Спочатку з 5-го, а потім з 12 грудня в кінотеатрах планувався старт прокату драми «Тут і зараз», сюжет якої заснований на графічному романі «Here» (2014) Річарда Магвайра. Та поки прокатник думав, коли краще випустити стрічку та у підсумку взагалі скасував її показ, вона вже встигла отримати цифровий реліз. Звичайно, обійти стороною таку цікаву новинку ми не могли. Тому в огляді нижче розповідаємо, як виглядають омолоджені за допомогою ШІ версії Тома Генкса і Робін Райт та наскільки захопливо спостерігати за плином людського життя в межах тутешньої історії.
Жанр драма
Режисер Роберт Земекіс
У ролях Том Генкс, Робін Райт, Пол Беттані, Келлі Рейллі, Гвілім Лі, Мішель Докері, Офелія Ловібонд, Девід Фінн, Леслі Земекіс, Джонатан Аріс, Деніел Беттс
Прем’єра цифрові сервіси
Рік випуску 2024
Сайт IMDb, офіційний сайт
Крізь епохи та глобальні катаклізми, вимирання динозаврів та народження нових надій, крізь війни й урочистості, пандемії та науково-технічний прогрес невпинно і невблаганно біжить його величність Час. На тому самому місці, де колись давно ганяли велоцираптори, падали вічні сніги і полювали на оленів корінні племена, на початку XX століття був побудований дім. Саме тут в окремі часові відрізки мешкали різні родини та відбулися доленосні події у їхньому житті.
Але серед інших найвагомішою видається історія сім’ї Янг. По закінченню Другої світової війни у цей будиночок в’їжджає молоде подружжя — ветеран Ел та домогосподарка Роуз. У них народжується троє дітей, найстаршим з яких є Річард. І ось уже він знайомить батьків зі своєю подругою — симпатичною білявкою Маргарет. Згодом вона вагітніє, і ще зовсім юна пара одружується і починає будувати своє сімейне життя.
За вікном день змінює ніч і навпаки. Чергуються пори року. Модифікуються сусідські автівки. Старенький чорно-білий телевізор поступається місцем кольоровому ящику, а той — тоненькій сучасній панелі. Вчорашні діти вже самі стають батьками.
«Тут і зараз» примітний тим, що через 30 років возз’єднав на знімальному майданчику творців культового «Форреста Ґампа» — Тома Генкса та Робін Райт у кадрі, а також режисера Роберта Земекіса, сценариста Еріка Рота, оператора Дона Берджесса та композитора Алана Сільвестрі — поза ним.
Як мінімум за формою Земекіс видав кіно експериментальне. Зрештою, це те, до чого режисер прагнув завжди. Тут доречним буде згадати й «Хто підставив кролика Роджера?» (1988), у якому класична мальована анімація поєднувалася з живою дією. І «Полярний експрес» (2004), що став першим в історії повнометражним фільмом, цілком зафільмованим за допомогою технології захоплення руху. І той же «Беовульф» (2007) з воістину незабутнім образом Анджеліни Джолі.
В «Тут і зараз» постановник аніскільки не цурається зловживати омолодженням Тома Генкса та Робін Райт за допомогою генеративного ШІ, зокрема, технології Metaphysic Live, котра видавала потрібний вік у реальному часі, тобто тоді, коли актори працювали на знімальному майданчику. Повідомлялося, що це не потребувало використання додаткових трудомістких методів постобробки. Але у деяких моментах результат залишає бажати кращого. Зокрема, це стосується великих планів, особливо Робін Райт, яка подекуди виглядала кричуще пластиково, неприродно.
Крім того концептуальним рішенням була фіксація камери в одному положенні впродовж практично усього фільму — після встановлення пристрою у потрібному місці оператор в принципі міг йти на перекур і спати.
На початках Земекіс пропонує коротесенький екскурс в історію планети з перемоткою на максимальній швидкості — кадри з «Парку Юрського періоду» Спілберга швиденько змінюються на апокаліптичні фаєрболи з «2012» Роланда Еммеріха, згодом на високобюджетні сніги з його ж «Післязавтра», а незабаром на екрані промайне представник корінних племен, що намагається вполювати оленя.
Лінійна хронологія подій сильно порушиться з першими цеглинами, закладеними у фундамент майбутнього будинку. А коли він буде побудований, хтось ніби встановить приховану камеру у вітальні, яка зафільмує найбільш пам’ятні моменти з життя середньостатистичної американської родини, що там мешкає.
Стрімко змінюватимуться різні епохи і обличчя, і в якийсь момент може здатися, ніби перед нами не повноцінне кіно, а скринсейвер на історичну тему. Слабо пов’язані між собою уривки та шматки історій уживаються погано та миготять ледь не зі швидкістю стрічки у TikTok. Сказати, що тут нелінійна оповідь — нічого не сказати.
Фрагментарні історії про родину Гартерів, що першою мешкала у будинку, винахідника крісла La-Z-Boy та його дружину, котрі оселилися там у середини XX століття, або ж темношкіру сім’ю з сучасності марно проходять повз глядача, виглядають рудиментарно на тлі наскрізного сюжету. Коли ж у другій половині останньому приділятиметься значно більше уваги, в авторів з’явиться простір хоч для якоїсь драматургії, і це виглядатиме значно цікавіше.
Назвати «Тут і зараз» річчю глибокодумною язик не повертається. Фільм справді торкається фундаментальних тем про швидкоплинність часу і людського життя, його різноманітні аспекти, історичний досвід тощо, проте до ладу не встигає зануритися у власні лейтмотиви, обмежуючись поверхневими банальностями.
Творці все ж намагаються якось маневрувати між ухилом у формалізм і адекватним змістовим наповненням, однак контент явно тіктоківського штибу не дозволяє перейнятися долями персонажів повною мірою.
Сентиментальна кінцівка дійсно красива: вона нарешті зрушує з місця камеру і ставить за мету зворушити глядацькі серця. Але в цілому стрічка навряд чи спромагається стати тим яскравим спогадом, який запам’ятається на все життя. Яким би безнадійно швидкоплинним воно не було.
