Ситуація, що розгорнулася навколо акцій GameStop 2020 року — один із найяскравіших прикладів у сучасній історії, коли звичайні люди об’єдналися та зуміли дати відсіч не найчеснішим (і завжди зажерливим) корпораціям. Історія виявилася досить запалющою, щоб стати основою для біографічної книжки The Antisocial Network Бена Мезріча. А вже вона породила фільм «Шалені гроші», який намагається в доступній формі розповісти не найпростішу реальну історію. Розповідаємо в нашій рецензії, наскільки вдало це в нього вийшло.
Жанр біографічна комедія
Режисер Крейг Гіллеспі
У ролях Пол Дано, Сет Роген, Піт Девідсон, Шейлін Вудлі, Себастіан Стен, Америка Феррера
Прем’єра кінотеатри
Рік виходу 2023
Сайт IMDb
Кейт Гілл (Пол Дано) працює далеко не на найпрестижнішій роботі, зате у нього є цікаве хобі. Він веде прямі трансляції, в яких розповідає про нішеві можливості інвестувати в різні акції. Особливу надію він покладає на акції GameStop, вбачаючи в них великий потенціал, нехай брокери з Волл-стріт не поділяють його оптимізму. Вчинки Гілла надихають і інших людей інвестувати в акції GameStop. У результаті все виливається у справжнє протистояння Волл-стріт і підфоруму з Reddit, присвяченому акціям.
Коли мова заходить про фільм про акції та нюанси їхньої роботи, в голові зазвичай виникає образ «Гри на пониження». Це один із найкращих фільмів на цю тему, який доволі комплексні моменти примудрявся доступно пояснювати завдяки вставкам із Марго Роббі у ванній. «Шалені гроші» теж часто посилаються на термінологію світу акцій, тільки ось пояснювати вам її ніхто не поспішає.
З одного боку, подібне можна прийняти за художній прийом. Адже нам розповідають історію простих людей, які самі майже нічого не розуміють в акціях, але повірили словам одного блогера. З іншого, деякі нюанси сутності історії можуть з легкістю вислизнути від вас. Утім, фільм додатково успішно справляється із завданням зацікавити вас темою акцій. Або принаймні прочитати книгу-першоджерело.
Сюжет фільму розгортається навколо кількох дійових осіб. Усі вони не знайомі один з одним, але пов’язані якраз через історію з акціями GameStop. Поступово кіно вибудовує невидиму конфронтацію між великими власниками акцій і так званими «роздрібними покупцями», які об’єдналися завдяки Гіллу.
Образ Гілла вийшов вкрай людяним. Пол Дано зіграв далеко не найвпевненішу і найстійкішу людину. Але у Гілла є свої ідеали та принципи, які допомагають йому дотримуватися обраного шляху. Приблизно щось таке саме можна сказати й про інших персонажів історії. «Шалені гроші» не скочується у зовсім недосяжну далечінь історії, показуючи цілком доступні та зрозумілі з людської точки зору моменти.
Цікаво, що навіть сторона Волл-стріт тут не виглядає зовсім вже лиходіями. Там теж переважно працюють «звичайні» люди, які обмежені своїми зобов’язаннями та зв’язками. І великий потік грошей, яким вони оточені, може лише створити їм величезну кількість проблем. Знову ж таки, такий хід дає змогу сильніше перейнятися центральним конфліктом фільму і не поспішати з висновками щодо нього.
Фільм активно розбавлений уривками з реальних новин і записами із соціальних мереж. Тобто нам постійно нагадують, що місцева історія була насправді, це не вигадка сценаристів, нехай за загостренням пристрастей і може такою здатися. Звісно, можна трохи побурчати, що «реальні» вставки дозволяють простими засобами розширити хронометраж.
Насправді вони лише допомагають ідеологічній складовій фільму. Адже по суті він розповідає нам про протистояння звичайних людей і дуже багатого прошарку населення. Таке собі умовне «добро» і «зло» в сучасному світі, який переміг капіталізм. Перемога звичайних людей може здатися дещо наївною та ідеалістичною. Адже в більшості подібних випадків саме корпорації забирають усі призи.
Історія з GameStop — далеко не одиничний із «подібних випадків», саме цим вона і примітна. Тому нагадування про те, що фільм заснований на реальних подіях, цілком може зміцнити у вас віру в себе і вищу справедливість. До речі, місцеві актори дуже схожі на своїх реальних прототипів, за що знімальній команді окремий плюс.
Так, можливо, фільму бракує саме кінематографічної драматичності. А його сценарна структура відчувається дещо простуватою. Але як нагадування про реальні події він працює. Ймовірно, саме в цьому й полягає його головне покликання.