Критична рецензія на Diablo 4

Diablo 4 – гра, яка підводить очікування та може розчарувати фанатів серії. Незважаючи на потенціал та сподівання, що пов’язані з іменем Diablo, ця четверта частина може не виправдати свого репутаційного статусу.

Одразу слід відмітити, що графіка Diablo 4 вражає своєю деталізацією та містичним атмосферним світом. Однак, навіть з такою прекрасною графікою, ігровий досвід може залишити незадоволеним. Гра страждає від нудоти та недостатньої різноманітності в локаціях. Подорожуючи по світу, гравцю пропонують однотипні завдання, які швидко набридають і стають безцільними.

Одним з основних недоліків Diablo 4 є сам геймплей. Битви можуть видаватись захоплюючими на початку, але з часом стають монотонними та нудними. Бракує варіацій в способах атаки та взаємодії з оточенням. Повторюваність великого обсягу гри призводить до швидкого виснаження і втрати інтересу до подальшого проходження.

Ендгейм в грі представлено наступними активностями:

• Пекельні хвилі (Helltides) – це одногодинні світові події з однією годиною відновлення, які можуть відбуватися по всьому Санктуарію. Мета цієї активності полягає в тому, щоб зібрати якнайбільше певної валюти (Aberrant Cinders), щоб відкрити якомога більше скриньок з лутом. Персонаж втратить половину вже зібраних, якщо помре в зоні Helltide. Тільки приймаючи участь у цій активності гравці матимуть змогу зібрати важливий для покращення предметів ресурс – Forgotten Soul.
• Дерево шепоту (Tree of Whispers) – після короткого вступного квесту ви отримуєте доступ до системи місій, що повторюються. Після виконання певної їх кількості ви будете винагороджені скринькою, яка містить різноманітні предмети та ресурси, а іноді також кошмарні печатки.
• Кошмарні печатки (Nightmare Sigils) – після активації ці символи перетворюють певне підземелля на Підземелля Кошмарів, підвищуючи рівень монстрів і додаючи як корисні, так і небезпечні афікси. В цілому це таке ж саме підземелля, як і звичайне, за винятком афіксів, які можуть значно ускладнити проходження, або бути зовсім непомітними в залежності від класу та білду персонажу.
• Система парагону – з 50 рівня прогресія значно сповільнюється і персонаж більше не отримуватиме балів навичок. Замість цього ви отримуватимете по 4 бали парагону за рівень – всього до 220 штук. Ці бали відкривають ноди – пасивні єффекти різної якості, які покращують характеристики персонажу. Окремої уваги варті легендарні ноди, що пропонують потужний ефект, який може бути визначним для певних білдів, та ноди-сокети в яких можно розташувати гліфи. Гліфи можна покращувати підвищуючи їхній рівень після проходження Кошмарного підземелля, щоб підвищити його ефективність, наприклад, за рахунок збільшення бонусів або радіусу дії.

Така система ендгейму може зачепити невибагливого геймера на 20-30 годин. Для більш вибагливих геймерів або тих, хто сподівається награти сотню, а то й більше годин (що є не дивним для жанру), запропонованого різноманіття та кількості контенту може виявитися замало.

Також варто відзначити, що Diablo 4 має проблеми з балансом гри. Деякі класи персонажів значно переважають інших, що веде до відчуття нерівності та обмежує свободу вибору гравця. Самих класів всього п’ять – це добре відомі по попереднім іграм серії:

• Варвар – має у своєму розпорядженні широкий арсенал зброї ближнього бою. Іноді гучно кричить.
• Друїд – пухляк, що має заклинання природи для дальнього бою, та атаки ближнього бою у формі перевертня.
• Некромант – задохлик, що делегує бій своїм міньйонам. Проте може від них відмовитись та сконцентруватись на заклинаннях крові, кісток та темряви.
• Розбійник – майстер ближнього та дальнього бою. Використовує пастки та всілякі хитрощі.
• Чаклун – в бою використовує заклинання трьох стихій: холоду, вогню та блискавки.

Пограти за очікуваний багатьма фанатами серії клас паладина, на превеликий жаль, неможливо. Ймовірно його можна чекати в одному з вже запланованих платних доповнень.

Однією з сильних сторін Diablo 4 є сюжет, але навіть він не вражає оригінальністю або глибиною. Передача історії та персонажів залишається поверхневою та невтішною. Відсутність добре розроблених і запам’ятовуваних персонажів обмежує емоційне занурення гравця в ігровий світ. Зараз сюжет виглядає дещо незавершеним. Також, не зважаючи на назву самої гри, гравці так і не зустрілися з самим Діабло.

Ще однією сильною стороною можна було б назвати оптимізацію. Гра впевнено запускається та видає симпатичну картинку та стабільний фреймрейт навіть на середненькому залізі 5-6 річної давнини. Проте, інколи виникають проблеми з продуктивністю гри, що проявляються у затримках та розривах з’єднання під час ігрового процесу. Це є результатом того, що розробники вирішили зробити Diablo 4 чимсь по типу MMO. Пограти в гру за умови відсутності інтернету неможливо.

І остання, але не за значенням, проблема Diablo 4 – це монетизація. Вартість найпростішого видання – Standard Edition – 2449 гривень. Про регіональні ціни в Blizzard, мабуть, не чули. Покупка такого видання дасть вам доступ до всього ігрового контенту, що існує в грі на момент написання рецензії. Але варто пам’ятати, що розробники планують запускати кілька разів на рік сезони, що будуть супроводжуватись платними сезонними пропусками. Також вже заплановано 2 платних доповнення. І не варто забувати про вбудований магазин косметики.

Загалом, Diablo 4 може не виправдати ваших очікувань та несе собою ряд серйозних недоліків. Монотонний геймплей, недостатня різноманітність білдів та ендгейму, проблеми зі з’єднанням роблять гру схильною до швидкого виснаження та втрати інтересу гравця. Хоча графіка може вразити, це не компенсує основні проблеми, які впливають на загальний враження від гри. Проте, заплановані сезони та доповнення можуть в майбутньому наповнити гру контентом та виправити інші вище описані недоліки.