Навколо логотипу “Hi-Res Audio”, що присутній на багатьох сучасних аудіопристроях, точиться запекла боротьба. Дехто вважає це виключно маркетингом, дехто взагалі проголошує технологію “скамом”, мовлячи що середня людина все одно не здатна відчути різницю в якості. Загалом, Hi-Res Audio являє собою комплексне технічне рішення для відтворення звуку в якості, що значно перевищує стандартні параметри CD (16 біт, 44100 Гц). Цей стандарт, розроблений у співпраці Japan Audio Society (JAS) та Japan Electronics and Information Technology Industries Association (JEITA), встановлює чіткі технічні вимоги до всього ланцюга відтворення звуку. Сучасна сертифікація Hi-Res Audio охоплює не лише параметри цифрового аудіо, але й характеристики всього аудіотракту, від запису до відтворення.
Зміст
Музика, відео, ігри, тексти, зображення постійно навкруги нас. Люди споживають весь цей контент двома органами: зором та слухом. Тож виробники обладнання для запису та відтворення різноманітного медіаконтенту докладають усіх зусиль, щоб забезпечити споживачам найкращій досвід. А що є “найкращим досвідом”? Найбільш точна передача оригіналу без втрат деталізації. Наприклад, щоб сцена у кіно чи грі відчувалася так само реалістично, наче глядач є свідком тих самих подій в реальному світі з точки зйомки. До тих пір, поки в цьому самому реальному світі не з’явилися якісь нейроінтерфейси на кшталт технології braindance з Cyberpunk 2077 з можливістю запису та трансляції самих людських відчуттів, ми залишаємося обмеженими сприйняттям очима та вухами через екрани та акустику, а смак, нюх та дотик (поки) практично не приймають участі у передачі такої інформації.
З екранами прогрес більш помітний для людства. Роздільна здатність, щільність пікселів, швидкість оновлення матриць, якість передачі кольорів, контрастність та яскравість поступово ростуть на наших очах разом з діагоналями дисплеїв. Наприклад, легко та наочно прослідкувати покращення роздільної здатності від CGA (320×200) та VGA (640×480) до FullHD (1920×1080) та 4К (3240×2160). І ось зараз ми спостерігаємо за просуванням наступного стандарту Ultra HD або 8К (7680×4320).
Цього року своє 20-річчя святкує стандарт “HD ready”, який приніс в галузь зрозумілий маркетинговий термін – High Definition (скорочено HD, або “висока роздільна здатність”). І є дуже небагато голосів, які були б проти прогресу в цьому напрямку. Звісно, геймери знають, що для гри в 4К потрібно вчетверо більше обчислювальної потужності, ніж для FullHD, тож бажання прогресу стикається з суворою реальністю бюджетів на відеокарти. У стандарту 8К ті самі проблеми, тільки ще більш помітні, а ще (поки) є складність з кількістю контенту такого типу. Втім, прогрес буквально видно неозброєним оком.
Тож що відбувається з прогресом у аудіопристроях, який мало б так само “чути неозброєним вухом”? А тут все складніше. Але почати прийдеться з того, як люди чують звуки, адже тут є велика різниця з зором у тому, що homo sapiens можуть споживати цифрове зображення напряму (намальновану картину та її електронну копію у достатній якості ми бачимо однаково), в той час як цифровий звук має обов’язково перетворитися на аналоговий сигнал у вигляді хвиль.
Вухо представляє собою складну біомеханічну систему. Зовнішнє вухо формує першу ланку в ланцюгу сприйняття – вушна раковина не лише збирає звукові хвилі, але й виконує важливу роль у визначенні напрямку джерела звуку та початковій фільтрації сигналу. Середнє вухо працює як механічний підсилювач, де барабанна перетинка та ланцюжок з трьох слухових кісточок забезпечують підсилення звукових коливань приблизно в 20 разів. Цей механізм особливо ефективний у діапазоні частот людської мови (500-4000 Гц). У внутрішньому вусі розташована завитка, в якій базилярна мембрана виконує частотний аналіз звуку. Різні ділянки мембрани резонують на різних частотах, створюючи природний спектральний аналізатор. Високі частоти активують базилярну мембрану ближче до основи завитки, низькі – ближче до верхівки. Волоскові клітини перетворюють механічні коливання в електричні імпульси, що поступають у мозок. Мозок виконує складну обробку звукової інформації, включаючи:
Людське вухо може сприймати звуки в діапазоні від 20 Гц до 20 кГц, хоча верхня межа зазвичай знижується з віком. Динамічний діапазон слуху становить приблизно 120 дБ. При цьому вухо має логарифмічну характеристику чутливості, що дозволяє сприймати як дуже тихі, так і дуже гучні звуки.
