Електросамокат проти електровелосипеда: скільки реально можна проїхати на одному заряді

“50 км”, наче магніт для відвідувачів інтернет-магазинів з електросамокатами та іншими акумуляторними “девайсами”. Начебто чудово, та більш ніж достатньо, але… Потім купив, поїхав, і зрозумів, цифри “на папері” і в реальності — це дві різні всесвіти. Спробував використовувати в побуті ще й електровелосипед поруч з самокатом. Тож поділюся своїми спостереженнями без прикрас.

Ранок: дорога на роботу

Мій маршрут на роботу складає приблизно 5 км в одну сторону. Місто з помірним рельєфом, кілька підйомів, мало світлофорів і традиційно розбитий асфальт на частині шляху. Я виїжджаю пізно, коли вже всі, кому потрібно, роз’їхались по роботах. Тобто піку трафіку нема.

Перший місяць я їхав на максимальній швидкості й агресивно розганявся після кожної зупинки. Індикатор батареї після 6,5 км показував мінус приблизно 20-22% заряду. Потім спробував так званий “eco riding”. Тримав рівномірну швидкість та не розганявся різко, заздалегідь відпускав газ перед зупинками.

Результат виявився трішки краще, але не критично. Той самий маршрут почав коштувати десь 16-18% заряду. Різниця в часі склала при цьому буквально 3 хвилини. Але, одне велике “АЛЕ”: їхати в режимі “овоча” дуже набридає. З часом я почав дивитись в бік електровелосипедів.

Перше, що помічаєш на електровелосипеді після електросамоката — це відчуття контролю. Велосипед важчий, ширший, займає більше місця, але при цьому їде стабільніше. На нерівному асфальті, якого в українських містах вистачає, електровелосипед просто проковтує ями, де самокат починає трясти та змушує напружувати руки. Та й банально більший діаметр шин відіграє свою роль.

Так, самокат натомість виграє в маневреності та легше проїхати між перешкодами. У щільному міському трафіку або на вузьких тротуарах самокат почувається природніше. Ти просто стоїш і їдеш, без зайвих рухів. Але знаючи специфіку наших доріг, маневреність далеко не плюс, я зайвий шанс, що тебе хтось не помітить.

Різні поїздки

Я працюю в офісі, але кілька разів на тиждень виїжджаю на обід або у справах у межах 2–3 км від роботи. Самокат стоїть складений біля столу, тому питання зберігання не виникає.

Ці короткі поїздки вдень з’їдають ще якісь відсотки залежно від маршруту. Якщо їду в одне місце і назад, то це приблизно 10% на 3 км реального пробігу. Здається небагато, але до кінця дня ці поїздки накопичуються.

Один нюанс, який я помітив і який потім знайшов підтвердження: індикатор батареї на більшості бюджетних і середніх самокатів показує не лінійне падіння. Перші 30–40% заряду витрачаються повільно, потім самокат ніби “провалюється” і останні 20% зникають швидше, ніж очікуєш. Це особливість літій-іонних батарей, і до цього треба просто звикнути та не покладатися сліпо на індикатор.

Коли я їхав на електровелосипеді в режимі мінімального асистента на довгі дистанції та нормально крутив педалі, то за день проїжджав десь до 50 км і батарея залишалася десь на 40%. На електросамокаті я б просто не проїхав цю відстань. Плюс, довге стояння на ногах — не найприємніший спосіб для тривалих заїздів.

Вихідний: зовсім інша математика

Вихідні є окремою історією. Якщо в будні я їжджу точково і по знайомих маршрутах, то у вихідний двоколісний електротранспорт перетворюється на інструмент дослідження міста.

Саме у вихідні я вперше відчув, що запас ходу може стати реальним обмеженням. Я починав нервово поглядати на індикатор після 15 км і думати, чи вистачить додому. Це неприємне відчуття, і його ще називають “range anxiety”, запозичуючи термін з електромобільного світу.

З особистого досвіду скажу, що реальні 50 км, що заявлені “на папері” у реальності самоката перетворюються на 20-25, якщо ти чоловік трішки більше, ніж середньої статури. Саме на стільки вистачить акумулятора 36 В/16 А год при двигуні на 500 Вт.

Що реально впливає на запас ходу

Після кількох місяців спостережень я виділив чотири фактори, які впливають найбільше.

• Вага водія: кожні зайві 10 кг скорочують запас ходу приблизно на 8–10%.
• Рельєф та підйоми споживають енергію непропорційно багато, і один серйозний підйом може коштувати стільки ж, скільки кілометр рівної дороги.
• При температурі нижче +10°C батарея помітно слабшає.
• Ну й останній, четвертий — стиль їзди, про який я вже говорив.

Питання вартості

Хороший електросамокат починається від 20 тисяч гривень і може коштувати значно більше залежно від підвіски, потужності двигуна та місткості батарей. Здавалося б очевидні речі. Електровелосипед нижче 40 тисяч купувати ризиковано. В кращому разі проїздить один сезон і почне “сипатись”.

Але вартість — це не тільки ціна покупки. Електровелосипед служить довше механічно, бо рама велосипеда витримує більше, ніж складна конструкція самоката. Шарнір складання на самокаті з часом люфтить, і це одна з найпоширеніших проблем. Велосипед цього негаразду позбавлений конструктивно.

Ті ж самі ударні навантаження значно менше передаються через 20+ дюймові колеса велосипеда, ніж 10-дюймові в електросамоката. Тобто підшипники та підвіска “довше житимуть” саме на першому.

Але все ж таки габарити електросамокатів дозволили йому знайти своє місце у моєму побуті, тому використовую обидва девайси, залежно від потреб та ситуації.