Впродовж останнього року я, як і багато інших геймерів середньої ланки з-поміж тих, кому за 30, зацікавлено слідкував за виходом на ринок ігрової консолі Steam Deck, яка за дуже короткий проміжок часу зуміла вийти в “топи” серед ігрових портативних пристроїв за рахунок своїх привабливих технічних характеристик та потужній ігровій базі, яка не обмежується лише каталогом ігор у Steam.
Безліч оглядів на Youtube, статті на профільних сайтах та особисті блоги користувачів розповідали нам, що це “вбивця” Nintendo Switch і загалом порівняння йшло лише з нею, але остання портативка, яка в мене була — це “Тетрис” у дитинстві і все, що мені було потрібно від подібного гаджета — можливість відволіктися від буденності та пограти в ті короткі проміжки часу, коли дитина вже спить, робочий день закінчився і не має ніяких інших справ окрім проходження улюблених ігор.
На старті продажу за Steam Deck хотіли доволі великі гроші та під час війни викидати понад тридцять тисяч гривень за мінімальну комплектацію на 64GB для мене не було жодного сенсу, але бажання відірватися від ноутбука стимулювало знайти альтернативні шляхи до омріяного — поринання у світ комп’ютерних ігор не піднімаючись з ліжка.
Тож перше, на що була зроблена ставка — спроба знайти мобільні ігри на Android-смартфон, які могли б мене зацікавити, де керування відбувається завдяки зовнішньому геймпаду.
В якості такого пристрою я придбав Gelius GP-BTG-011, який можна під’єднати до смартфона через Bluetooth та насолоджуватися геймплеєм, як на “портативці”.
Звичайно, це трохи побавило мене, але хотілося чогось більшого, ніж мобільних ігор і мій пошук “ідеального портативу” продовжився.
Хмарний геймінг Geforce Now
Наступним кроком став винахід хмарного геймінгу, зокрема Geforce Now, який дає змогу грати в ігри, що є на ваших облікових записах Ubisoft, Epic games та Steam. При цьому має бути швидкісний інтернет та непоганий роутер (в моєму випадку це Huawei ws7100 з підтримкою WiFi 6 підключений до гігабітного інтернету).
І це був дійсно непоганий варіант вкупі з придбаним раніше контролером від Gelius, але не все так добре, як хотілося, бо деякі нюанси перекривали ті позитивні моменти, які були під час користування сервісом.
Так, наприклад, щоб грати відразу, як захотів, треба придбати преміум акаунт, який коштує близько 400 гривень на місяць. Він підвищує якість зображення (Full HD, та 4к у дорожчому акаунті), звільняє від необхідності чекати своєї черги під час під’єднання до сервера, та збільшує ігровий час на сервері, який можна провести у грі до розриву сесії. Його я купував декілька місяців поспіль, та завантаженість на роботі часом не давала змоги пограти навіть кілька разів на місяць, тож я його відключив.
З позитивних моментів Geforce Now треба відзначити можливість грати як на телевізорі, лежачі у своєму ліжку, так і з мобільного пристрою.
Серед недоліків: не всі ігри доступні, навіть якщо вони є у ваших ігрових акаунтах, не має можливості встановлювати свої ігри та модифікації до них.
Наступним кроком був винахід для себе відеоокулярів. Звичайно, я знав про Oculus Quest 2, якими користувався деякий час, але VR ігри мене не дуже цікавили, до того ж якість його екрану на цю мить вже досить посередня.
Мій вибір впав на TCL VRGT782 (TCL NXTWEAR G), які через Type-C можна під’єднати до свого ноутбука та грати не встаючи з ліжка завдяки будь-якому геймпаду (у моєму випадку це Sony DualSense).
Окуляри мають роздільну здатність Full HD і окремих пікселів, на відміну від Oculus Quest 2, я там не побачив. Завдяки йому я зміг знов поринути у геймінг, тому що банального сидіння за компом мені вистачає і під час роботи, та була остання проблема, що не давала спокою — кабель, який передає графічну інформацію та обмежує рухи.
Для розв’язання цієї проблеми знадобилося замовити на Aliexpress бездротовий контролер Goovis Wireless Controller C10, який за допомогою технології miracast дає можливість використовувати окуляри у якості допоміжного монітора (або основного).
Цей прилад дозволяє під’єднувати як HDMI, так i Type-C кабелі, має вбудований акумулятор, якого вистачає орієнтовно на 3 години роботи і при бажанні його можна використовувати під’єднавши до розетки чи іншого павербанку, поки “рідний” павербанк заряджатиметься окремо.
Треба розуміти, що ця технологія не дозволяє якісно працювати у Windows, є якась незрозуміла затримка при роботі з програмами, які працюють у віконному режимі, та в іграх ця проблема відсутня, що дозволяє доволі комфортно користуватися цим девайсом знаходячись в іншій кімнаті за стіною від ноутбука.
Так, наприклад, я зараз залюбки проходжу God of War (звичайно, артефакти можуть вилазити, але це не дуже впадає в око) та граю у платформери (в них якихось артефактів і зовсім не помічаю), заради чого я і збирався придбати собі “портативку”.
Нарешті, я знайшов ту зв’язку, яка допомагає мені розслабитися та відволіктися від буденності, пограти в ігри у ліжку, а саме: окуляри TCL NXTWEAR G, бездротовий контролер передачі зображення Goovis Wireless Controller C10 та ігровий контролер DualSense від Sony.
У якості основної сили використовую ноутбук Lenovo Legion 5 PRO з графічною картою GeForce 3060 і такий комплект дозволяє мені позбутися тієї нав’язливої ідеї з покупкою Steam Deck, але, можливо, колись я її все ж таки придбаю і буду використовувати знову ж з окулярами від TCL, та це вже буде зовсім інша історія.
Цей блог не є оглядом на пристрої, тому технічні характеристики, окрім базових, я вирішив не писати. Якщо ви маєте якісь запитання щодо роботи цих девайсів, можете задати їх у коментарях.
