23 листопада культова сімейка Адамсів повернулась на екрани: Netflix представив новий серіал про Венздей Адамс. У кадрі також фігурують й інші члени дивакуватої родини, але в центрі уваги опиняється саме дочка Гомеса та Мортиції. У цій рецензії розповідаємо, чи вдалося творцям проєкту створити дійсно цікаву історію з нотками жаху.
Жанр детектив, фентезі, жахи, комедія
Режисери Тім Бертон, Ганджа Монтейру, Джеймс Маршалл
У ролях Дженна Ортега, Луїс Гузман, Кетрін Зета-Джонс, Гвендолін Крісті, Крістіна Річчі
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2022
Сайт IMDb
Після того, як 15-річна Вензді Адамс запустила зграйку піраній в басейн з кривдниками її молодшого брата Пагслі, дівчину виганяють зі школи. Батьки Гомес та Мортиція вирішують відправити свою норовливу доньку в академію Невермор. Там навчаються так звані ізгої, себто вампіри, перевертні, сирени та інші представники надприродного контингенту.
Спочатку мала бунтарка намагатиметься втекти з цього неприємного місця, але жорстокі вбивства у сусідньому лісі змусять її розпочати розслідування. Крім того, юна героїня зустрінеться з темною загадкою її власної родини, яка вростає корінням у події 32-річної давнини, що відбулися саме в Неверморі. Тож тепер на Венздей чекатимуть жахливі таємниці й кровожерливі монстри, та найстрашніше, з чим їй доведеться зіткнутися це дорослішання.
Історія на перший погляд дикуватої, але безневинної родини Адамс починається у далекому 1938 році. Тоді американський художник-карикатурист Чарльз Аддамс створив газетний комікс, що з’явився на сторінках журналу The New Yorker. Він непогано публікувався аж до смерті його автора у 1988 році. Твір отримав купу екранізацій, і однією з найвизначніших вважається стрічка Баррі Зонненфельда 1991 року. Для нині відомого режисера то був дебют.
Нинішня ж історія вже не дуже схожа на соціальну сатиру та стосується здебільшого блідолицьої похмурої дівчинки з двома косичками. Це стовідсотково підлітковий детектив з елементами фентезі, горору та комедії. По суті, автори умовну Вероніку Марс помістили у готичний гарріпоттерівський сеттинг.
Постановкою половини епізодів займався досвідчений знавець темних казок Тім Бертон. За іронією долі він мав режисувати той самий фільм, що вийшов 31 рік тому, але не склалося. Ні для кого не стане сюрпризом те, що «Венздей» розрахований в першу чергу на підліткову аудиторію. Тут відлюдькуватій героїні доведеться налагоджувати зв’язки з однолітками, будувати стосунки з друзями та навчитися довіряти. Одним словом — соціалізуватися.
У цьому їй допомагатиме Річ — заштопана з різних боків рука, що не цурається й середнього пальця за потреби показати. Загалом робити Венздей доведеться майже все те саме, що й звичайним підліткам. Тільки на додаток вона ще мусить викрити зловісний задум та здолати повстале зло.
З точки зору детективної інтриги проєкт непогано захоплює, хоча розв’язка геть не дивує. Художнє оформлення взагалі перебуває на найвищому рівні: костюми, грим, готичні локації та інше наповнення кадру виконане чудово. Також варто наголосити на гарному кастингу. Луїс Гузман та Кетрін Зета-Джонс з’являються ненадовго, але виглядають переконливо у своїх ролях. Символічною бачиться поява Крістіни Річчі, котра вже приміряла на себе образ титульного персонажа.
Але усіх затьмарює юне дарування Дженна Ортега, яку глядачі могли бачити в цьогорічних слешерах «Крик» та «Ікс». Камера невтомно ловить її великі плани, в той час, як акторка одним тільки поглядом змушує усе оточення ставитися до персонажа з острахом та обережністю. Ортега виконала впевнене перевтілення, а її Венздей спроможна викликати щиру емпатію, навіть попри відстороненість від інших та маніпулювання ровесниками.
Результат в цілому вийшов більш ніж задовільним. Це якісно зіграний та поставлений підлітковий серіал. Не надто драматизований, як який-небудь «Рівердейл», але й не геть вже дитячий, щоб вважати його прохідною казочкою. А ще він стильний та іноді навіть добре смішить.
Очевидно, що істотно виділитися з-поміж маси інших проєктів подібного штибу проєкт не в змозі. Та це і не вимагається, коли є всі складові для того, щоб стати хорошим продуктом для своєї цільової аудиторії. «Венздей» саме таким і є.