Коли мова йде про звуки з реального світу, то вони поступають у вухо напряму з джерела і обмежені тільки здатністю людини їх розпізнати. До появи цифрового звуку, як такого, при записі та відтворенні звуку (наприклад, у звичайному касетному диктофоні) потрібно було вирішувати три проблеми:
Власне, вся індустрія аудіо займалася саме цією проблематикою. Паралельно, сусідня індустрія вирішувала ті самі три проблеми зі створенням аналогових фото та відео. А потім з’явилися цифрові носії. І тут і є принципова різниця. Людському оку умовно неважливо, чи воно споживає сигнал з бабусиного кінескопного телевізору чи з найсучаснішого 8К-екрану з 7680×4320 пікселів – різниця буде в якості, а не в самій можливості. А от людське вухо не може споживати цифровий звук, йому обов’язково потрібно перетворення у аналогові хвилі – причому немає значення, чи це найбільші колонки, чи найменші навушники, технологія залишається тією ж самою. Тому є обов’язкова деталь аудіотракту під назвою ЦАП (DAC, Digital to Audio Converter, цифро-аналоговий перетворювач), що спочатку перетворює цифровий запис звуку на електричні сигнали, які споживають динаміки та відтворюють відповідні звукові хвилі для наших вух. Таким чином, до трьох проблем додалися ще дві:
Тут треба зробити ще один крок назад і повернутися на момент запису. Уявіть, що ви фотографуєте хвилю на морі. Одна фотографія дає вам лише один момент руху хвилі. Щоб зрозуміти, як хвиля рухається, вам потрібно зробити багато фотографій за короткий час. Чим більше фотографій ви зробите за секунду, тим точніше зможете відтворити рух хвилі. Те ж саме відбувається зі звуком. Звук — це хвиля, яка постійно змінюється. Щоб записати звук у цифровому форматі, ми робимо багато “знімків” цієї хвилі за секунду. В аудіотехніці це називається “частотою дискретизації”. За цей процес відповідає АЦП (ADC, Analog to Digital Converter, аналогово-цифровий перетворювач) – звичайні користувачі частіше всього стикаються з його роботою при підключенні мікрофону до ПК або розмові по телефону, але, звісно, це також актуально для контент-мейкерів від стрімерів до найбільших кіностудій.
Для якісного відтворення звуку система повинна забезпечувати:
Власне, стандарт CD-DA (Compact Disc – Digital Audio) з’явився саме для того, щоб гарантувати, що якість запису буде достатньою для більшості людей. Для запису у цьому стандарті потрібно зробити 44100 вимірювань звукової хвилі кожну секунду (44,1 кГц). Чому саме стільки? Тому що людське вухо може чути звуки частотою до приблизно 20 кГц, а для точного запису звуку потрібно робити вимірювання принаймні вдвічі частіше за найвищий звук, який ми хочемо записати (теорема Найквіста-Шеннона: для точного відтворення сигналу частота дискретизації повинна бути щонайменше вдвічі вищою за найвищу частоту в сигналі). Кожне вимірювання має свою “точність” — це називається бітовою глибиною. У CD використовується 16 біт, що дозволяє записати 65536 різних рівнів гучності, що дорівнює динамічному діапазону 96 дБ. Це як фотографувати з різною якістю: чим більше пікселів, тим детальніше зображення.
Hi-Res Audio робить ще більше вимірювань — наприклад, 96000 разів на секунду або навіть частіше. Також кожне вимірювання має більшу точність — хоча б 24 біти замість 16, що дає більше мільйона різних рівнів гучності замість 65 тисяч, що дає динамічний діапазон 144 дБ. Навіщо це потрібно, якщо людське вухо все одно не чує таких високих частот? Справа в тому, що більша кількість вимірювань дозволяє точніше відтворити оригінальний звук, зменшити спотворення та зберегти більше музичних нюансів. Це як фотографувати в надвисокій роздільній здатності — навіть якщо ви дивитесь фото на звичайному екрані, якість зображення все одно буде кращою.
