Криптовалюти часто критикують за їх негативний вплив на довкілля, тоді як традиційні фінансові системи все частіше дотримуються екологічних та соціальних аспектів. І тут постає питання, а чи зможуть криптовалюти існувати в рамках зеленої парадигми?
Зміст
На жаль, екологічність і так звана “вуглецева нейтральність” — останнє, що турбує людей в нашій державі, що і не дивно, враховуючи події. Але за кордоном зелені інвестиції спрямовуються на проєкти з позитивними екологічними та соціальними наслідками. Наприклад, досить популярна ідея “зелених облігацій”. Вони допомагають знижувати викиди парникових газів, збільшувати потужності відновлюваної енергетики та розвивати чисту транспортну інфраструктуру.
Звісно, деякі скептики до цього часу заявляються, що ніякого вуглецевого впливу не має і це все придумали жадібні корпорації, щоб знайти причину і пересадити вас на електроавтівки.
Криптовалютні інвестиції нерідко вважаються шкідливими для довкілля, переважно через процес майнінгу, який вимагає величезних енерговитрат. Майнінг у контексті криптовалют означає використання механізму “Proof of Work, POW”, де майнери за допомогою спеціалізованої техніки (зараз здебільшого т.з. “Асіки”) розв’язують складні математичні рівняння для забезпечення транзакцій та створення нових монет. Саме в них, гігантських криптофермах, і полягає проблема енергоспоживання.
Такі організації як Міжнародне енергетичне агентство та ООН вже неодноразово висловлювали занепокоєння щодо наслідків майнінгу криптовалют — особливо Біткоїна, найвідомішого цифрового активу.
У 2020-2021 роках одразу декілька науково-дослідних інститутів провели дослідження, які підтверджували значний вуглецевий слід Біткоїна. Він був еквівалентний спаленню 38 мільярдів тонн вугілля, а його так званий “водний слід” (переважно для охолодження систем) міг би задовольнити потреби у воді понад 300 мільйонів людей у країнах Африки.
Індекс Cambridge Blockchain Network показує, що споживання електроенергії мережами Біткоїна перевищує споживання електрики в кількох розвинених країнах, зокрема Норвегії та Швеції. Для великих світових інвесторів, які серйозно налаштовані досягти ESG-цілей, це може стати вирішальним аргументом проти криптовалют.
Ситуацію ускладнює також відсутність чітких регуляцій у сфері криптовалютної діяльності. Після років перебування на периферії фінансових ринків і репутації засобу «швидкого збагачення», криптовалюти поступово стають частиною мейнстриму, особливо, коли біткоїн перевалив позначку у 100 000$. Однак регулювання досі недостатньо, щоб захистити простих користувачів і змусити учасників дотримуватись передбачуваних і законних практик.
Скептики також вказують на серйозні проблеми, що переслідують крипторинки, включаючи використання криптовалют і платформ для відмивання грошей, шахрайства та маніпулювання цінами.
Отже, поки що важко представити криптовалюти як «зелені». Проте неправильно було б ігнорувати інший бік медалі. Насправді, хоча криптовалютам складно, вони мають реальний, хоча й непростий, шлях до того, щоб стати екологічно прийнятними.
Передусім, сама криптоіндустрія усвідомила необхідність змінити свої практики та процеси, щоб стати більш екологічно стійкою. У 2021 році значна кількість гравців ринку підписала Кліматичну угоду для криптовалют (Crypto Climate Accord, CCA) із довгостроковою метою декарбонізувати глобальну криптоіндустрію до 2040 року.
CCA встановила два проміжні завдання. Перше — розробка стандартів і технологій для досягнення повного переходу блокчейнів на відновлювані джерела енергії до 2025 року (поки що, як бачимо, це лише мрії). Друге — досягнення нульових чистих викидів від споживання електроенергії до 2030 року (що також дуже сумнівно у розрізі світової геополітичної кризи).
Деякі компанії також працюють над створенням систем, які дозволяють утилізувати тепло, що виробляється цифровими активами та дата-центрами, перенаправляючи його для забезпечення енергією місцевих спільнот. Реалізація таких технологій спрощується завдяки мобільності криптомайнерів та можливостям, які пропонують їм окремі уряди та регіони.
Крім того, у криптоіндустрії з’явилися самопроголошені екологічно дружні криптовалюти, такі як публічний блокчейн Cardano та Powerledger. Ці валюти використовують менш енергоємний механізм Proof-of-Stake (POS) замість традиційного Proof-of-Work (POW).
На відміну від POW, у механізмі POS майнери повинні ставити свої активи (тобто кількість криптовалюти) як заставу під час валідації та підтвердження транзакцій і записів. Якщо майнер спробує фальсифікувати дані, він ризикує втратити свою заставу. Завдяки цьому механізму відпадає потреба у складних комп’ютерних обчисленнях, що значно скорочує споживання енергії. Наприклад, у 2022 році криптовалюта Ethereum перейшла з POW на POS, що дозволило зменшити її енергоспоживання майже на 100%. Але водночас механізм POS викликає менше довіри на відміну від класичного та енергозатратного POW у біткоїна.
На фоні гучних заяв Дональда Трампа та деяких інших відомих людей складається враження, що саме біткоїн залишиться не просто основою для криптоіндустрії, а ще й резервною валютою. Як тільки в гру вступить держава, цілком можливо, що майнінг-центри будуть уніфіковані та розміщені в таких локаціях, які дозволять говорити про низький вплив на екосистему. Тому цілком можливо, що з часом криптоіндустрія зможе називатися вуглецево нейтральною.