Нещодавно китайська компанія DJI, що спеціалізується на виробництві квадрокоптерів, заявила про припинення постачання своєї продукції до росії та України. Також вона більше не надаватиме своїм БПЛА технічної підтримки та супроводу. Її керівництво побоюється, що їх використовуватимуть під час російсько-української війни.
Як така заборона може вплинути на використання коптерів під час війни, ми поговорили із співзасновником компанії DroneUA Валерієм Яковенком.
Зміст
На початку систему AeroScope створили, щоб забезпечувати громадську безпеку. Неавторизовані коптери заборонялося використовувати в людних місцях (зокрема, поблизу аеропортів, стадіонів або під час мітингів). Тому дрони, що використовувались у таких специфічних випадках, DJI зазвичай продавали лише представникам правоохоронних органів і службам безпеки. Крім цього, їх ще використовують для захисту критичної інфраструктури.
DJI AeroScope – система, яка дозволяє виявляти місцеперебування коптерів та їхніх операторів. Кожен квадрокоптер DJI передає сигнал між пультом і дроном, а система AeroScope слухає ефір і розшифровує дані, котрими обмінюються оператори дронів зі своїми повітряними роботами. Вона з легкістю розшифровує не лише місцеперебування дронів, а й повідомляє висоту, швидкість, напрямок, серійний номер і місце розташування їхніх операторів. Коптери передають сигнали на стандартних частотах 2,4 ГГц і 5,8 ГГц на будь-який найближчий приймач. Ці приймачі можуть отримувати сигнали на відстані від 5 км до 50 кілометрів.
Уся інформація повністю шифрується, і, щоб її розшифрувати, необхідно придбати спеціальне обладнання.
Для системи AeroScope компанія DJI продає два різні типи пристроїв:
Стаціонарний пристрій налаштовується теж по-різному:
Система AeroScope з портативним пристроєм продається за $20 тис., а стаціонарний комплект G8 середньої дальності коштує від $25 тис. до $150 тис.
Квадрокоптери DJI також можна перетворити на бойові дрони, під’єднавши до них вибухівку. Свого часу ці квадрокоптери використовував ІДІЛ, щоб скидати на ціль 40-міліметрові гранати та коктейлі Молотова. Наразі російська армія використовує велику кількість як портативних аероскопів, так і їх розширені версії DJI AeroScope, які спеціально привезли із Сирії.
З брендом DJI компанія DroneUA не співпрацює вже приблизно рік. До цього в нас було дуже плідне багаторічне співробітництво, яке тривало понад вісім років. І якщо говорити про моделі коптерів – то ми працювали з усіма БПЛА, які були представлені на ринку до припинення нашої співпраці.
З перших днів війни ми встигли відправити на фронт понад 300 одиниць БПЛА. У більшості випадків це були квадрокоптери Matrice або Mavic та Phantom. Практично всі моделі, які в нас є, надали європейські партнери.
Окрім ЗСУ ми також постачаємо безпілотники Службі надзвичайних ситуацій. Зокрема, це такі бренди, як Autel, Parrot, DJI, Fima, Flyability та інші. Їх часто використовують під час пошукових операцій або розбирання завалів.
Якщо говорити чесно, то внутрішні запаси дронів вичерпалися в перші кілька днів війни. Дрони і все супутнє обладнання почали масово скуповувати і завозити в Україну волонтери, бізнес і всі, хто мав розуміння, де їх взяти і кому віддати. Тому зовсім без дронів ми не залишилися.
Що б там хто не казав, китайці дуже принципові та системні. По-перше, якщо представники компанії DJI дали публічні обіцянки щодо припинення бізнесу в Україні та росії, то не збираються їх порушувати в односторонньому порядку. Я вважаю, що це неможливо.
По-друге, це доволі велика компанія, тому там не займатимуться міжособистісними питаннями. Особливо враховуючи те, що вони більшість своєї продукції, а це майже 70%, продають країнам ЄС і США. Тому їм дуже важливо, щоб їхні коптери не використовували у військових конфліктах. Оскільки це суттєво впливатиме на їхній попит серед цих країн, який набагато більший, ніж, скажімо, у тої ж росії.
По-третє, це є наочним прикладом cancel culture, коли компанія вважає за потрібне відмовитись від стратегічних ринків через репутаційні ризики в цивілізованому світі, адже вони формують до 70% усього їхнього товарообігу.
Саме тому китайці прагнуть уникнути звинувачень у тому, що вони розробляють обладнання для військових потреб. У DJI заявляють, що вони не хочуть, щоб їхню продукцію використовували не за призначенням. Це для них така собі червона лінія, яку вони ні в якому разі не хочуть перетинати.
