З 28 серпня в кіно стартував гостросюжетний трилер “Оператор” шотландського режисера Девіда Маккензі, головні ролі в якому виконали Різ Ахмед, Лілі Джеймс та Сем Вортінґтон. Нарешті можна констатувати, що ми отримали вартісне жанрове кіно, та ще й зафільмоване за оригінальним сценарієм, що вдвічі цінно та приємно. Усі подробиці без спойлерів, як завжди, в огляді нижче.
Жанр трилер, бойовик
Режисер Девід Маккензі
У ролях Різ Ахмед, Лілі Джеймс, Сем Вортінґтон, Вілла Фіцджеральд, Джаред Абрагамсон, Ейса Девіс, Метью Мегер, Віктор Ґарбер
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2025
Сайт IMDb
Молодий чоловік на ім’я Еш займається непересічною справою — виступає посередником у врегулюванні конфліктів між великими компаніями та потенційними інформаторами, зокрема колишніми працівниками, які володіють компрометувальними матеріалами та можуть викрити страшні корпоративні таємниці. Все в роботі Еша підпорядковане чітким алгоритмам, структурованим правилам та відточеним діям.
І так було до тих пір, поки до нього не звернулася дехто Сара Ґрант, в руках якої опинилися секретні звіти, що припускають серйозні репутаційні ризики для харчового гіганта Cybo Sementis, адже вироблена ними продукція має серйозні побічні ефекти, які контора, звісно, приховує. Ця ситуація може обернутися для Сари вкрай негативними наслідками, та, як з’ясовується згодом, для Еша також.
Якось важко не помітити, що останнім часом побільшало екшн-трилерів про хлопців, котрі звикли покладатися, вже вибачай профі Джейсоне Стейтеме, на власні мізки, аніж на силу чарівного аперкоту. У них навіть назви співзвучні — згадуємо квітневі новинки “Аматор” та, меншою мірою, “Аудитор 2”; тепер от черга дійшла до “Оператора”.
За постановку стрічки відповідає шотландець Девід Маккензі, який звик фільмувати абсолютно різножанрове кіно, та найбільш помітним в його творчому доробку виглядає неовестерн “Будь-якою ціною” (2016), що отримав загальне визнання та чимало номінацій на престижні нагороди, зокрема претендував на 4 “Оскари”. “Оператор” навряд чи фігуруватиме у всіляких списках нагородного сезону, однак цілком компетентний як жанровий зразок, що вростає корінням у параноїдальні трилери старої школи — тут варто згадати про Браяна Де Пальму та конкретно про “Розмову” (1974) Френсіса Форда Копполи.
Підкріплюється олдскульність вайбу аналогової епохи методами роботи головного героя. Свої хитромудрі операції він здійснює з використанням телекомунікаційного пристрою для глухих, спілкуючись з клієнтами анонімно за допомогою відповідної ретрансляційної служби. Щодо грошових переказів віддає перевагу старій добрій пошті замість електронних транзакцій. Мобільні телефони живуть у нього не довше одного дзвінка. Навіть у ситуації, що потребувала негайного імпровізаційного вирішення, Еш покладається на газетний кіоск, які, на його щастя, ще існують у Нью-Йорку. Не кажучи про те, що в одній зі сцен в кадрі майорить платівка легендарних The Who.
І от, коли чоловік відгукується на крик про допомогу стражденної у виконанні Лілі Джеймс та нарешті береться за справу, це напевно найкраща частина фільму. Вона задає потрібний оповіданню тон та налаштовує глядача на певний лад, і коли ти бачиш, як зловісний антагоніст у виконанні Сема Вортінґтона та його команда небезпідставно нервують, це дійсно вражає.
Таким чином Маккензі та сценарист Джастін П’ясецький грамотно чіпляють глядача на свій гачок і не відпускають до фінальних титрів. При цьому чим далі розвиватимуться події, тим більше вболіватимеш за небагатослівного Еша.
Не в останню чергу емпатія відбувається завдяки доречно стриманому, але надзвичайно впевненому перфомансу Різа Ахмеда. Але також і тому, що коли його герой все-таки починає говорити, ми краще розуміємо його мотиви. Які, до речі, становлять певний контраст на тлі ролі актора у “Веномі” (2018), де Ахмед грав CEO нечистої на руку корпорації “Фонд життя”. Плюс ближче до кінцівки сама історія не залишить глядачу іншого вибору, окрім як переживати за Еша, нехай навіть до конкретних поворотів (і того самого твіста) можуть виникнути питання.
Ще “Оператор” нагадує зав’язку “Нічного агента” (2023): там теж головний герой на початках консультував у телефонному режимі дівчину в біді щодо того, як не сконати від рук недоброзичливців. Але творці нетфліксівського шоу практично одразу піддалися спокусі видати розважальний шпигунський екшн без жодного натяку на інтелектуальність. Тобто фактично віддалена робота агента була такою недовго. Натомість в авторів “Оператора”, честь їм і хвала, вистачило здібностей і терпіння витримати необхідний баланс між саспенсно-трилерною основою та бойовиковою частиною, де замість слів заговорять стволи.
Те, що стрічка у підсумку переходить у режим банального бойовика, можна вважати упущенням, послабленням хватки. Та з іншого боку, все це відбувається лише у кульмінаційному акті, та й навіть тоді за тим, що відбувається на екрані, спостерігаєш з непідробним інтересом.
Нехай фільм Маккензі і натхненний класичними параноїдальними трилерами далекого минулого, він має власне обличчя, що особливо важливо в епоху нескінченних сиквелів, ребутів та екранізацій. Це гарний приклад жанрового кіно, яке можливо десь і оступається на шляху до фіналу, але в цілому дарує захопливі майже дві години біля екрану.
Дякуємо, що скористалися послугами ITC.ua та приємного Вам вечора.
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.