Починаючи з 2015 року на сайті ITC регулярно виходять статті-огляди телесеріалів. Тому в мою підбірку «рідкостей» увійшли переважно старіші проєкти (2008 – 2014), хоча є й кілька відносно нових (2015 – 2022), про які чомусь не писали на ITC.
Деякі з серіалів я дивився років десять тому, відповідно зарання прошу пробачення за можливі помилки в описі сюжетів, певні моменти вже міг забутися. Половина тайтлів є мінісеріалами на один сезон, який можна повністю подивитися за вікенд.
Зміст
Пацієнти (In Treatment, 2008, IMDB 8.3) — багато хто плутає цей серіал з нещодавнім шоу про психологів, де грали Гаррісон Форд і Джейсон Сігел («Як я зустрів вашу маму»). Але старий серіал значно серйозніший, подекуди навіть похмурий. До досвідченого психолога Гебріела Бірна («Перехрестя Міллера», «Підозрілі особи») приходять на повторні сеанси одні й ті ж пацієнти. Спочатку їхні проблеми здаються дрібними, навіть надуманими, але поступово вдається докопатися до глибинних психологічних травм. Також тут грає ще зовсім юна Міа Васіковська (дилогія про Алісу).
Пекло на колесах (Hell on Wheels, 2011, IMDB 8.3) — коли просять назвати найвідоміший серіал жанру вестерн, першим на думку спадає «Дедвуд» 2004 року. Дует головних акторів, Іан Макшейн («Джон Вік») і Тімоті Оліфант («Хітмен»), дуже харизматичний, але сюжет надто затягнутий. Значно бадьоріше, наче потяг по рейках, рухаються події у вестерні «Пекло на колесах» про будівництво залізної дороги в США. Чим далі на Дикий Захід просувається бригада каменеломів, тим небезпечнішими стають умови праці, й тим сильніше розпалюються пристрасті всередині колективу.
За службовими обов’язками (Line of Duty, 2012, IMDB 8.7) — зазвичай британські поліцейські серіали це камерні історії про «сільського» детектива. Але цей більш масштабний, на кону питання викриття цілого відділку продажних копів у Лондоні. Неспішним стартом і навпаки ураганним фіналом нагадує нових «Повільних коней» і старезний поліцейський «Щит» 2002 року (не плутати з супергеройським «Агенти ЩИТ»). Головного актора першого сезону Ленні Джеймса, шкода що далі його вже не буде, ви могли бачити у «Ходячих мерцях», а також у «Сахарі» та «Блейдранері 2049».
Гудіні (Houdini, 2014, IMDB 7.3) — трьохсерійний байопік про найвідомішого ілюзіоніста всіх часів. І ні, це не Девід Копперфільд, найбільшим «фокусом» якого було не зникнення Статуї Свободи, а фейкове одруження з фотомоделлю Клаудією Шиффер заради двостороннього хайпу. Знаменитий Гаррі Гудіні, роль якого блискуче зіграв Едріан Броуді («Піаніст», «Учитель на заміну»), не тільки вмінням вибиратися із кайданів, а й розвінчуванням медіумів, які начебто могли спілкуватися з мерцями. А найбільшим прихильником медіумів і опонентом Гудіні тоді був Артур Конан Дойл.
Череп і кості (Crossbones, 2014, IMDB 6.4) — міні-серіал про піратів, більше схожий на театральну виставу. Мізер декорацій і практично повністю відсутній екшен, особливо у порівнянні з масштабними «Чорними вітрилами». Все будується на інтелектуальних діалогах між корабельним лікарем, якого взяли у полон пірати з острова Нью-Провіденс, і ексцентричним піратським капітаном Едвардом «Чорною Бородою» Тітчем. Зіграв його не абихто, а сам Джон Малковіч. Любовний інтерес головного героя — актриса Клер Фой («Корона»). Досі не розумію, чому така низька оцінка на IMDB.
Мангеттен (Manhattan, 2014, IMDB 7.7) — дуже автентичний серіал про створення першої у світі атомної бомби «Мангеттенський проєкт». На мою суб’єктивну думку, він значно цікавіший, ніж оскароносний фільм «Оппенгеймер» на ту ж тематику. Хоча головними героями є група вигаданих вчених-фізиків, на екрані періодично з’являються реальні історичні постаті: Роберт Оппенгеймер, Нільс Бор, Альберт Ейнштейн та інші. Після виходу серіала найбільший буст кар’єри отримала актриса Рейчел Броснаген («Дивовижна місис Мейзел») і актор Девід Гарбор («Дивні дива», «Хеллбой»).
Джекіл і Гайд (Jekyll and Hyde, 2015, IMDB 6.7) — екранізація роману Роберта Луїса Стівенсона, яка слабко слідує оригінальному тексту, та ще й з дешевими спецефектами. Витягує весь серіал на своїх широчезних плечах головний актор Том Бейтман, відомий ролями у «Демонах да Вінчі» та нещодавній дилогії про Еркюля Пуаро. Його трансформація з сором’язливого доктора Джекіла у брутального і хтивого містера Хайда зіграна дуже переконливо. Аж не віриться, що настільки різних персонажів зіграв один той самий актор.
Версаль (Versailles, 2015, IMDB 7.9) — костюмований серіал про Людовіка XIV, більш відомого як Король-Сонце. Саме він встановив абсолютну монархію у Франції, після того, як зумів побороти численні придворні інтриги. Також Людовік переніс королівську резиденцію у Версальський палац і запровадив суворе дотримання придворного етикету. Історичні події передані доволі точно: навіть народження у королеви чорношкірого немовляти це не данина сучасній моді на репрезентацію всіх рас, а реальний факт, задокументований в історичних хроніках.
Вініл (Vinyl, 2016, IMDB 7.7) — звукозаписуючий лейбл постійно знаходиться у пошуках нових музичних талантів. Але щоб уникнути банкрутства, потрібно знайти абсолютно новий стиль музики, який ще не приївся слухачам. Таким став панк-рок: хоч у серіалі фігурує вигаданий рок-гурт, у ньому легко впізнається Sex Pistols. Серіал влучно ілюструє думку, що як музика панк-рок це сміття, але важливіше вміння виконавців заряджати енергетикою весь зал. Символічно, що музика настільки «качає» фанатів на концерті, що аж руйнується будівля.
Пропозиція (The Offer, 2022, IMDB 8.6) — вийшов весною 2022 року, тому більшістю українців був непоміченим. Розповідає про труднощі під час знімання культового кінофільму «Хрещений батько». Італійська мафія спочатку саботувала процес, але потім навпаки почала допомагати. Шоуранерам вдалося влучно підібрати акторів, які зіграли автора книги Маріо П’юзо, режисера Френсіса Форда Копполу, ще зовсім молодого Аль Пачіно та вже підстаркуватого Марлона Брандо. А дует продюсерів зіграли Майлз Теллер («Одержимість», «Хлопці зі стволами») і Джуно Темпл («Тед Лассо», «Фарго»).
Інші мої статті та відео: