Надихнувшись першоквітневою статтею про «народний» ПК за 7,5 мільйона доларів, вирішив скомпонувати ще безглуздішу збірочку — з топових компонентів 15-річної давнини. Мінімум практичної користі, максимум ностальгічної олдскульності.
Що було краще: Intel Nehalem чи Phenom X6, GeForce 580 чи Radeon 6970, OCZ Vertex чи WD VelociRaptor, Dell UltraSharp чи Acer 3D Vision? До того ж у 2010 році вийшло багацько крутих ігор: Fallout NV, Civilization 5, CoD Black Ops, Mafia 2, StarCraft 2, Metro 2033, Battlefield BC 2.
Intel Nehalem — перше покоління Core i7 закріпило беззаперечне лідерство «Синіх» на наступні шість-сім років. Чотириядерний i7-975 Extreme отримав підтримку Hyper-Threading (у попередника Core 2 Quad не було віртуальних потоків) і трьохканальний контролер пам’яті. Сокет LGA 1366 призначений для 45-нанометрових процесорів Bloomfield, тоді як 32-нанометрові Lynnfield (i3, i5, молодші i7) із вже тільки двохканальним контролером перейшли на LGA 1156.
AMD Phenom II X6 — до виходу серії процесорів AMD FX лишався ще рік, тож конкурувати з Core i7 доводилося масштабованим з чотирьох до шести ядер Thuban. Це були вже архітектурно застарілі, зате чесні ядра K10, без махлювання з начебто «двоядерними модулями зі спільним кешем» у Bulldozer (насправді віртуальними потоками, що пізніше AMD визнала в суді). І головне, Phenom II X6 1100T Black Edition коштував значно дешевше, ніж i7-975 і FX-8170.
Cooler Master V6 і Zalman CNPS9700 — процесори з TDP 125 Вт вже не могли охолоджуватися маленьким кулером, ним не комплектувалися навіть коробочні версії Core Extreme і Phenom BE. Форма вертикальної башти Cooler Master V6 стала індустріальним стандартом на десятиріччя вперед. Не втратив актуальності суцільно мідний Zalman CNPS9700 ще часів Core 2 Duo, якщо докупити, безкоштовно запросити у виробника чи власноруч змайструвати кріплення на нові сокети.
DFI LanParty — хоча у 2010 році вже не було такого «зоопарку» материнських плат, як у 2005 (Abit, Albatron, Epox, Soltek), але все ж вибір не зводився до лишень п’яти брендів, як зараз. Навіть сама Intel випускала материнки серії Extreme з логотипом черепа, але найбільш хайповими були моделі Diamond Flower Inc. Назва серії LanParty говорить про націленість на комп’ютерні клуби, тобто витривалість для ігор 24 години на добу, 365 днів у році.
ASUS Sabertooth — заможні фанати AMD, які хотіли щось солідніше за Gigabyte Ultra Durable, зазвичай обирали «Шаблезубого Тигра». Материнки цієї серії ASUS вирізнялися мілітаристським хакі-забарвленням і масивними радіаторами на мосфетах живлення VRM та чипсетах. Але північний міст AMD 890/990, як й Intel X58, все одно рано чи пізно очікував «відвал». Перенесення функцій North Bridge у проц зробило материнки наступних поколінь значно живучішими.
Corsair Dominator і GeIL Dragon RAM — балом заправляла DDR3 і ніхто не переймався, які чипи ховаються під радіаторами. Пошуком Samsung B-die, Hynix D-die і Micron E-die почали займатися вже в епоху DDR4. Нерідко зустрічалася DDR3 на чипах Nanya, Elpida, Infineon. Частота Corsair Dominator, об’єкту бажання оверклокерів, досягала 2133 МГц. Дешева альтернатива GeIL Dragon RAM без радіаторів, зате з двома червоними світлодіодами, а-ля очі дракона.
Point of View GeForce GTX 580 — у другій ітерації Fermi інженери NVIDIA нарешті покращили безсвинцевий припій, що вирішило проблему з масовими «відвалами» 400-тої серії. Флагманом була GTX 580, якщо не рахувати 590-ту модель (по суті, дві відеокарти на одному текстоліті, але зв’язка SLI давали приріст мало в яких іграх). У кожного бренда був свій «маскот», наприклад, у голландців Point of View зеленоволоса лісова мавка, чи то Медуза Горгона.
HIS Radeon HD 6970 IceQ — якщо серія HD 5000 була успішнішою за GTX 400, то 6000-на ніякими ноу-хау не здивувала. Незмінна архітектура Terascale потім боляче відгукнулася відсутністю бодай мінімальної підтримки DirectX 12 і Vulcan. Як результат, все ще доволі потужна HD 6970 на 2.7 TFLOPS (більше ніж у GTX 1050 Ti) взагалі не може запускати сучасні ігри. Незвичайний дизайн був у HIS IceQ: напівпрозорий кожух, через який видно мідні теплотрубки.
OCZ Vertex і WD VelociRaptor — важко повірити, але наймасовішим брендом твердотільних накопичувачів, які тільки-но почали активно ставити в комп’ютери, був зовсім не Intel, Kingston чи Samsung. Саме популярність SSD в кінці-кінців похоронила компанію OCZ: проблемні контролери SandForce і вимушений відклик з продажу великої партії товару. Багато користувачів все ще довіряли жорстким дискам, найшвидшим серед яких був WD VelociRaptor на 10’000 RPM.
FSP Everest і Aerocool Templarius — одні з ранніх модульних чи, точніше, напівмодульних блоків живлення. Всі кабелі мали нейлонове обплетення, що робило їх повністю чорними (хоча через сітку просвічувались різнокольорові жили). FSP мав базовий сертифікат енергоощадності 80 PLUS White (ККД понад 80%), Aerocool вже прогресивніший Bronze 85%. У ті роки БЖ Aerocool ще мали хорошу репутацію, а Templarius був єдиним варіантом для білих збірок ПК.
Lian Li PC-8FIR і Antec Skeleton — коли ще не прийшла мода на RGB, проектувальники корпусів намагалися виділитися нестандартною конструкцією і яскравим забарвленням. Так, червоний Lian Li мав вже нижнє розташування БЖ, три вентилятори з підсвічуванням і акрилове бічне вікно, причому не прямокутне, а вирізане у вигляді павука. З’явилися відкриті тестові стенди: Antec Skeleton був голою рамою, роль верхньої кришки виконував 15-сантиметровий пропелер.
Dell UltraSharp U2410 і Acer GD245HQ — монітори TN і PVA потроху почали замінятися на IPS, хоча здебільшого мали ще лампове CCFL підсвічування (завдяки чому не страждали від ШІМ мерехтіння). Серія Dell UltraSharp оснащувалась ногою Pivot з регулюванням висоти над столом і обертанням з альбомного у портретний режим. А ще NVIDIA просувала стереоскопічні окуляри 3D Vision, для яких потрібен сертифікований монітор Acer з частотою оновлення 120 Гц.
Нагадую, що веду власний YouTube канал про гаджети під назвою «Адвенчюрик». Окрім довгих горизонтальних відео, почав знімати короткі вертикальні. Пропоную переглянути кілька роликів на вибір і підписатися, давайте доберемо 200 🙂