12 квітня на каналі HBO (відповідно, в Україні на день пізніше) завершився показ 7-серійної комедійно-кримінальної драми “ВДС. Сент Луїс”, де таємнича абревіатура розшифровується не інакше як відкритий до сексу, а мова йде про застосунок онлайн-знайомств для інтимних зустрічей. На початках проєкт був натхненний статтею англійського письменника Джеймса Ласдуна в журналі The New Yorker, однак згодом творчий напрямок серіалу трансформувався в оригінальну ідею. Що з цього вийшло — пропонуємо дізнатися в поточному огляді.
Жанр комедія, кримінальна драма
Шоуранер Стівен Конрад
У ролях Джейсон Бейтман, Девід Гарбор, Лінда Карделліні, Річард Дженкінс, Джой Сандей, Арлан Руф, Пітер Сарсґаард
Прем’єра HBO
Рік випуску 2026
Сайт IMDb
Кларк Форрест — худорлявий успішний ведучий погоди, який живе в передмісті Сент-Луїса разом з дружиною та дітьми і любить кататися на дивному велосипеді. Флойд Смерніч — огрядний, але добродушний сурдоперекладач, котрий останнім часом не дуже щасливий у шлюбі з Керол, до того ж у нього не ладнаються стосунки з її сином-підлітком, що має певні психічні розлади.
Якось доля зводить цих двох на роботі, зокрема вони знайомляться під час репортажу про потужний шторм. Згодом чоловіки стають найкращими друзями, завантажують застосунок “ВДС. Сент-Луїс”, щоб, можливо, якось урізноманітнити своє впорядковане життя, але після раптової смерті Флойда Кларк стає головним підозрюваним у вбивстві. То які ж секрети ховає той хлопець, який обіцяє безхмарне небо та усміхнено дивиться на жителів міста з рекламних білбордів?
Достеменно невідомо, чим надихався сценарист та місцевий шоуранер Стівен Конрад при написанні історії (як було сказано вище — не статтею The New Yorker), але він явно небайдужий до професії ведучого прогнозу погоди. Інакше як пояснити “Синоптика” (2005) з Ніколасом Кейджем, де Конрад також виступив сценаристом, і те, ким працює один з місцевих головних героїв? Крім того, за плечима цього кінороба є повнометражні проєкти, котрі точно не соромно порекомендувати людям — це, наприклад, “У пошуках щастя” (2006) і “Таємне життя Волтера Мітті” (2013).
Перш за все в очі кидається те, що “ВДС. Сент-Луїс” становить химерний різножанровий коктейль, призначений для зрілої аудиторії. На початках ні-ні та й спадає на думку, ніби це “Американський пиріг” для публіки як мінімум 30+.
Тобто замість хтивих студентів, передчасного сім’явилиття та сексу зі свіжою випічкою у кадрі фігурують вже немолоді сім’янини (з усіма наслідками, що з цього випливають), журнали з оголеними чоловіками (зокрема на екрані часто з’являється образ Індіани Джонса) та сексуальні девіації, притаманні дорослим, які загрузли в рутині, життєвих труднощах, відчуженості тощо. І ці сексуальні пригоди, до слова, не менш дивакуваті, ніж у молоді.
Однак насправді ця історія — складніша, глибша та, попри чудові комедійно-напівсатиричні моменти, серйозніша, ніж могло здатися, на перший погляд. Нам розповідають і про кризу середнього віку, і про щиру чоловічу дружбу, по суті броманс, і про шлюб, в якому вже не стільки іскор, як колись. Зрештою, про вбивство, розслідувати яке доведеться одній дивній парочці детективів. Тож комедійний складник тут сусідить з кримінальним детективним трилером і драмою, і у Конрада вони чудово уживаються разом.
“Дивний” — найперший епітет, що спадає на думку під час перегляду. Але дивний в хорошому сенсі. Бо оповідання побудоване на дивних стосунках, ситуаціях, діалогах тощо, і це зійде за характерну особливість, візитівку цього шоу, а не його недолік.
Біс з тими індіаноджонсівськими хтивками, що миготять то тут, то там. Персонаж Девіда Гарбора страждає на хворобу Пейроні (викривлення пеніса, якщо простими словами, згадуємо головного героя комедії “Крутий хлопець” 2002 року), і на питання “хочеш почути продовження історії про мій член?” разом з героєм Бейтмана, на власний подив, відповідаєш ствердно. Адже Конрад спромагається зробити так, що навіть це цікаво.
В такого штибу сюжетах величезна частка успіху залежить від акторської майстерності, і виконавці дійсно файно попрацювали.
Що Бейтман, на роль якого спочатку претендував Педро Паскаль, що блискучий Гарбор, що Лінда Карделліні — усі вони надзвичайно гармонійні у своїх образах і чудово взаємодіють між собою у кадрі. Не в останню чергу діалоги настільки дотепні і завдяки старанням Джой Сандай та Річарда Дженкінса, особливо останнього. Його непохитний вираз обличчя навіть під час здивувань та манера перепитувати, якщо щось звучить не те що дивно, а навіть дико — дорогого вартують.
“Ось що відбувається за усіма цими зачиненими дверима — куколдинг, косплей, удари по яйцях” — робить висновок детективка у виконанні Сандай. “А хто отримує задоволення — той хто б’є, чи кого б’ють? — не може зрозуміти її старший колега та одразу ж додає — Я от люблю цицьки і дупи”. “Ви такий нормальний, що аж дивний” — кидає у відповідь співрозмовниця. Водночас у шоу неодноразово звучить фраза “ніхто не нормальний”, і більш чесної відповіді годі й шукати. А серіал в повному порядку.
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.