На практиці все не так просто, але в теорії оптимістично це означає, що Hi-Res Audio може передати:
Розвиток аудіо високої чіткості розпочався наприкінці 1980-х років з експериментів у професійному звукозапису по досягненню кращої якості, ніж це можливо зі стандартом CD-DA. У 1995 році з’явився формат High Definition Compatible Digital, що використовував стандартний CD-носій. Значним кроком стала поява SACD у 1999 році та DVD-Audio у 2000 році, які запропонували принципово нову якість звуку. DVD Forum створив основу для розвитку форматів високої роздільної здатності. SACD використовував 1-бітну технологію DSD з частотою дискретизації 2,8224 МГц, а DVD-Audio підтримував PCM формат до 192 кГц/24 біт. У 2006 році з появою Blu-ray відкрилися нові можливості для багатоканального Hi-Res аудіо. Важливим етапом став 2008 рік, коли сервіс HDtracks започаткував онлайн-дистрибуцію Hi-Res аудіо. Подальші спроби просування формату включали Pure Audio Blu-ray (2009) та High Fidelity Pure Audio (2013). Описана нижче повноцінна стандартизація Hi-Res Audio відбулася у 2014 році, а у 2018 році JAS також впровадила стандарт Hi-Res Audio Wireless, що встановив вимоги до бездротової передачі високоякісного звуку.
High-Resolution Audio (Hi-Res або HD audio) – це не просто маркетинговий термін, а комплексна технічна специфікація, розроблена для забезпечення максимально точного відтворення звуку. У 2014 році Recording Industry Association of America (RIAA) у співпраці з Consumer Electronics Association та іншими галузевими організаціями сформулювала загальне визначення high-resolution audio як “аудіо без втрат, здатне відтворювати повний спектр звуку з записів, зроблених з якістю вище CD (48 кГц/20 біт або вище)”. Термін зазвичай застосовується до аудіофайлів з частотою дискретизації 96 або 192 кГц, хоча існують також записи з параметрами 44.1 кГц/24 біт, 48 кГц/24 біт та 88.2 кГц/24 біт, які також класифікуються як HD audio.
Офіційний же стандарт має точну назву “Hi-Res Audio” і є результатом співпраці між Japan Electronics and Information Technology Industries Association (JEITA) та Japan Audio Society (JAS). Точне визначення та вимоги були анонсовані 12 червня 2014 року та оновлені 9 листопада 2022 року. Для отримання сертифікації пристрій повинен відповідати чітким технічним вимогам у двох ключових аспектах:
Сертифікація Hi-Res Audio вимагає не лише відповідності технічним параметрам, але й проходження суб’єктивної оцінки якості звуку. Кожен виробник повинен призначити окремого менеджера з контролю якості звуку, який працює паралельно зі стандартним менеджером якості продукції. Менеджер з якості звуку несе відповідальність за фінальне рішення щодо відповідності продукту стандартам Hi-Res Audio, базуючись на комплексній оцінці технічних характеристик та суб’єктивного прослуховування. Це забезпечує як технічну відповідність, так і реальну якість звучання кінцевого продукту.
Перед початком процесу сертифікації виробник повинен переконатися у відповідності продукту технічним вимогам Hi-Res Audio, детально описаним у визначенні Hi-Res Audio на офіційному веб-сайті JAS. Повний процес сертифікації зазвичай займає від чотирьох до семи тижнів. Процес розпочинається з подання інформації про заявника через електронну пошту. Japan Audio Society надсилає підтвердження та посилання на документ про нерозголошення (NDA). Після укладення NDA заявник отримує форму звіту про комплексну перевірку. Цей документ вимагає детального опису технічних характеристик продукту та підтвердження відповідності стандартам Hi-Res Audio. Заповнений звіт надсилається назад до JAS для аналізу.
JAS організовує відеоінтерв’ю з заявниками для обговорення технічних аспектів продукту. Після цього заявнику надається пакет документів, що включає ліцензійну угоду на використання логотипу Hi-Res Audio, форму інформації про продукт, технічні специфікації Hi-Res Audio та керівництво з використання логотипу. Заявник повинен надати детальну технічну документацію, що включає системні специфікації та виміряні дані, які підтверджують відповідність продукту вимогам Hi-Res Audio. Фізичні зразки продукції не потрібні, але JAS може запитати додаткову інформацію або технічну підтримку для повного аналізу. Заявник сплачує одноразовий збір у розмірі $850 та щорічну ліцензійну плату $5000. Після підтвердження оплати заявник отримує доступ до файлів логотипу Hi-Res Audio. Для нових продуктів у межах існуючої ліцензії потрібно подавати тільки технічну документацію та специфікації.
