Ось і прийшов той час, коли сюжети фантастичних фільмів стають реальністю. Про можливість керувати мережею пристроїв за допомогою штучного інтелекту ми мріяли ще у далекому 1984 році, дивлячись фільм «Термінатор». Зараз, із розвитком технологій, концепція DePin наблизила нас до можливості створювати такі мережі та навіть брати участь в таких проєктах, сидячи вдома зі своїми гаджетами. Розкажу в цьому матеріалі про те, як це працює сьогодні, які рішення зараз розробляються.
Зміст
Одними з ключових компонентів блокчейн-систем є майнери та ноди. Це, по суті, комп’ютери чи інші пристрої, з яких складається мережа блокчейн.
Майнери дозволяють створювати для блокчейну нові блоки. Ноди можуть як створювати нові блоки, так і виконувати дуже велику кількість інших функцій — збереження інформації, валідація нових блоків, обробка нестандартних ситуацій і т.і.
Різні блокчейни, залежно від типу архітектури, потребують різної конфігурації по майнерах чи нодах. Ну і, відповідно, є технічна можливість розробити блокчейн під розв’язання конкретної задачі, під конкретні конфігурації обчислювальних пристроїв.
Для спрощення сприйняття матеріалу у подальшому тексті всі види блокчейн-вузлів називатиму нодами.
Блокчейн-технології давно вийшли за межі того, щоб використовуватися як «купа рядків коду», що дозволяє майнити біткоїни на потужному залізі. Сучасний рівень напрацювань у напрямку архітектур блокчейн-систем дозволяє реалізовувати блокчейн-рішення дуже великою кількістю способів.
По ресурсах, що потребуються, можна створювати мережу чи з «легкими» нодами, чи із «важкими». З майнінгом, чи без нього. Зі швидшими нодами, чи з більш повільними. З розміром ноди в десятки гігабайт, чи з нодою розміром менш як 50 Мб, з можливістю працювати з мобільного телефона, Raspberry Pi, чи навіть з дрона.
Така поліваріантність, з технічного погляду, дозволяє розглядати у якості нод/майнерів майже будь-які пристрої, які підключені до Інтернету та дозволяють інсталювати та запускати програмне забезпечення. Також це дозволяє робити нодами велику кількість видів пристроїв, що «дружать» з IoT (Internet of Things, Інтернет речей).
Також можемо визнати, що хайп напрямку Штучного Інтелекту суттєво збільшує попит на напівпровідники, необхідні для створення нових обчислювальних можливостей, потрібних для цього. Збільшення попиту призводить до збільшення цін на нові потужні пристрої з напівпровідників. І це провокує пошук альтернативних рішень.
Однією з таких альтернативних концепцій є те, що зараз наявна достатньо велика кількість різноманітних напівпровідникових пристроїв (комп’ютери, мобільні телефони, планшети та інші гаджети), потужності яких зазвичай не використовуються повною мірою. Тобто більшість часу вони не працюють, лежать без потреби. Це гіпотетично дає технічну можливість використовувати їх у якості нод/майнерів різноманітних проєктів.
У ситуації, коли нема потреби у надто великій обчислювальній потужності чи швидкості обробки інформації можна сказати, що організація розподілених обчислень на 20000 споживацьких пристроїв (наприклад, мобільних телефонів чи планшетів) зможе дати більшу обчислювальну потужність, ніж невеличкий професійний датацентр на декілька десятків серверів. При тому собівартість організації цього процесу, якщо сплачувати нагороду власником всіх цих пристроїв за спожиті ресурси, буде помітно нижчою.
Можна сказати, що це є передумовою напрямку DePin (Decentralized Physical Infrastructure Networks, Децентралізована мережа фізичної інфраструктури).
Концепція DePin дозволяє об’єднати використовування блокчейн-технології та принципи децентралізації для керування мережею реальних фізичних/хмарних пристроїв.
Це виводить процес взаємодії із мережами пристроїв на новий рівень, оскільки дозволяє, замість централізованого керування, ділити мережі на кластери та керувати кожним з кластерів незалежно та опосередковано, згідно наперед розробленим протоколам та алгоритмам. Це відкриває можливості підключати системи Штучного Інтелекту для керування та прийняття рішень та дозволяє різним кластерам мережі (чи навіть різним пристроям всередині кластеру) діяти різним чином, залежно від обставин.
Специфіка архітектури блокчейн-мереж дозволяє різним нодам мережі взаємодіяти на різних рівнях — тобто, в межах одного блокчейну взаємодія може бути одночасно і на рівні апаратної інфраструктури, і на рівні даних, і на мережевому рівні.
Це дозволяє, з одного боку, створювати дуже гнучку структуру із великою варіативністю того, як кожна нода може реагувати на зовнішню подію, з іншого боку — прописати у протоколі стандарти поведінки у штатному режимі. В результаті при дуже великій гнучкості архітектури зберігається структурована керованість системи.
