З 28 листопада в кінотеатрах розпочався прокат анімаційного музично-пригодницького фільму «Ваяна 2», який є сиквелом однойменного мультфільму 2016 року. Його трейлер у травні побив рекорд з переглядів Disney, коли за добу ролик переглянули 178 млн разів. У цій рецензії розбираємось, наскільки цікаво спостерігати за тим, як дівчина-мореплавиця протистоїть кокосовим посіпакам та апокаліптичним смерчам.
Жанр анімація, пригоди, комедія, мюзикл
Режисери Девід Деррік-молодший, Джейсон Генд, Дана Леду Міллер
Ролі озвучили Ауліі Карвальйо, Двейн Джонсон, Темуера Моррісон, Ніколь Шерзінгер, Халісі Ламберт-Цуда, Роуз Матафео, Девід Фейн, Хуалалай Чунг, Рейчел Гаус, Аухімай Фрейзер, Джеральд Ремсі, Алан Тьюдік
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2024
Сайт IMDb, офіційний сайт
Сонце на полінезійському острові Мотунуї досі світить яскраво, океан — донині приємно теплий та блакитний, а півень Ай-Ай — все такий же кумедний і тупий. Ваяна вже трохи подорослішала, але так само життєрадісна і готова до нових пригод. А останні не змушують себе довго чекати, адже мудрі предки вказують дівчині шлях, завдяки якому вона може дістатися до міфічного острова Мотуфету, що об’єднував острови і, відповідно, їхні племена.
Однак злий бог Нало затопив Мотуфету і наклав на нього прокляття, тож цінний зв’язок перерваний, а це ризикує обернутися катастрофічними наслідками. Щоб виправити цю кричущу несправедливість Ваяна збирає команду, у якій обов’язково знайдеться місце милому поросяті і вищезгаданому півню, та вирушає у сповнену небезпек мандрівку. Під час виконання місії головна героїня, звісно, зустрінеться зі своїм старим знайомим напівбогом Мауї, у якого свої рахунки з Нало. Та чи вдасться їм разом перемогти могутнього ворога і прокласти місток для урочистого возз’єднання племен?
Після успіху першої частини поява сиквелу була питанням часу. Першочергово Disney Animation мала наміри створити серіал, який планували випустити на стримінгу торік. Але цим планам не судилося здійснитися, тож перед глядачем у всій красі постає повнометражне продовження стрічки 2016 року.
Творці «Ваяни 2», а це абсолютні дебютанти у режисерській справі Девід Деррік мол., Джейсон Генд та Дана Леду Міллер, не збираються перевинаходити велосипед (а в цьому випадку точніше — імпровізованого човна), і намагаються керуватися успішною формулою оригінала.
Мальовничі океанічні пейзажі, захопливі морські пригоди, химерні істоти, дрібка гумору (півень просто незрівнянний) і, звісно ж, пісні — тут вони скріплені умовним сюжетом з поверхневою міфологією. Але це не велика біда, адже подорож проходить з вітерцем і нудитися майже не доводиться. Тож місцевого запалу цілком вистачає, щоб гарно провести час у кіно разом з дітьми.
Власне, дорослим доведеться перетерпіти перші пів години, коли замість якихось цікавих подій на екрані превалюють пісеньки, та й ті важко назвати вражаючими. Але ось уже поступово історія набирає пригодницьких обертів, співів стає менше, на горизонті з’являються натурально кокосові пірати, такі собі посіпаки місцевого розливу, пустотливо у дусі Двейна Джонсона грає грудними м’язами Мауї.
Цей персонаж додає дійству необхідної енергетики і потрапити на гачок його очарування дуже просто, тому цікаво буде подивитися на Джонсона у живій адаптації мультфільму, вихід якої заплановано на 2026 рік. Власне, папараці вже встигли сфотографувати актора безпосередньо під час фільмувань, а сам Скеля зізнався, що своїм потужним розтатуйованим торсом завдячує спеціальному боді-костюму.
Так от, коли герої з головою поринають у вир пригод, вже і сам не встигаєш помітити, як з цікавістю прикипів до екрана. При цьому якихось одкровень від історії та персонажів вдень зі свічкою не знайдеш — абсолютно усі вони становлять ходячий шаблон, не спроможний вийти за рамки своїх функціональних амплуа. Проблема у тому, що епізодичному Ай-Аю до снаги розвеселити куди більше, ніж другорядним помічникам Ваяни разом узятим, хіба що старече бурчання фермера ще виглядає стерпно.
Не дивує і досить стандартний сюжет, у якому навіть не знайшлося місця до ладу повноцінному лиходію. Втім, усі ці проріхи не критичні в межах дитячого мультфільму, а його візуальна краса і пригодницький запал нівелюють творчу безпорадність авторів.
Ще з тутешніх цікавинок, окрім вищезгаданих кокосових чоловічків, на шляху героїв виникнуть: желеподібна смішна істота, кілька червякоподібних почвар, одна з яких за прикладом ксеноморфа плюється якоюсь гидотною кислотою, молюск-кайдзю, потужні смерчі з відповідних фільмів-катастроф, а також величезні хвилі десь із ноланівського «Інтерстеллара».
В принципі, такого запасу міцності цій барвистій пригоді цілком достатньо, щоб на півтори години захопити малечу, а разом з нею і дорослим поринути у яскраву океанічну подорож і відволіктися від похмурої дійсності. Можливо, сюжет постійно намагається підсунути нам свиню, але на кожне сумнівне рохкання знайдеться чергова витівка невгамовного півня.