З 2018 року Japan Audio Society впровадила сертифікацію Hi-Res Audio Wireless, розширивши існуючий стандарт Hi-Res Audio для бездротових пристроїв. Це стало відповіддю на зростаючий попит на високоякісне бездротове аудіо та необхідність стандартизації цієї галузі. Важливо відзначити, що стандарт не поширюється на внутрішні бездротові з’єднання в межах одного пристрою, наприклад, між лівим та правим випромінювачами навушників. Ця вимога забезпечує фокус на якості передачі аудіо між окремими пристроями. Доречі, самі JAS також скорочують цю назву до позначення HRAW+, в той час як звичайний Hi-Res Audio офіційного скорочення не має.
Для отримання логотипу Hi-Res Audio Wireless пристрій повинен відповідати ряду критичних технічних вимог. В першу чергу, це стосується сумісності: дозволяється підключення лише до пристроїв, які також мають сертифікацію Hi-Res Audio або Hi-Res Audio Wireless. Це забезпечує збереження якості звуку протягом всього аудіотракту. Також, JAS встановила суворі вимоги до використання аудіокодеків. На даний момент сертифіковано шість кодеків: LDAC, LDHC, SCL6, LC3plus, SHDC, aptX Adaptive. Нарешті, пристрій повинен мати достатню пропускну здатність для передачі цифрового аудіо високої роздільної здатності.
Питання переваг Hi-Res Audio над CD-DA (44.1 кГц/16 біт) залишається предметом активних дискусій у професійному середовищі. По-перше, більшість людей не здатні чути частоти вище 20 кГц, що ставить під сумнів необхідність розширеного частотного діапазону. По-друге, збільшені розміри файлів створюють практичні обмеження для використання в іграх та мобільних пристроях.
| Формат | Параметри | Бітрейт | Розмір 1 хв | Розмір 1 ГБ |
| MP3 | 320 кбіт/с | 320 кбіт/с | 2.4 МБ | ~7 годин |
| FLAC | 44.1 кГц/16 біт | ~700 кбіт/с | 5.3 МБ | ~3.2 години |
| FLAC | 96 кГц/24 біт | ~2.3 Мбіт/с | 17.3 МБ | ~1 година |
| WAV | 192 кГц/24 біт | 9.2 Мбіт/с | 69.2 МБ | ~15 хвилин |
| DSD | 2.8224 МГц (DSD64) | 5.6 Мбіт/с | 42.2 МБ | ~25 хвилин |
| DSD | 11.2896 МГц (DSD256) | 22.4 Мбіт/с | 168.8 МБ | ~6 хвилин |
Доречі, поширене маркетингове представлення Hi-Res Audio через “східчасті” графіки є технічно некоректним. Ці графіки показують частоту дискретизації, але не відображають реальне відтворення звуку, яке все ще відбувається як аналогова хвиля. Математично, результуюча звукова хвиля від стандартного та Hi-Res аудіо практично ідентична в межах людського сприйняття.
Мета-аналіз двадцяти опублікованих тестів, проведений Джошуа Райссом, показав, що треновані слухачі здатні розрізняти Hi-Res записи та їх CD-еквіваленти в умовах сліпого тестування. Однак, ця здатність була лише трохи вищою за випадкову. Суттєвим фактором у дискусії є різний мастеринг Hi-Res релізів. Файли, що розповсюджуються через спеціалізовані аудіофільські сайти, часто мають інший мастеринг порівняно з CD-версіями. Таким чином, багато порівнянь фактично оцінюють різницю в мастерингу, а не в бітовій глибині чи частоті дискретизації. Hi-Res Audio має певні переваги у професійному виробництві, де покращена обробка шумів корисна при мікшуванні та накладанні численних цифрових ефектів. Проте кінцевий продукт все одно зводиться до більш раціональної якості для відтворення на стандартному обладнанні, ніж якісь переваги за межами можливостей CD-DA.
Коротко кажучи, відбулося те, що завжди відбувається у аудіофілів – суб’єктивщина. В результаті, в тому ж Youtube можна натрапити на безліч відео з заголовками типу “HD Audio is a scam”. І, навпаки, є люди, які стверджують, що відчувають різницю – так само, як відчувають різницю в якості аудіодротів та інших предметах подібних священних війн ентузіастів якісного звучання.
