Книжковий клуб ITC.UA знову з вами. Сьогодні поговоримо про класика фентезі Теда Вільямса та його книгу «Трон із драконових кісток». Роман став першою частиною його культової саги «Пам’ять, Скорбота і Шип». Нарешті, та вперше, він вийшов українською, а дякувати за це треба видавництву «Апріорі». Я вже прочитав книгу, а нижче ділюся враженнями та розповідаю про роман, яким надихався Джордж Мартін при створенні своєї не менш культової саги «Пісня льоду й полум’я».
Автор Тед Вільямс
Перекладачки Лідія Заміховська, Дар’я Беззадіна
Видавництво Апріорі
Мова Українська
Кількість сторінок 736
Обкладинка Тверда
Рік видання 2022
Розмір 150×205 мм
Сайт apriori.lviv.ua
Старий король Пресвітер Джон помирає. Людина, що колись перемогла дракона залишила цей світ та свою могутню імперію людей Остен Ард, яка десятиліттями не знала війни. На трон сідає його гонористий син Еліас. Він давно не ладнає з рідним братом Джошуа. Останній не претендує на престол, але Еліас все одно боїться зради, а ще новий король підпадає під владу свого радника, священника Прайратса та його справжнього темного володаря.
Між братами спалахує конфлікт, а імперія розколюється на два табори. Але це тільки квіточки, бо справжня загроза йде з півночі, де злобний повсталий із мертвих король нордів Іннелукі хоче знищити усе людство.
Доля Остен Арду та людей залежить не від могутніх героїв, а від колишнього кухарчука Саймона, а також від доньки короля Еліаса принцеси Міріамель. З допомогою друзів та магічного меча їм доведеться стати на захист всього світу.
«Трон із драконових кісток» я намагався прочитати років десять тому, ще російською. Я багато знав про автора та його вплив на фентезі, пам’ятаю інтерв’ю Мартіна, де він захоплювався циклом «Пам’ять, Скорбота і Шип», та казав, що саме під впливом цих книг взявся за свою не менш відому сагу.
Я не пам’ятаю видавництво, але тоді мені точно не сподобався переклад, тому після декількох глав я вирішив, що мій час з цим романом ще не настав.
І ось недавно я випадково побачив, що у видавництва «Апріорі» він вийшов українською, і зрозумів, що ось воно — це знак і книгу треба читати.
«Трон із драконових кісток» — суміш «Володаря перснів» та «Пісні льоду й полум’я». Також на думку спадають Робін Гобб з її циклом про Фітца Чіверлі та романи Гая Геврієла Кея. Тут буквально є трон із кісток дракона, який Джордж Мартін, скоріш за все, перетворив на свій залізний трон із мечей.
Перед нами класичне епічне фентезі з магічними мечами, різними расами, битвами та пригодами. Магія тут є, але ніхто фаєрболами не стріляє, а її використання обмежене та логічно обосноване. Також тут є місце інтригам та політиці, любові та зрадам. Нагадую, що саме цей роман одним з перших започаткував цей самий жанр, бо книжка видана у 1988 році.
В книзі дуже пропрацьований світ з тоннами легенд та міфів, а ще реалістичні глибокі герої. Маємо класичне протистояння Добра та Зла, але в романі дуже багато „сірої“ моралі та звичайних людей. Вони не злі й не добрі, а просто люди зі своєю правдою та принципами. Для когось це буде Злом, а для інших — правильна сторона й навіть Добро.
«Трон із драконових кісток» — роман про дорослішання та складний вибір життєвого шляху. Він про відданість та дружбу, про жахи війни та відносність поняття «правда».
Це потужна фентезійна сага, події якої розгортаються неспішно та у знайомому магічному затишку. Але вир подій, який чекає на героїв, збиває з пантелику не тільки їх, а й читача, тому величезна книга у 736 сторінок «проковтується» дуже швидко.
Роман чудово перекладений. Українська тут жива та чудово сприймається. Проте варто пам’ятати, що книзі більше ніж 30 років, тому деякі її моменти можуть здаватися сучасним читачам повільнішими, ніж вони звикли. Але все одно події тут набагато активніші, ніж в тому ж «Володарі перснів», а одже сумувати точно не доведеться.
Як серйозне епічне фентезі «Трон із драконових кісток»має мапу на деяких сторінках та на форзаці, а ще повноцінний глосарій у кінці. Термінів та пояснень тут багатенько: є словник різних мов, топографічні назви, опис істот, перелік персонажів, словник значень тощо.
Видання чудове та якісне. Воно у твердій обкладинці, з жовтавим папером та гарним шрифтом адекватного розміру. Мені сподобався малюнок обкладинки, але знову перед нами класична ситуація українських видань. Вони бояться провалу жанрових романів, тому обкладинка максимально універсальна, хоч і стильна.
Якщо не знати автора та роман, то можна подумати на будь-який жанр. Можливо, обриси дракона та його згадка в назві дадуть натяк на те, що це фентезі, але хочеться вже максимально жанрових обкладинок, як у західних видавництв.
