На Apple TV+ завершився показ науково-фантастичної драми «Екстраполяції», дія якої розгортається у майбутньому. Серіал налічує 8 епізодів, кожен з яких становить окрему історію в певному таймлайні. У рецензії нижче розповідаємо, як, за прогнозами творців, змінюватиметься клімат на планеті в найближчі півстоліття та чи вартий уваги місцевий екологічний апокаліпсис.
Жанр серіал-антологія, науково-фантастична драма
Режисери Скотт З. Барнс, Майкл Морріс
У ролях Меріл Стріп, Сієнна Міллер, Кіт Гаррінгтон, Едвард Нортон, Тобі Магвайр, Ейса Гонсалес, Маріон Котіяр, Форест Вітакер, Даян Лейн, Гізер Грем, Девід Швіммер
Прем’єра Apple TV+
Рік випуску 2023
Сайт IMDb
Майбутнє виглядає моторошно. У 2037 році підвищення глобальної температури повітря збільшиться до +1,55 ℃ і продовжить невідворотно зростати. Політики різних країн світу наче й намагатимуться знайти вихід, але натомість загрузнуть у численних розбіжностях і суперечках. Відомі підприємці-мільярдери лише вдаватимуть зацікавленість в рятуванні людства.
З плином часу планету буде лихоманити все сильніше. Великі екологічні катастрофи, такі як лісові пожежі чи потопи, не стануть причиною для об’єднання людей заради спільної мети. Навпаки, загальна роз’єднаність, постійні чвари та егоїстичні мотиви сильних цього світу остаточно переконають, що homo sapiens заслуговують на таку трагічну долю.
Зовсім не важко здогадатися, яка магістральна думка проходитиме тонкою червоною ниткою крізь сюжетні лінії серіалу. Це досить чітке висловлювання на тему екології та впливу людства на екосистему Землі. При цьому «Екстраполяції» сприймаються не тільки як науково-фантастичне міркування про гіпотетичне майбутнє, де без кисневого балону вже і на двір не вийдеш. Історії працюють як застереження, або навіть вельми ймовірний прогноз.
Шоуранер проєкту Скотт З. Бернс як сценарист колись вже напророчив доленосне розповсюдження смертельно небезпечного вірусу, що дістався людству від китайського кажана (у «Заразі» Стівена Содерберга). Тепер цей автор звертається ще до однієї проблеми, яка насправді може поставити хрест на наших мріях про щасливе майбутнє.
Починається серіал дуже неквапливо, що напевно відштовхне від перегляду частину зацікавленої аудиторії ще на старті. Вісім епізодів тривалістю плюс-мінус у 50 хвилин охоплюють часовий проміжок з 2037 року по 2070-й. Кожна серія сповіщає про підвищення глобальної температури або, наприклад, рівня моря чи населення Землі.
Дебютний епізод виглядає як зав’язка будь-якого фільму-катастрофи Роланда Еммеріха.
Автори коротко описують серйозність ситуації, знайомлять з персонажами, і поки світові лідери обговорюватимуть нагальні питання, десь у США згорить цілий ліс. При цьому на саміті буде помічена російська федерація, тож за версією творців у 2037 році ця територія матиме вагомий політичний вплив на світовій арені. Зате у кадрі фігуруватиме телеканал «Азовське море ТБ Україна» з репортажем про те, як екоактивісти терміново закликають до дій.
Другий епізод (2046 рік) розповідає про вчену Ребекку Ширер, яка має змогу буквально спілкуватися з останнім на планеті горбатим китом. Тварина отримала голос самої Меріл Стріп, а ще ця ситуація нагадала про торішній «Аватар», де мала місце подібна сюжетна лінія. В цілому перші два епізоди вийшли нудними, тож маємо констатувати, що серіал розхитується досить повільно.
Починаючи з третьої серії ситуація трохи покращується, а градус зацікавленості, наче шкала з показниками рівня вуглекислого газу в атмосфері, поступово підвищується.
«Екстраполяції» страждають вадами будь-якої антології: це і чергування відверто нудних історій з цікавішими, і відсутність персонажів, до яких встигаєш прив’язатися, і неможливість витримати весь шлях в єдиному жанрі.
Так, в загальному сенсі це науково-фантастична драма, котра, однак, сприймається саме як реалістична розповідь. Крім того, вона дуже похмура і позбавлена надмірностей, притаманних голлівудським блокбастерам. Після дебюту Роландом Еммеріхом навіть не пахне. За це творці дійсно заслуговують на гучні оплески.
Але точково вийшов різножанровий продукт. Наприклад, п’ятий епізод становить роуд-муві, шостий — справжнiсіньку мелодраму, а заключний виявляється юридичним трилером.
Немає впевненості у тому, чи варто було збирати настільки зірковий склад акторів заради монотонного озвучення прописних істин. Сценаристи «Екстраполяцій» вкотре наголошують на тому, що людству варто отямитися, поки не пізно. А ще — розмірковують про силу карми та віри, критикують соціальну нерівність та капіталізм, турбуються з приводу зникнення тих чи інших видів тварин тощо.
Звичайно, сцена безконтактного сексу між персонажами Маріон Котіяр і Тобі Магвайра, або перетворення Кіта Гаррінгтона в експонат музею мадам Тюссо запам’ятаються надовго. Але жодній з великих зірок, за великим рахунком, немає де розгорнутися. Це просто приємні появи в проєкті, що закликає рятувати планету, а це важлива тема.
Серіал точно не намагається розважити глядача, така функція не передбачена.
Все-таки у нас тут йде мова про невтішне застереження, шкода тільки, що воно ледве спроможне до когось достукатись. Зате тепер зрозуміло, що навіть через 40 років у Лондоні постійно дощитиме. Жінка колись таки переможе на виборах у США. А десь у світі напевно здригнеться один Бетмен, коли дізнається, що героїню Даян Лейн звати Марта.