Як з українського, так і з російського боку це обладнання модифікували для перенесення вибухівки (тобто скидання боєприпасів). Я вважаю, що українці усе роблять правильно, тому що вони захищають свою територію. На жаль, орки теж, за повідомленнями ЗСУ, часто використовують ці коптери, щоб атакувати позиції українських захисників.
Чесно кажучи, проблема виникла не зараз, а ще навесні минулого року. Це пов’язано зі зміною в Україні дистриб’ютора. Раніше офіційними дистриб’юторами DJI були три компанії – Fly Technology, Quadro (які мали в Україні магазини DJI) та DroneUA. Потім єдиним їхнім агентом стала величезна компанія Elko. Вона має свої представництва у країнах Балтії, Угорщині, Україні тощо. Elko володіє мільярдним бізнесом та імпортує до різних країн велику кількість комп’ютерної техніки. Завдяки їй DJI, по суті, покриває всі ці регіони.
Після їхнього відкриття всі інші контракти закрили, і вони перейшли у статус субдилерів компанії Elko. Це, зокрема, призвело до «буксування» деяких виробничих процесів, наприклад, таких як ремонт обладнання та технічна підтримка коптерів. Ще до війни цей процес в Elko так і не запустили. Тобто утворився певний дефіцит запчастин для квадрокоптерів, які все рідше надходили в Україну. А під час війни й поготів, тобто постачання будь-яких компонентів узагалі зупинилося.
Чому так сталося? Тому що всередині будь-якого бізнесу є ще додаткові бізнеси – наразі ми говоримо про запчастини як окремий бізнес. Щоб їх отримати, доводилося постійно вибивати ці деталі в компанії-постачальника. Навіть після оформлення замовлення на сайті постачальника його можуть не виконати через те, що воно не в пріоритеті. Німеччина і Франція у пріоритеті, а Україна – ні.
Ми не отримували квадрокоптери DJI напряму з Китаю з квітня минулого року. Зазвичай компанія відправляла свою продукцію до Латвії, а вже звідти її привозили до України.
Те саме стосується і грошей. Україна не платила напряму Китаю за запчастини до коптерів. Вона розраховувалася за них з латвійськими постачальниками.
Усю продукцію DJI завжди перевозили не морським шляхом, а літаками.
Великі дрони DJI доставлялися з Китаю ще й в Угорщину, де є європейський склад обладнання, у тому числі для України. Але вони, на відміну від Литви, зупинили будь-які постачання ще в перші дні війни. Вони це зробили згідно з рішенням угорської влади, а не через заборону з боку китайського виробника, який тоді ще продовжував продавати свій товар.
Зараз, на жаль, у нас закрите авіасполучення, через що є певні затримки з доставлянням товару. Але, на щастя, воно є в Польщі. За потреби звідти за добу можна перевезти будь-який вантаж. Тому для нас це не є аж такою великою проблемою.
Що стосується дозволів, то для транзитного вантажу вони не потрібні. Вони необхідні лише у випадку, коли товар експортують з Польщі. Якщо йдеться про волонтерську допомогу, тоді всі потрібні дозволи надають.
В української влади на початку війни був конфлікт з DJI. Тоді компанію звинуватили в тому, що вона начебто вимкнула українські аероскопи, які використовували для захисту атомних електростанцій. Саме це стало приводом для поширення негативу про те, що DJI не підтримує українських державних користувачів.
У перший день війни представники української влади заявили, що компанія вимкнула всі системи. І це попри те, що в нас вони всі працювали. Потім вони сказали, що лише декілька аероскопів вимкнули, а всі інші й надалі працюють. Як з’ясувалося пізніше, український підрядник, який їх встановлював, не до кінця виконав свою роботу. Тобто на деяких стратегічних підприємствах аероскопи не працювали через відсутність технічного супроводу. Інші державні користувачі, у яких роботи проводили згідно з регламентом, не мали проблем з функціонуванням станцій відстежування.
Для того щоб аероскоп коректно працював, потрібно було зайти в систему, змінити ІР-адресу та пройти певні кроки для авторизації в сервісі.
Ми неодноразово отримували попередження від самої системи щодо її некоректного налаштування. Тому ми всі відповідні зміни зробили ще в жовтні. Після проведення всіх регламентних робіт усі системи продовжували працювати як слід.
Ерефія є одним із стратегічних ринків для Китаю. Тому те, що співпраця DJI з росією є ширшою, ніж з Україною, це факт. Але ніхто з початку війни не створював перепон для українських користувачів, і доступ до всіх технологій є однаковим як в українських захисників, так і в орків.
