Чому Power Delivery у ноутбуку важливий у 2024 році?

Речі, які раніше здавалися звичайними, тепер стали рідкісними та радісними. Наприклад, можливість спати вночі. Гаряча вода та їжа. Обійми близьких. Світло та тепло. Зима близько, і вже зараз притомним людям зрозуміло, що світла буде мало і воно буде дорогим. І потрібно якось підготуватися.

Не всі можуть собі дозволити генератор на ДВС з пальним, вітряк чи сонячні панелі, щоб забезпечити себе енергією. Це дорого, не завжди зручно, а іноді й просто небезпечно. Та й зарядні станції усіх типів та розмірів усе ще досить дорогі. Хоча якщо раніше вони цікавили переважно фотографів та телеоператорів, то зараз значно більше потрібні військовим. А чим далі, тим складніше буде цивільним отримати до таких зарядок доступ, бо дефіцит і ціни будуть лише зростати.

А що якщо працювати все одно потрібно? Багато хто, чия робота пов’язана з комп’ютером, вже давно або перейшли на ноутбуки, або планують це зробити. Бо стаціонарні машини мають зависокий апетит до енергії, а раптове вимкнення (або увімкнення) енергії може не тільки загубити пару годин праці, але й вивести з ладу чутливу електроніку.

Але батареї ноутбука також не завжди вистачає на довго, особливо якщо вона вже стомлена декількома роками експлуатації. А що, якщо можна заряджати ноутбук від звичайного павербанка? Ну як, може не зовсім звичайного, але хоча б достатньо потужного? І дійсно, такі зовнішні акумулятори існують, вони можуть один або декілька разів відновити заряд батареї ноутбука до повного. І саме головне, коштують помітно дешевше пристойних зарядних станцій. А ще вони компактніші, легші та навіть із собою можна носити за потреби. Так які вимоги є до техніки, щоб це стало можливим?

За великим рахунком, потрібно щоб ноутбук, кабель та павербанк підтримували технологію Power Delivery (скорочено PD). Те, що раніше здавалося розкішною функцією, яка дозволяє нетерплячим швидше заряджати свої гаджети та (на радість виробникам) інтенсивніше випалювати батареї, раптово виявилось корисним за критичних обставин.

Отже, якщо вас цікавлять технічні подробиці про протокол Power Delivery, в Інтернеті на цю тему можна знайти безліч матеріалів. А ми зосередимося на головному.

1) Що потрібно від ноутбука?

Якщо коротко, потрібен порт USB-C з підтримкою стандарту Power Delivery (неважливо, якої версії). Сама по собі наявність USB-C не гарантує можливості зарядки пристрою через нього. Воно лише гарантує, що роз’єм підключається з першої, а не з третьої спроби, після чергового оберту по повздовжній осі. Так само, магічні цифри в специфікаціях, наприклад USB 3.2 Gen2x2 — це про швидкість передачі інформації, а не про передачу енергії. Що дійсно допоможе розпізнати цей порт — символ блискавки біля порту. Або те, що через нього підключається комплектна зарядка.

Хоча є окремі моделі, де БЖ у ноутбука звичайний, зі штировим виходом. Але ноутбук все одно може заряджатися через USB-C. Тут вже доведеться шукати відповідь в офіційних специфікаціях. Але якщо шукати вам ніколи, українське представництво Acer може з цим допомогти. Ось актуальний асортимент ноутбуків Acer, які підтримують зарядку через USB-C PD і, потенційно, від павербанків.

Отже, хто має ці моделі на руках, чи має намір їх придбати, особисто можуть перевірити, чи дружать вони з павербанками, та з якими і як саме.

2) Що потрібно від павербанка?

Зрозуміло що від нього потрібна достатня місткість. Оптимальний мінімум це 20000 мА·г. Потрібен порт USB-C. Чудово, якщо виробник павербанка вказує на підтримку протоколу PD, або прямо заявляє про його здатність заряджати ноутбуки. В такому випадку вони, зазвичай, вказують ще й потужність, у 60 Вт, 100 Вт або більше. Не дивіться, що на зарядному ноутбука вимагається 20 В та 65 Вт. Це показники у робочому стані. У неробочому цілком вистачає 12 В та 20 Вт потужності. З виробників павербанків, які роблять моделі, спроможні потягнути зарядку ноутбука, можна пригадати Anker, Baseus, Belkin (для багатіїв), Ugreen. Але насправді їх набагато більше, на будь-який гаманець та смак.

3) Потрібен правильний кабель з USB-C з двох кінців.

Так, без цього елементу нічого не вийде. Поганий кабель або взагалі не дасть заряджатися, або буде робити це повільно, не правильно, або навіть з ризиком пожежі. У ньому має бути вмонтована логічна мікросхема, яка визначає, хто, кому і з якою потужністю віддає струм. І ще порада — чим дріт коротший, тим краще. Щоб не витрачати зайву енергію на подолання його опору по всій довжині. Тож дивіться уважно, що пропонують та заявляють виробники кабелів.

Щодо самого процесу заряджання ноутбука від павербанка через USB-C, також можна дати кілька корисних порад:

• Найкраще заряджати ноутбук у вимкненому стані. Це сильно заощадить заряд павербанка та дозволить залити трохи більше цінної енергії у батарею пристрою. Крім того, може статися так, що коли ноутбук увімкнений, потужності павербанка банально не вистачить, щоб задовольнити його робочий апетит.
• Не залишайте пристрої без нагляду. Через десять хвилин варто увімкнути ноутбук й перевірити, чи зростає рівень його заряду. Якщо павербанк слабкіший за вимоги батареї ноутбука, він може не тільки не давати заряд, а навіть тягнути енергію з ноута. Потім можна вимкнути пристрій і продовжити заряджання.
• Не слід заряджати повністю «суху» батарею, та майже повністю заряджену батарею. Оптимальний діапазон знаходиться в межах 10-60% заряду, при якому павербанк витрачає найменше енергії на передачу її до вашого пристрою. Та й зарядка відбувається найшвидше. Але це більше стосується саме економії заряду, на випадок, якщо ви не знаєте, коли живлення від розетки буде доступно.
• Старайтеся не висаджувати павербанк до повного розряду, це зменшує кількість його робочих циклів.

Ви можете сказати, що це все півміри, і краще мати потужну зарядну станцію і від неї можна й звичайною зарядкою заживити будь-який ноутбук. Це так, але є нюанс. Як ми вже згадували, такі станції пересічним українцям не дуже по кишені, на відміну від павербанків. І навіть якщо така станція є на руках, все одно чудово, коли на ній є не тільки силова розетка, а і USB-C PD роз’єм. Тоді енергію не потрібно витрачати на супутні перетворення постійного струму на змінний і потім через зарядку у зворотному напрямку.

Та й взагалі USB-C з PD це чудово з будь-якої сторони. Навіть у Євросоюзі, куди ми, сподіваємось, коли-небудь потрапимо, на законодавчому рівні зобов’язали всіх виробників споживчої електроніки перейти на зарядні порти USB-C до 2026 року, щоб зменшити кількість електронних відходів і уніфікувати різноманітні стандарти зарядок. Що особливо добре відносно саме ноутбуків з їх зоопарком силових роз’ємів.