Це може бути використано, наприклад, в Miltech(галузь високотехнологічного бізнесу, що спеціалізується на розробленні та виробництві для потреб збройних сил і оборонної промисловості) для керування роєм дронів чи для створення децентралізованих мереж рендерингу (наприклад, як у проєкті Render Network).
Взагалі, стосовно проєктів цього напрямку, можна підсумувати: попередній типовий сценарій розвитку криптопроєктів може бути зламано і відбудеться те, що раніше ставалося достатньо рідко.
Раніше більшість криптопроєктів після того, які виходили на пік своєї капіталізації, зазвичай згодом втрачали свої позиції і їхній токен знецінювався і проєкти чи закривались, чи переходили у якийсь малопомітний режим існування.
Поточна ситуація на ринку вже приємно здивувала тим, як відновили свої позиції такі «старі» проєкти, як Solana та Binance Smart Chain. Тому не виключаю, що так само нас зможуть здивувати та деякі інші «старі» проєкти, які зроблять карднальний pivot (зміну напрямку розвитку проєкту) у напрямку DePin.
Деякі старі проєкт, що займаються напрямком DePIN:
Filecoin – це децентралізована мережа для зберігання даних, заснована на технології блокчейну. Основна мета проєкту — створити глобальний децентралізований ринок зберігання даних, де користувачі можуть орендувати вільний простір на своїх пристроях. А ті, кому потрібно зберігати дані, можуть його орендувати.
The Graph — це децентралізований протокол індексації та запиту даних з блокчейну. Його основна задача — полегшити доступ до даних DApps (децентралізованих додатків) та смартконтрактів в блокчейнах.
Theta Network – це блокчейн-платформа, спеціалізована на відеострімінгу. Вона використовує децентралізовану мережу для передачі відео та інших даних, що дозволяє розв’язувати проблеми в індустрії потокового відео
IOTA – це розподілений блокчейн. Основна мета цього проєкту — забезпечити безпечні та ефективні транзакції між пристроями в середовищі IoT
Arweave – проєкт будує децентралізовану мережу зберігання даних, типу «як мережа біткоїна, але для даних», і це дозволяє людям зберігати свої дані самостійно і розпоряджатися ними на свій розсуд.
Нові проєкти, які займаються напрямком DePIN:
Grass – це децентралізована мережа для обміну невикористаною пропускною спроможністю інтернету.
Peaq – це новий L1-блокчейн для підтримки децентралізованих мереж фізичної інфраструктури (DePIN) та Machine RWA.
Gradient network – це децентралізований протокол на Solana, орієнтований на переформатування обчислювальної потужності та рішень для стейкінгу.
Mawari Network – цільовий DePIN дозволяє масштабувати просторові обчислення.
Багато DePIN проєктів працюють за принципом «поділися своїм ресурсом і отримай свою винагороду пропорційно розміру ресурсу». Наприклад, «здай в оренду надлишок свого каналу в Інтернеті для проєкту, що розбудовує децентралізовану мережу», «здай в оренду дані зі своєї камери для проєкту, що оновлює карти», «здай в оренду кілька відсотків потужності твого процесора на комп’ютері або на мобільному телефоні», «здай в оренду вільне місце на жорсткому диску на своєму комп’ютері» та отримай за це винагороду.
Поки що знакових проєктів у DePIN вийшло достатньо небагато, тому революційного зсуву у світогляді потенційних користувачів ми поки не побачили. Але зараз є доволі багато проєктів у стадії, доволі близької до релізу. Тому дуже ймовірно, що через деякий час станеться той самий тектонічний зсув у мисленні.
Спробуємо спрогнозувати які зміни найближчим часом може принести розповсюдження DePIN.
Бачу як мінімум 3 висновки – 2 позитивних, один негативний.
a) Знову повернеться мода на майнінг на всьому, що має процесор — від телефона та до якихось серверів від систем «Розумного дому» та IoT. Люди зможуть масово заробляти на своїй техніці, це може стати ключовим напрямком, подібно до того, як свого часу — геймінг в гру Axie Infinity. Такий напрям заробітку зможе створити реальну конкуренцію тапалкам про хом’яків, забрати в них частину аудиторії, оскільки дозволить заробляти реальну ліквідну криптовалюту, а не віртуальні поінти.
b) Може виникнути багато проєктів, які будуть імітувати DePIN і намагатися красти або особисті дані користувачів, або кошти.
с) Через деякий час новим DePIN проєктам буде легше запускатися, ніж поточним. Умовно кажучи, вийде якийсь генератор шаблонів нових DePIN рішень, і це може привести до виходу великої кількості нових рішень, запустити конкуренцію серед проєктів за користувачів та їхні пристрої.