд
У ролях Карл Урбан, Джессіка Макнеймі, Мехкад Брукс, Таданобу Асано, Льюїс Тан, Луді Лін, Чін Хан, Джо Таслім, Хіроюкі Санада, Джош Лоусон, Макс Хуанг
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2026
Сайти IMDb, прокатник, офіційний сайт
Доля усього людства в небезпеці — лихий володар Зовнішнього світу Шао Кан намірився перемогти у вирішальному бойовому турнірі Мортал Комбат та захопити владу в нашому світі, який пафосно іменують Земним царством. Запобігти цьому намагається весь із себе блискавичний Райден з його командою чемпіонів, яким бракує ще одного бійця.
Вибір богів падає на колишню зірку бойовиків, а нині занепалого п’яницю Джонні Кейджа. Той спочатку зі здоровим скепсисом ставиться до персонажів, більше схожих на косплеєрів на якому-небудь Комік-коні, ніж на захисників Землі. Але згодом він розуміє, що ситуація справді серйозна, і вчергове напиватися у барі, занурившись у ностальгічні спогади, точно не вихід.
Перший “Мортал Комбат” (він же третій повнометражний після дилогії 1995-1997 років), що вийшов п’ять років тому і явно не зібрав у прокаті належне через ковід, виявився вельми посереднім фільмом з якимось ноунеймом Коулом Янгом у якості головного героя та історією про турнір без самого турніра. Тамтешній мордобій після хореографії та манери фільмування, яку нам показали у “Рейді” (2011) чи “Джоні Уіку” (2014), не спромігся чимось вразити навіть з урахуванням ефектних суперздібностей, якими володіє той чи інший боєць. А такого, вибачте, криворукого Горо ще треба пошукати. Ту стрічку дещо рятувало принципове протистояння Саб-Зіро та Скорпіона, але загальне враження все одно було гнітючим.
В одному з інтерв’ю сценарист Джеремі Слейтер наголошував, що відгуки фанатів на перший фільм були враховані та що “усі налаштовані на те, щоб створити продовження, яке перевершить оригінал у всіх відношеннях”.
Чи вийшло у творців підкріпити свої благородні наміри не словом, а ділом — з певними застереженнями, так. Сиквел дійсно має кращий вигляд за сумнівного попередника, але не сказати, що прямо у всьому. По-перше, на авансцені відтепер блищать Кітана та Джонні Кейдж, тоді як Коула Янга доречно вирізали, мов апендицит. По-друге, нам нарешті влаштували славнозвісний Мортал Комбат, що дозволило формально підвищити ставки (але тільки формально і ніяк інакше) та сипати бойовими сценами, як з рогу достатку. А чого ще треба від екранізації файтингу? Вже точно не глибоких драматичних переживань чи екзистенційних роздумів про сенс буття.
Інша справа — якість тих бойових сцен. Якщо, скажімо, двобій Лю Кана та Кун Лао дійсно захоплює, то битва Соні Блейд та Сіндел зроблена суто для галочки, на відчепись. А поєдинок між Джаксом та Джейд взагалі нагадує товариську гру у піддавки калібру Людина-Павук проти Кепа у “Першому меснику: Протистояння”, що тріумфально гримів на екранах українських кінотеатрів рівно 10 років тому.
Можливо, Карл Урбан вже трохи підстаркуватий для ролі стрибучого голлівудського красунчика з білосніжною посмішкою, але залучити його у проєкт — найкраща ідея за обидва фільми. Урбан чудово розбавляє прямолінійну дубовість навколишніх та додає необхідної харизми. Якби у цьому світі не існувало Термінатора, головним по сонцезахисним окулярам був би саме Джонні Кейдж.
З’являється персонаж натурально як Боженька, і навіть красуня з РПГ напереваги йому не страшна. Хоча автори швиденько спускають героя на землю та дають зрозуміти, що славетні 90-ті давно минули і сьогодні світу потрібен не Джонні Кейдж, а, цитуємо, “суворий розсудливий Кіану Рівз, який мочить тисячу виродків олівцем”.
Взагалі попкультурного гумору тут вистачає. В одному з діалогів звучить іронічний тайтл “Громадянин Кейдж”. В хорошому сенсі придуркуватий Кано нарікає Куан Чі Пеннівайзом, хоча той більше нагадує фронтмена якого-небудь блек-метал гурту. Той же Кейдж встигає згадати Дамблдора та “Великий переполох у малому Китаї” (1986) протягом одного діалогу. Ну а про потішний фансервіс не згадає тільки ледачий.
Напротивагу усім цим веселощам виступає бугай у зловісному шоломі Шао Кан, який видає загрозливі невигадливі репліки та усюди розмахує своїм здоровенним Молотом Гніву — приблизно такого ж розміру сокирою, до речі, орудував Карл Урбан у третьому “Торі” (2017, а ще там також знімався Таданобу Асано). Навряд чи з такого антагоніста можна було зліпити щось хоч трохи менш дерев’яне; разом з тим і Шан Цунг тут надто епізодичний, щоб претендувати бодай на фірмове “Your soul is mine”.
Це помітно краще за попередню частину, але рости все одно є куди. “Мортал Комбат ІІ” — безглуздий, динамічний, в міру захопливий та веселий, яким він напевно і має бути. З достатньою кількістю, що важливо, жорстоких боїв різного ступеню якості. Власне чогось іншого, окрім як розваги такого штибу, очікувати від нього було б дивно. Далі буде “Вуличний боєць”.
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.