В будь-якому випадку, для того, щоб відчути різницю, потрібно мати:
І це наближає нас до ще однієї проблеми. У ІГРАХ НЕМАЄ HI-RES AUDIO! Hi-Res формати вимагають значно більше ресурсів: файл з частотою 96 кГц/24 біт займає втричі більше місця порівняно з CD-якістю. Тож розробники оптимізують аудіофайли для зменшення навантаження на пам’ять, віддаючи перевагу графіці та ігровому коду. Навіть існуючі Hi-Res стримінгові сервіси споживають значну пропускну здатність, що робить використання такого формату в іграх, де потрібні сотні звукових файлів, практично неможливим.
Отже, чи варто ганятися за Hi-Res Audio так, як це сталося у відео з форматами FullHD, 4К та 8К? І так, і ні. На відміну від відеокартинки, далеко не всі зможуть оцінити підвищену якість файлів “краще ніж CD”. Тому звичайним користувачам без амбіцій побудови hi-end аудіосистем можна не турбуватися занадто про саме споживання такого контенту. А от технічні можливості самого пристрою – інша справа!
Так, важливо розуміти, що наявність сертифікації Hi-Res Audio підтверджує саме технічні можливості пристрою, але кінцева якість звучання залежить від багатьох факторів, включаючи якість запису, реалізацію технічних рішень та умови використання. Тож якщо почути різницю в якості можуть тільки кваліфіковані аудіофіли, а в іграх Hi-Res Audio взагалі не доступний, то нащо виробники ігрового аудіо взагалі опікуються цією темою? Відповідь дуже проста. Сучасна сертифікація JAS забезпечує чіткі технічні критерії та процедури оцінки якості, гарантуючи користувачам можливість відтворення звуку високої роздільної здатності. Відповідність вимогам Hi-Res забезпечує кращий контроль якості та стабільність характеристик.
Наявність Hi-Res сертифікації, наприклад, у ігровій гарнітури свідчить про високий технічний рівень пристрою та якість використаних компонентів, що позитивно впливає на відтворення будь-якого звуку. Можливо, покупець ніколи не відкриє жодного аудіофайлу у форматі FLAC, а замість цього буде грати в Counter-Strike з використанням гарнітури, що має сертифікацію Hi-Res Audio. Але завдяки тому, що її динаміки теоретично здатні відтворювати звук до 40000 Гц, а DAC підтримує режим 24 біт/96 кГц – ця гарнітура буде краще працювати зі звичайним контентом, тобто краще вести себе в межах звичайного діапазону 20-20000 Гц. Якщо казати вже зовсім напряму, наліпка Hi-Res Audio на коробці – це запорука того, що виробник не може зекономити на компонентах нижче певної межі. І тут не обов’язково чути саме різницю між CD та Hi-Res Audio. Достатньо просто отримувати вищу якість звучання, ніж вона могла бути у цього продукту без сертифікації від японців. А от чим конкретно може допомогти Hi-Res гарнітура тому самому гравцю в Counter-Strike – тема для більш детального розгляду.
Мабуть, почати треба з примітки – всі, абсолютно всі навушники (англійською це headphones), що позиціонуються, як геймерські, насправді є гарнітурами (headset). Формальна відмінність у наявності вбудованого чи з’ємного мікрофону, але вона принципова з точки зору позиціонування продукту. Звісно, ніхто не заважає геймеру придбати для ігрових цілей саме звичайні навушники (ті, що роблять для прослуховування музики) та додати до них окремий мікрофон, щоб спілкуватися з тіммейтами, втім це інша справа, яка не стосується ринку “геймерських гарнітур”.
При тому, що сайт JAS налічує безліч сертифікованих товарів різних категорій від десятків виробників, саме геймерськими гарнітурами з Hi-Res Audio на ринку є:
Такі моделі, як Audeze Maxwell та Penrose, а також Sennheiser EPOS GSP 670 відповідають вимогам стандарту Hi-Res Audio, але офіційно права використовувати логотип не мають.
Тож, геймерські гарнітури. Для чого взагалі вони існують, чому їх купують і в чому цінність таких продуктів – справжня та уявна?
