Два дні тому фанати зомбі-тематики відкривали шампанське. І не даремно, адже вийшла довгоочікувана Dying Light: The Beast, яка спочатку задумувалася як модифікація до Dying Light 2 Stay Human, але після передчасного витоку сценарію в мережу, перетворена розробниками в окрему гру. Мене в першу чергу цікавило, чи є прогрес у графічній частині. І чому б не розповісти про свої враження у дописі.
Два роки тому я написав допис Мій ТОП ігр на ПК про живих мерців і коротко про жанр, де дав перше місце у своєму рейтингу Dying light. Тому я не міг пройти повз таку подію, як вихід Dying Light: The Beast.
Іноді в мене складається враження, що геймдев потихеньку перетворюється в “театр одного актора”. І все тому, що майже всі основні проєкти реалізовані на Unreal Engine. Тому тішить той факт, що все ще існують розробники, які роблять ігри на своїх власних рушіях.
Різноманітні версії Unreal Engine я впізнаю навіть з <sarcasm>закритими очима</sarcasm>. Мінус в тому, що з ним ігри втрачають свою самобутність та стають схожими одна на одну.
Моїми улюбленими (з візуального погляду) ігровими рушіями до цього часу залишаються: CryEngine та Serious Engine (звісно у пізніших версіях). Навіть Serious Engine 3.5 в Serious Sam 3 візуалізував деталізовану рослинність, море ворогів та безліч класних ефектів ще у далекому 2011 році. З нових Kingdom Come: Deliverance 2 так взагалі продемонструвала чудову оптимізацію та хорошу графіку дякуючи CryEngine.
Знімаю капелюха перед Techland. Вони також не “прогнулись” під новомодні тенденції й продовжили працювати зі своїм C-Engine, який ми вперше побачили ще у далекому 2015 році.
То що ж ми бачимо вперше запускаючи гру? В біолабораторії (де над Кайлом Крейном довгий час проводили експерименти) ще не зовсім зрозуміло, що насправді пропонує C-Engine, але починають закрадатися перші підозри. Окей, значить потрібно швидше пройти пролог, щоб вийти нарешті на свіже повітря. І ось там чекає неприємний сюрприз…
Колись перша частина Dying Light справді вражала своїм масштабом. Але розуміючи, що пам’ять любить прикрашати наш попередній досвід, я вирішив встановити її ще раз і подивитися, як це сприйматиметься тепер. Одразу варто сказати, що версія в Steam з новими оновленнями отримала деталізованіші текстури й інші покращення, тому це не зовсім “та гра”. Але маємо те, що маємо.
Dying Light виглядає цілком прийнятно навіть тепер. Звичайно, якщо приглянутися, то помітні спрощені ефекти, текстури та поверхні. Зате вони чіткі, виразливі та без присмаку якогось “напівтуману” у приміщеннях.
Але повернемося до Dying Light: The Beast та свіжого повітря. Якщо не одягати окуляри, та не сильно приглядатися, то складається враження приємної й насиченої картинки. Гілки дерев неприродно розхитуються, наче на вулиці вічний шквальний вітер в стилі The Witcher 3. Але нехай, так було і в попередніх частинах. Чимось нагадує ліси в окрузі Хоуп Far Cry 5, де заправляв Йосиф Сід.
Підійшовши до ялинок, мимоволі ловлю фейспалм. Таке я бачив ще в часи Half-Life 2. Розробники, ви серйозно?
Рослинність та травичка — на очі навертаються сльози, до того ж коли починаєш дивитися на кількість FPS. Чудеса оптимізації — ніяк інакше, чи проблеми з бюджетом? Доречі, а що у нас з системними вимогами?
Steam каже, що навіть GeForce GTX 1060, яка пережила дві хвилі майнінгу і є майже ровесницею першої частини Dying Light все ще гідна для проходження на мінімалках. Я вирішив потестувати гру у QuadHD на своїй стаціонарній відеокарті Gigabyte Radeon RX 9070 XT AORUS ELITE, огляд якої робив ось ТУТ та процесорі AMD Ryzen 7 9800X3D. Ніякого супер-семплінгу та генератора кадрів спочатку не вмикав, щоб подивитися на результати класичного рендерингу без нейронок.
На високих налаштуваннях графіки Gigabyte Radeon RX 9070 XT AORUS ELITE видавала на відкритому повітрі та певною кількістю активних зомбаків від 62-95 FPS. В приміщеннях кількість кадрів перевалювала далеко за сотку.
І знову ж повертаємося до Dying Light 2 Stay Human, що побачила світ у 2022 році. Подивимось, як виглядала рослинність на ній.
Ну це зовсім інша справа. Рослинність густа та різноманітна. Оверлей показує 127-162 кадри на секунду.
Ось сосна у старій грі виглядає значно природніше.
Окремої згадки заслуговують примітивні скайбокси в Dying Light: The Beast. Дивишся на них і думаєш: що ж таке сталося за ці три роки? Хоча, ще раз хочу нагадати, що загальна картинка непогана, поки не починаєш детально приглядатися. Єдиний плюс, що гра піде на широкому різноманітті ПК та ноутбуків, що не може не тішити економних геймерів.
Ось за що варто похвалити Dying Light: The Beast, так це за деталізацію зомбі. Скріншоти здаються мильними, але “вживу” вони кращі за Dying Light 2 Stay Human і тим більше у порівнянні зі старою Dying Light.
Руки також деталізованіші, але в самій грі вони виглядають гірше, ніж у кат-сценах.
Щодо пропрацювання персонажів, то в діалогах/катсценах/грі — зовсім інші схеми пропрацювання. Результати дивіться на скріншотах.
Гра любить поласувати процесором. Зазвичай йде суттєве завантаження навіть на топових процесорах. Навіть на 9800x3D бувало бачив 45%. Причина банальна: розрахунок поведінки орд зомбі, фізика, освітлення. При цьому всьому погано оптимізовано.
GPU-навантаження також солідне. Без апскейлінгу на зразок DLSS або FSR гра може просідати навіть на RX 9070 XT, особливо в лісах. Рендеринг листя та тіней у Castor Woods неоптимальний.
Іноді помітна робота LOD (Level of Detail) системи. Це метод, коли рівень деталізації в 3D та складність моделі змінюється залежно від віддаленості камери для оптимізації продуктивності. Тому не дивуйтесь, коли перед вами “вилазитимуть” кущі. Це не тільки псує картинку, а й створює зайве навантаження на CPU через постійні перерахунки.
Фізика та анімації ворогів не завжди коректна. Іноді вони застряють в оточенні або “відлітають” після удару.
Апскейлінг частково рятує ситуацію. DLSS 3 і FSR 3 дозволяють тримати більш-менш стабільний FPS, але без них картинка може суттєво просідати навіть на топових системах. Трасування променів у релізній версії так і не з’явилося.
А ви вже встигли зіграти в Dying Light: The Beast? Як ваші враження?
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.