Всім привіт, ну що ж дійшла і моя черга щось написати в техноблозі. Почну свою серію з огляду своєї робочої конячки Lenovo 330-15IKB на базі процесора Intel. Одразу хочу зазначити, що у своїй заводській комплектації ноут був “трупом” вже через рік після виходу (а купував його практично одразу після появи на ринку. В чому причина? – все просто — комплектний енергоефективний HDD призводив до того, що запуск до робочого стану перетворювався в анекдот про каву та купу перероблених справ від моменту як натиснув кнопку увімкнути та зробив перший АДЕКВАТНИЙ клік. Тому моя станція трішечки була проапргрейджена і саме про її робочу на зараз версію і піде мова. Ну що ж почнемо.
Чим же є цей звір на сьогодні? Візьмемо звичайний опис із сайту (дякую Rozetka 😉 , а червоним буде відмічено, що є нерідне:
Екран: 15.6″ (1920×1080) Full HD; 1920×1080; 60 Гц
Відеокарта: Nvidia GeForce MX150 2 ГБ + вбудована Intel
Накопичувач даних: Samsung SSD 870 EVO 500Gb
Процесор: Intel Core i5-8250U
Оперативна пам’ять: 12Gb (4 розпаяних + планка на 8Gb Samsung (яка не пам’ятаю)
Вибачте за пил — помітив лише на фото. Так ось екран чи заважає він в роботі? — Ні — всі операції можу виконувати вільно, а тому суб’єктивно не можу віднести то до проблем, а тому по цьому параметру — залік.
Якщо хтось звернув увагу на скріни — основне з чим працюю — текстові та табличні та графічні редактори, а тому мені важливо зручність керування — у випадку з даним девайсом (лише два USB порти), а тому периферію бажано використовувати бездротову. Для себе обрав безпровідну Rapoo (дасте печеньку за рекламу?)))), а на випадок, якщо сяде батарейка — тачпад досить функціональний — з підтримкою жестів, а тому теж досить собі робочий інструмент. Клавіатура звичайна як сіра мишка, а тому окремо виділяти не варто. Від мене окремий плюс по роботі тачпаду.
А тепер безпосередньо до продуктивності — те що всіх найбільше цікавить. Тут ви не побачите ніякої синтетики — лише практичний досвід та реальність.
Окремо варто поговорити й про ергономічність. Про управління — воно є і для мене комфортне — то суб’єктивно, а от рівень шуму досить на пристойному рівні — ще ніколи не було гулу який би був нестерпний та чітко виражений, навіть коли сам корпус (особливо в районі лівої руки_ ставав досить теплим. Окремим плюсом є можливість розкриття на 1800.
Варто звернути увагу на проблему шлейфів — в мережі часто можна побачити, що шлейф переламався і екран не працює — особисто в мене проблем немає (кришка стабільно закривається на ніч — фактично мінімум одне відкриття і закриття в день). Щодо транспортабельності — великий плюс — зарядка аля Мак — блок разом з розеткою, та і сам ноут досить зручний для переноски як в руках, так і в наплічнику.
Хочу також поділитись і результатами “тесту покриття наліпками”. Так вже склалось, що був час, коли я заліпив всю верхню кришку наліпками, а потім “різко подорослішав” і почав їх здирати — результат — в одному місці здерлось покриття разом із наклейкою — на швидкість не впливає і вже забув, але очі муляє як звернути увагу. Фото нижче:
Мабуть, на разі, буду закінчувати коротким списком плюсів та мінусів і підбиттям підсумків.
Плюси:
Мінуси:
Висновки: без апргрейду обходьте даний продукт китайського чудопрому стороною. Якщо ж додати ОЗП та SSD замість HDD досить якісний продукт, а що головне збалансований — от чітко для своєї ніші та цілей. Думаю за ціну цього продукту на той час, та і на вторинному ринку думаю теж, можна закрити очі на всі нюанси з якими потрібно миритись. Чи рекомендував би я його до купівлі на вторинному ринку — якщо обмежений бюджет і гарний стан (не забуваймо о необхідність апгрейду) – думаю однозначно так. Моя підсумкова оцінка 4 з 5. Бал зняв за недолік портів, покриття корпусу (апгрейд то більш суб’єктивне все ж), ну і, можливо, екран, хоча для мене то некритично.
P.S. Наступна стаття буде про Mi 8 Pro на який власне і було зроблено ці “чудові” фото)))) Let’s read true…