Якщо відкинути потребу в мікрофоні, побажання щодо дизайну (привіт, RGB-підсвічування) та відношення до вже знайомих брендів саме геймерської періферії, то залишаються саме вимоги до звучання в іграх, які можна розділити на дві:
Технічні характеристики навушників визначають два важливі параметри: ширину звукової сцени та точність позиціонування джерел звуку. Звукова сцена характеризує просторовість звучання, тоді як якість позиціонування визначає точність локалізації звуків у цьому просторі. І те, і те важливо як для “занурення”, так й для переваги над супротивниками.
Тональний баланс, або налаштування частотної характеристики навушників, відіграє ключову роль у змагальному геймінгу. Для професійного гравця оптимальним є нейтральне або злегка яскраве звучання, оскільки критично важливі звуки, такі як кроки та постріли, знаходяться у вищій частині частотного спектру.
Парадоксально, але при цьому більшість ігрових гарнітур мають підсилені низькі частоти, що насправді погіршує їх здатність допомогти геймеру. В теорії, виробники таким чином допомагають кращому зануренню у гру, в той час як нейтральне або яскраве звучання, ідеальне для визначення позиції противника, може здаватися недостатньо емоційним для атмосферного геймплею. От тільки підсилений бас може маскувати важливі звуки кроків та пострілів під час вибухів або роботи техніки поблизу.
Тож і розробка, і вибір гарнітури часто вимагає компромісу між характеристиками, оптимальними для змагань, та параметрами, що забезпечують максимальне занурення в гру. Технічно складно поєднати широку звукову сцену, точне позиціонування та потужний бас в одній конструкції. Відкриті навушники, що забезпечують найкращу просторовість звучання, фізично обмежені у відтворенні низьких частот. Натомість закриті конструкції з потужним басом (а саме такими є більшість геймерських гарнітур) не можуть забезпечити таку ж якість просторового звучання.
Як вже зрозуміло з першої частини статті про Hi-Res Audio, треба розділяти технічні спроможності гарнітури та відтворення саме джерел відповідної якості. В іграх Hi-Res Audio як такого, просто немає – в кращому випадку, використовується 24 біт/48 кГц. Але це не заважає гарнітурам з Hi-Res Audio просто працювати краще. Адже стандарт з його високими вимогами в результаті забезпечує краще відтворення звуку з мінімальними викривленнями та підвищеною точністю у звичайному діапазоні 20 – 20000 Гц. Це суттєво покращує лінійність АЧХ при використанні сумісного високоякісного обладнання. У той час як звичайні ігрові гарнітури мають відхилення АЧХ до ±12 дБ (співвідношення 1:4), Hi-Res обладнання забезпечує значно кращу рівномірність звучання – до ±3 дБ (співвідношення 1:0.5).
Критично важливим параметром є симетричність звучання правого та лівого каналів. В ідеалі, різниця між каналами повинна прямувати до нуля, що забезпечує правильне позиціонування як музичної сцени, так і звуків у ігровому просторі. Хоча стандарт Hi-Res Audio прямо не визначає вимоги до міжканальної симетрії, загальні технічні вимоги до високоточного аудіовідтворення гарантують мінімізацію відхилень. У реальних пристроях контролюються баланс каналів, рівень спотворень та кроссток (менше -80 дБ) для збереження незалежності сигналів.
Тож, хоча сучасні ігри навіть AAA-класу не зберігають аудіофайли у форматах рівня Hi-Res Audio, багато ігор пропонують складний багатошаровий звуковий дизайн, який краще розкривається через Hi-Res гарнітури. Скажімо, Counter-Strike 2 з оновленим рушієм Source 2 демонструє більш реалістичне відтворення кроків, пострілів та навколишніх шумів. Подібні вдосконалення також присутні в іграх серій Battlefield, Call of Duty, а також у Cyberpunk 2077, Squad, Insurgency: Sandstorm, Hellblade: Senua’s Sacrifice та The Witcher 3.
Гарнітури, сертифіковані за стандартом Hi-Res Audio, забезпечують кращу деталізацію звуку для сприйняття тактично важливих елементів, таких як кроки противника. Ширший частотний діапазон дозволяє точніше відтворювати як низькі басові звуки, так і високочастотні ефекти. Покращені технології просторового звуку (Spatial Audio, Dolby Atmos, DTS:X) працюють ефективніше завдяки високоякісним драйверам з меншими спотвореннями.
