Книжковий клуб ITC.UA вітає шанувальників фентезі та усіх небайдужих до читання. Сьогодні поговоримо не про звичайну книгу, а про один з найкращих фентезійних романів XXI сторіччя. Я говорю про «Ім’я вітру» Патріка Ротфусса від КСД, що відкриває серію «Хроніки вбивці Короля». Якщо ви думаєте, що це просто гучні слова, щоб привернути увагу, то помиляєтеся. Ця книга дійсно вважається, та і є насправді, класикою сучасного фентезі. Я вже прочитав її, а нижче ділюся враженнями.
Авторка Патрік Ротфусс
Видавництво КСД
Мова Українська
Переклад Пухлій Марія
Обкладинка Тверда
Сторінок 800
Формат 150×220 мм
Ілюстрації Немає
Рік видання 2023
Рік видання оригіналу 2007
Сайт bookclub.ua
В таверну «Путь-камінь» тихого провінційного міста приїхав Хроніст — відомий на усе королівство збирач історій. Хазяїном шинка виявився Королевбивця на ім’я Квоут, зірка Університету, легенда, якого розшукують вже багато років. Чоловік ховається від світу, а місцеві ні про що не здогадуються і знають героя як шинкаря Коута.
Хроніст домовляється з Квоутом про запис історії його справжнього життя, щоб люди та плітки не потворили її своїми домислами, вигадками тощо. Вбивця Короля починає розповідь, яка захопить не тільки Хроніста, а й читача.
Як бачимо із синопсиса, події «Ім’я вітру» розгортаються у двох часових проміжках. Перше — сьогодення, де Квоут розповідає про своє життя. Друге — його минуле, де й проходять основні події книги.
«Ім’я вітру» — класична фентезійна пригода, що занурює у казковий й добре пропрацьований світ. Це гарне поєднання епічного та героїчного фентезі (замість меча герой озброєний лютнею та гострим розумом) з чудово описаною та продуманою системою магія+наука, Університетом (місцевим варіантом школи наукової магії) та головним героєм підлітком. А ще тут багато музики, загадкові могутні істоти Чандріяни та захоплива любовна історія.
Проте «Ім’я вітру» не підлітковий твір і не чергова романтична книжка для дівчат, як ви можете подумати з останніх слів. Це багатошарова фентезійна сага про дорослішання та біль від утрати, про перше кохання та бідність, про дружбу та зраду.
«Ім’я вітру» чудово поєднує різні жанрові відгалуження, гарно копіює класиків фентезі типу Толкіна, але водночас належить до сучасної школи жанру, бо від книги буквально неможливо відірватися. У ній немає тієї неквапливості, але є фентезійний затишок.
800 сторінок «проковтуються» за лічені дні, і все завдяки майстерній роботі автора зі словом, а також його професійному знанню «формули бестселера». Тобто події в книзі завжди нагадують американські гіркі — перед героєм з’являється якась проблема, він докладає зусиль, проте в нього не виходить, але зібравшись з силами він знаходить рішення та стає переможцем. Проте після цього трапляється щось ще гірше, тому герой знову кидається у вир подій. І так по колу.
Патріку Ротфуссу вдалося створити не тільки неймовірний світ, в якому хочеться залишатися якомога довше. Він також прописав реалістичних героїв, які викликають в читача неаби яку емпатію.
Деякі з них чудові у своїй доброті та у класичній характеристиці Добра. Інші у пітьмі в середині та заздрості, що підпадає під опис Зла, але все ж допрацьоване та багатогранне. Треті просто люди, неідеальні та різні та від цього ще цікавіші.
Це один з моїх улюблених романів, який приходить першим на згадку, коли мене запитують, що б такого прочитати. Якщо ви якимось дивом пропустили його та серію взагалі, то мерщій в книжкову крамницю, бо він того вартий.
Якщо ви поціновувач фентезі та просто гарних історій, то «Ім’я вітру» стане для вас відкриттям, як і свого часу це було для мене. Відтоді, я фанат Ротфусса та його творчості, а ще з нетерпінням чекаю продовження. Сподіваюся воно вийде раніше за «Вітри зими» Мартіна, бо недавно автор анонсував нову книгу в у світі «Хронік вбивці Короля», але це не третя частина.
В роботі Патрік Ротфусс схожий на Крістофера Паоліні та Джорджа Мартіна. Тобто працює не постійно, а коли пише, то вмикає сурового перфекціоніста. Це не мої слова, а зізнання самих авторів з багатьох інтерв’ю. Тож за вікном 2023 рік, а фінал трилогії «Хроніки вбивці Короля» й досі не вийшов. Письменник обіцяє дописати його останні роки три точно, та навіть читає фанатам деякі глави на YouTube. Але далі діло поки не просунулося.
«Ім’я вітру» — перший роман з трилогії «Хроніки вбивці Короля». Книга вийшла ще у 2007 році, а у 2011 випустили другу частину «Страх Мудреця», що поділена на два томи. Першу частину видало в Україні видавництво КСД ще декілька років тому. На початку 2023-го вони перевидали «Ім’я вітру» з новою обкладинкою, а ще взялися за переклад другої частини, яка вийде восени.
Мені сподобалася якість нового видання, форзац, зручна стрічка-закладка, шрифт та папір. Проте на мою думку малюнок взагалі не дає розуміння про жанр цієї книги та не передає її сутність. Наші видавництва дуже бояться жанрових книг, бо в нас їх мало купляють. Їм краще зробити щось універсально-привабливе, щоб задовольнити різних читачів, які куплять книгу. В цьому їх можна зрозуміти, бо це бізнес.
Але я сподіваюся, що ми дочекаємося часів, коли космічну фантастику будуть випускати як жанрову літературу з космічними кораблями, чуваками в екзоскелетах та зі зброєю в руці на обкладинках, а фентезі романи з чудернацьким шрифтом, якимись ельфами та магами, або про що там написано в конкретно цій книжці. І це вже камінь в город не видавництв, а в наш з вами, українські читачі. Нумо купляти більше книг. Різних. Особливо жанрових. Попри війну їх стало виходити дуже багато.
