Рубрики ОглядиКіно

Рецензія на фільм “Ножі наголо: Прокинься, покійнику” / Wake Up Dead Man: A Knives Out Mystery

Опублікував Денис Федорук

З 12 грудня на сервісі Netflix можна подивитися “Ножі наголо: Прокинься, покійнику” — третю частину детективної серії Раяна Джонсона, успішно розпочатої у 2019 році та продовженої сиквелом трирічної давнини. Третє пришестя детектива Бенуа Бланка у незмінному виконанні Деніела Крейґа обіцяло глядачам нову тональність — на заміну безтурботно сонячному острову та лакшері стилю попередника мала прийти похмуріша атмосфера з неоготичною церквою в центрі уваги. Що з цього вийшло — нумо розбиратися в рецензії.

“Ножі наголо: Прокинься, покійнику” / Wake Up Dead Man: A Knives Out Mystery

Жанр комедійний готичний детектив
Режисер: Раян Джонсон
У ролях: Денієл Крейґ, Джош О’Коннор, Ґленн Клоуз, Джош Бролін, Міла Куніс, Джеремі Реннер, Керрі Вашингтон, Ендрю Скотт, Кейлі Спейні, Деріл Маккормак, Томас Гейден Черч, Джеффрі Райт
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2025
Сайт IMDb

Колись Джад Дюплентісі був боксером і в кращих традиціях радянського бугая Івана Драго прикінчив опонента на рингу. Ця страшна подія направила чоловіка у релігію, тепер він католицький священник. Та доля заносить його в прямому сенсі у Богом забуту релігійну громаду на чолі з радикально консервативним монсеньйором Джефферсоном Віксом.

Незабаром Джад доходить висновку, що місцева парафія — свого роду закритий клуб для своїх, чому першочергово сприяє сам Вікс. Щобільше, в його проповідях можна побачити багато гніву, але аж ніяк не божого вчення чи принаймні підтримки стражденних, що сильно бентежить молодого священника. Раптом на одному зі служінь Вікса убивають, і на тлі його конфліктів з Дюплентісі усі навколишні впевнені, що це справа рук останнього. Чи так воно є насправді — спішить з’ясувати наш старий знайомий, блискучий детектив Бенуа Бланк. Чи вдасться йому тріумфально промовити коронне “шах і мат” у фіналі?

Давайте обійдемося без довгих вступів та церемоній і одразу окреслимо, що третій “Ножі наголо” — досі захоплива, талановито зіграна, непогано написана і професійно поставлена детективна історія. Але з певними нюансами.

Почнемо з найпростішого, з назви. Якщо підзаголовок попередника був натхненний піснею “Бітлів” (щиро каюся, три роки тому той фільм було дещо переоцінено), то вельми моторошне “Прокинься, покійнику” відсилає до однойменного трека U2 з альбому Pop (1997), де неважко вловити тему кризи віри. Власне, її випробуванням піддасться і Дюплентісі — за його переконанням, добро має бути все-таки з великим серцем, а не з кулаками.

Незмінний автор і постановник серії Раян Джонсон наголошував, що під час написання сценарію відштовхувався від власного релігійного досвіду з дитинства, оскільки виховувався він у християнській родині, а також від подальшого дистанціювання від цього аспекту свого життя. Мабуть, саме тому Бенуа Бланк урочисто нарікає себе єретиком і далекий від справ релігійних.

Також Джонсон зізнався, що серед іншого надихався літературою Едгара Аллана По та Джона Діксона Карра, зокрема “Вбивствами на вулиці Морг” та “Людиною-привидом” відповідно. У цьому можна переконатися безпосередньо під час перегляду.

Попри очевидне намагання режисера надати оповіданню похмурості, підкріпленої готичною атмосферою, кінороб не відмовляє собі, і нам, у задоволенні пожартувати. І такий підхід абсолютно доречний, адже розряджає напружену обстановку та розбавляє тривалий хронометраж рятівною легковажністю. Чого вартують глумливі сповіді шкідливого монсеньйора, який не соромиться в усіх найдрібніших подробицях описати молодому колезі свої сеанси мастурбації. Або їдкі, як та кислота, метакоментарі, спрямовані на сам недоторканий Netflix.

Як наслідок, “Ножі наголо” залишається максимально глядацьким кіно, чудовим варіантом для вечірнього дозвілля біля екрану. Гостросюжетний жанровий складник тут таки переважає над змістовністю, конкретно в цьому випадку вона стосується тем віри та релігії, котра може стати потужним інструментом маніпуляції. І в цьому геть немає нічого поганого.

Разом з тим не можна сказати, що “Прокинься, покійнику” становить щось прямо видатне, аж ніяк. Це амбітний та досить цікавий, але дещо безживний фільм з присутністю таких самих бовванців. Іноді помпезна театральщина тут бере гору над справжніми, живими емоціями. Особливо це стосується фінального акту. Такого тривалого та водночас артистичного зізнання-пояснення і сповіді на смертному одрі ще треба пошукати. Про звичні сольні виступи Бенуа Бланка годі й казати.

Плюс, як би не намагався Джонсон заплутати, що не завжди йде на користь, детективну інтригу не назвеш непіднімною для тих, хто полюбляє розгадувати загадки передвчасно. Та й щелепа у вас точно не відпаде, коли нарешті розкриють усі карти.

Творці стрічки знову готові потішити зірковим акторським складом, однак більшість виконавців грають ролі балакучих меблів. Акуратно розставлених на шахівниці фігур, які використовуються злочинно мало.

Окрім власне Крейґа та формального головного героя у виконанні Джоша О’Коннора, можливість проявити себе отримує ще пара щасливчиків і на тому все. Тобто, ви не помітите особливої різниці, якщо, скажімо, замість Ендрю Скотта на екрані згенерували б колоду, що говорить. А ще у кадрі миготить детективне кліше в особі підозрілого садівника; що цікаво, зіграв його актор з прізвищем Church.

Беззаперечно, “Прокинься, покійнику” стане гідною розвагою для підписників стримінгового гіганта (котрий намагається стати ще масштабнішим, неочікувано для всіх зазіхнувши на поглинання Warner Bros.) у вечір вихідного дня. Та до того ефекту, що справила перша частина, цьому сиквелу все одно ще далеко.

Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.

Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.