Втім, JAS не просто так нагадує про важливість всього аудіотракту. Ефективність Hi-Res гарнітур може обмежуватися стисненням звуку в іграх та якістю звукової карти комп’ютера чи консолі. Для максимального результату рекомендується використовувати відповідне обладнання і тут більш сучасні рішення виявляються більш простими. Адже при аналоговому підключенні потрібно використовувати дротову Hi-Res гарнітуру разом з окремою звуковою картою чи ЦАП стандарта Hi-Res Audio. в той час як USB-гарнітура чи пристрій, сертифікований за стандартом Hi-Res Audio Wireless отримує цифровий сигнал безпосередньо з джерела і не потребує інших компонентів, бо мають вбудовані аудіопроцесори, які покращують якість звуку незалежно від звукової карти ПК. Таким чином, можна отримати стабільно якісний звук навіть на базових системах, наприклад, з ноутбуком.
Гарнітури стандарту Hi-Res Audio забезпечують розширений частотний діапазон з прецизійним відтворенням всього спектру частот. Висока роздільна здатність аудіо дозволяє вловлювати найдрібніші звукові нюанси, від кроків до зміни зброї супротивника. Особливо це проявляється в тактичних шутерах, таких як CS2 та Valorant, де точне позиціонування звуку може визначати результат матчу.
Цікаво, що це стосується не тільки дротових гарнітур. Сучасні бездротові протоколи, включаючи Bluetooth 5.4 та aptX LL (Low Latency), забезпечують практично непомітну затримку передачі звуку. Відсутність фізичного підключення суттєво підвищує мобільність гравця, що особливо важливо під час тривалих тренувальних сесій та турнірів. Портативність бездротових рішень спрощує підготовку та адаптацію до різних змагальних локацій.
USB-гарнітури Hi-Res стандарту представляють собою комплексні аудіосистеми з власними процесорами обробки звуку, ЦАП та підсилювачами. Технологія plug-and-play забезпечує миттєву готовність до роботи без необхідності встановлення додаткового програмного забезпечення. Незалежність від звукової карти комп’ютера гарантує стабільну якість звуку на будь-якій платформі, що критично важливо в турнірних умовах.
Професійні моделі оснащуються комплексними системами активного шумозаглушення (ANC) для ізоляції від навколишнього шуму під час турнірів. Інтегровані мікрофони з технологією шумозаглушення забезпечують кришталево чистий голосовий зв’язок у командних іграх, що особливо важливо в напружених змагальних моментах.
Підтримка передових технологій просторового звуку (Dolby Atmos, DTS:X, 3D Audio) разом з високою роздільною здатністю аудіо забезпечує безпрецедентну точність позиціонування. Це дозволяє гравцям миттєво реагувати на тактичні події: від звуків перезарядки зброї противника до визначення напрямку кинутої гранати. Чіткість звуку прямо впливає на швидкість прийняття тактичних рішень.
У професійному кіберспорті використання преміального обладнання є не лише технічною необхідністю, але й показником статусу. Hi-Res гарнітури відповідають найвищим стандартам якості та демонструють професійний підхід гравця до тренувального процесу. Це особливо важливо для кіберспортсменів, які представляють відомі організації та беруть участь у престижних турнірах.
Поєднання високої якості звуку, мінімальних затримок та професійного функціоналу забезпечує суттєву конкурентну перевагу. Зручність використання та портативність роблять ці пристрої оптимальним вибором як для тренувань, так і для турнірних виступів. Інтеграція новітніх аудіотехнологій з професійними функціями визначає нові стандарти якості в конкурентному геймінгу.
Отже, сертифікація Hi-Res Audio гарантує не лише технічну відповідність стандартам, але й реальне покращення якості звуку в практичних умовах. Завдяки підвищеній деталізації звуку користувачі чують найдрібніші нюанси ігрового процесу, а точне позиціонування звуків дає тактичну перевагу в змагальних іграх. Мінімальні спотворення та висока динаміка забезпечують чисте звучання навіть у найскладніших ігрових моментах.
Якісні компоненти та ретельно продумана конструкція Hi-Res гарнітур не тільки покращують загальний комфорт використання, але й забезпечують глибше занурення в ігровий процес. Такі гарнітури особливо розкривають свій потенціал у сучасних іграх з якісним звуковим супроводом, хоча навіть без прямої підтримки Hi-Res форматів висока якість компонентів гарантує перевагу в точності звуку. Зростаюча увага до якості звуку в кіберспорті та постійне вдосконалення ігрових звукових технологій роблять Hi-Res сертифікацію все більш актуальною, спонукаючи виробників розробляти нові рішення для ще кращого відтворення звуку в ігрових умовах.