Видавництво MAL’OPUS випустило книжку американського ігрового журналіста Джейсона Шраєра «Натисни Reset: Вигорання та відновлення в індустрії відеоігор». Вона буде цікава не тільки українським геймерам, а й тим, хто працює в індустрії відеоігор. Я вже прочитав її та готовий ділитися враженнями від змісту та якості видання.
Автор Джейсон Шраєр
Видавництво MAL’OPUS
Сторінок 360
Рік 2023
Обкладинка Тверда
Мова Українська
Формат 140×200 мм
Сайт malopus.com.ua
Джейсон Шраєр — ігрожур з США, відомий своїми інсайдами та прогнозами по релізах відеоігор. Він довгий час працював у Kotaku, а у 2020 році перейшов до Bloomberg. «Натисни Reset» друга книжка про ігри та індустрію від цього автора. До неї була Blood, Sweat, and Pixels: The Triumphant, Turbulent Stories Behind How Video Games Are Made. Українське видання вийшло у 2020 році від BookChef і називається «Кров, піт і пікселі. По той бік створення відеоігор».
«Кров, піт і пікселі» — книжка про складнощі створення відеоігор. Автор визначив, що ігри знаходяться десь посередині між мистецтвом, наукою, технічним прогресом та бізнесом, який прагне створити розважальний продукт і заробити на цьому гроші. Саме через усе це левова частина ігор затримується, а розробники працюють в авральному режимі.
В «Натисни Reset» Шраєр розбирається чому в цій галузі так важко втриматися на робочому місці, чому ігрові студії закриваються не тільки після невдалих проєктів, але й відразу після дуже успішних ігор, які входять в історію.
Автор намагається влізти в шкуру розробника ігор будь-якої ланки та передати читачеві його постійну напругу. Усі вони живуть з думкою про звільнення в будь-яку мить. Бо сьогодні студія ще працює, розробники залишаються понаднормово та на вихідних, що випустити гру, а завтра їх вже просять збирати речі та шукати нову роботу.
Тут треба уточнити, що мова в книжці йде здебільшого про компанії в США та Австралії, бо європейська культура створення відеоігор все ж інакша. Напевно, схожі ситуації з перепрацюваннями є й тут, і це точно відбувається в азійських компаніях, але ігрові студії з Європи все ж таки змогли збудувати більш-менш адекватну культуру праці, що зменшило кількість перегорань та звільнень. По це навіть говорять українські розробники ігор, які працюють в Європі. Їхні думки та враження є на звороті книжки.
У «Натисни Reset» Шраєр також висвітлює цікаві факти зі створення культових ігор (Epic Mickey, Bioshock, Bioshock Infinite, Dead Space тощо) від крутих студій (Ion Storm, Irrational Games, 2K Marin тощо). Він показує як важко вони розроблялися, які сили вкладали команди у свої проєкти і як швидко, та несподівано їх звільняли.
«Натисни Reset: Вигорання та відновлення в індустрії відеоігор» розповідає й про повні провали: студії та їх ніколи не випущені, але дуже перспективні ігри. Наприклад, декілька глав присвячені 38 Studios, її засновнику відомому бейсболісту Курту Шиллінгу та їхній так і не випущеній «вбивці» World of Warcraft під назвою Project Copernicus.
В інших главах маємо історії успіхів. Це коли з попелу закритих студій постають нові, та роблять популярні ігри. Але здебільшого це «індюшатіна», а не ААА-проєкти. Ще гірше, коли деякі врятовані студії також закривають, а розробники знову опиняються на роздоріжжі, мають шукати роботу, переїжджати, розлучатися з друзями тощо. Усі ці історії автор переплітає в один великий клубок і це дуже цікаво розплутувати.
Нестабільність — ось спільна риса усієї ігрової індустрії, яку відмічає Шраєр. Середньостатистична ігрова компанія, навіть велика, майже ніколи не здатна планувати гру за грою, бо її можливості та фінанси залежать від успіху проєкту, над яким вона працює саме зараз.
Останній розділ «Натисни Reset» автор присвячує спробі розв’язати проблеми закриття студій, перегорання та звільнень. Він пропонує декілька рішень (віддалена робота, спеціалізований аутсорс тощо), але сам же пише, що це не сильно допоможе.
Шраєр все більше перекидає вину на великі корпорації та видавців, які ціляться в гроші та не переймаються творчістю. Але навіть в сучасні часи Kickstarter саме на них все ще тримається ігрова індустрія. Тому тут, напевно, автору треба було не критикувати джерела фінансування більшості ААА-проєктів, а пропонувати рішення для розв’язання проблеми, спілкуватися з їх представниками, спонукати до діалогу тощо.
«Натисни Reset: Вигорання та відновлення в індустрії відеоігор» читається легко і швидко. Книжка сподобається геймерам та усім причетним до індустрії, але вона написана для всіх — тут багато лаконічних пояснень ігроладу та жанрів, особливостей створення ігор та нюансів розробки. Усе це точно знає будь-який геймер, але не знає пересічний читач поза темою. Тому Шраєр пояснює так, щоб читати було цікаво навіть не гравцям.
Мені дуже сподобалася обкладинка, якість видання, приємний на дотик жовтавий товстий папір, але засмутила верстка.
На деяких сторінках блоки тексту виявилися кривими, на деяких зроблені занадто широкі поля, а на інших занадто вузькі. Я далеко не перфекціоніст, але розташування блоків тексту на різних сторінках було занадто помітно. Тому іноді це дратувало і заважало читати.
Друком книжки займалася відома харківська книжкова фабрика «Глобус». Вона друкує для багатьох українських видавництв і в мене є дуже якісно зроблені книги від них. Але тут зроблено наче швидко та незграбно, тому вийшло не дуже. Не знаю хто в цьому винен — видавництво MAL’OPUS чи фабрика «Глобус», але маємо дуже великий контраст обкладинки й того, що всередині.
Я вірю, що «Натисни Reset» видаватимуть ще не одним накладом, а видавництво виправить помилки та зробить кращу верстку. Бо в усьому іншому маємо чудове видання, яке варте уваги сучасного українського читача.