У росіян багато станцій AeroScope знаходиться на передовій. Завдяки їм вони вираховують українських аеророзвідників. У нас вони теж є, хоча і не в такій кількості, як у них.
Якщо ви використовуєте БПЛА на передовій, потрібно розуміти, що ви не залишаєтеся невидимими. Кожну секунду квадрокоптер передає радіосигнали, які можна відстежити з допомогою обладнання радіоелектронної розвідки (РЕБ). Крім стандартних інструментів росіяни мають у своєму розпорядженні дешифратори, які дозволяють визначати точне місце розташування коптера, його оператора, точки зльоту та маршрут. Йдеться про вже згадану систему AeroScope.
Незалежно від того, якої торговельної марки у вас квадрокоптер, ми рекомендуємо робити наступне:
Слід розуміти, що кількість дронів DJI на ринках є найбільшою в порівнянні з іншими брендами. Тому з початком війни Україна пустила в дію не лише наявні у військових дрони цього бренду, а й застосовувала цивільні коптери, що постачали волонтери. Заперечувати факт того, що дрони використовували для розвідки обидві сторони, немає сенсу. Але обвинувачувати в цьому виробника теж некоректно. Треба розуміти, що левову частку дронів придбали ще в мирний час і для мирних потреб.
Що стосується бойових модифікацій дронів і комплектування їх механізмом самоскидання, зробленим інженерами-аматорами, це теж не новина. Усі наявні дрони можна переробити в бойові. Тому шукати взаємозв’язок між брендом і «переробити в бойові» марна справа.
Які боєприпаси прикріпляють до таких дронів? Зазвичай росіяни застосовують звичайні гранати, гранати від гранатометів тощо. За інформацією наших військових, це трапляється досить часто та регулярно.
Питання софтверної підтримки дуже складне. Річ у тому, що на росії використовують обладнання, «відв’язане» від Китаю, тобто з локальними серверами та прошивками, які видали державні органи. Фактично це обладнання вже непідконтрольне Китаю, а версії аероскопів, що використовує орда, не мають механізмів підписок.
Україні буде важче в рази. Обладнання, що залежить від Китаю, потрібно оновлювати, отримувати нові сертифікати безпеки та нові кабінети користувачів. Вихід з ринку – це так само і призупинення такої підтримки. Її важко замінити, але ми знайдемо вихід. Це лише питання часу.
Чому це погано. Українським військовим буде складніше ремонтувати обладнання. Також збільшиться його кінцева вартість для волонтерів. В Україні не буде можливості купувати дрони без європейських націнок. Подекуди буде відбуватись подвійне оподаткування через сплату європейських податків на додану вартість та аналогічні витрати на українській митниці, особливо якщо імпортер є платником ПДВ. Існує ризик блокування повітряного простору та створення безпілотних зон на рівні програм для керування дронами. Це штучні перепони, які можна обійти, але на це потрібен час.
Чому це добре. Окупаційні війська не матимуть можливості оновлювати свій флот дронів, які вони втрачають щодня. Через логістичні перешкоди та міжнародні санкції закупити такий тип обладнання буде проблематично.
Оголошення про тимчасовий вихід з українського та російського ринків одного з найбільших гравців – це мотивація для всіх компаній Старого та Нового світу створювати та постачати обладнання українським військовим.
Довести ефективність обладнання в реальних бойових діях на боці України – це можливість, за яку будуть боротися найперспективніші компанії світу. І українські користувачі від цього лише виграють.
Квадрокоптери DJI будуть і надалі застосовуватися в нас, але при цьому на них не діятиме гарантія. Китайці намагатимуться заборонити всім своїм постачальникам продавати свою продукцію як в Україні, так і в росії. Обмежуватимуть діяльність акаунтів і стежитимуть за тим, щоб тут не активували їхні коптери. Але наші українські волонтери всі ці перешкоди подолають.
Вихід бренду з ринку матиме свої наслідки. Як мінімум ніша залишатиметься відкритою й інші бренди – виробники дронів зможуть її зайняти. Ми тривалий час співпрацюємо з іншими виробниками дронів. Один з них є світовим лідером з виробництва дронів-оприскувачів. Це також китайський бренд. Є й інші, які спеціалізуються на підводних дронах, дронах, які використовують для обстеження важкодоступних зон у промисловості, територій і будівель, що були пошкоджені.
Що робити далі? Ми будемо створювати «коптери-франкенштейни» та друкувати запчастини. Тобто ті запчастини, виробництво яких можна налагодити в Україні з допомогою 3D-принтерів, будуть виробляти всередині країни.
