На старті «Капітан Америка: Чудесний новий світ» не захейтив тільки лінивий, фільм добре пішов у прокаті, але потім різко обвалився. На подив, це виявилося непогане кіно з багатьох боків. Особливо на тлі деяких нещодавніх (та майбутніх) «шедеврів» Marvel.
Зміст
Уявіть, єврейка, афроамериканець та латинос рятують світ від старого білого агресивного президента США. Своєю чергою, той сидить на гачку у любителя «многоходовочек», котрий фактично таємно керує країною, приводить президента у Білий дім, та граючи на його амбіціях і деякій недолугості, підсовує йому «хитрий план». Якість хитрих планів самого «надрозумного» лиходія — теж така собі, їх досить просто (хоч і важко фізично) руйнують людина в трико та людина у спідниці.
Підстаркуватий президент США Тадеус Росс руйнує відносини з союзниками та ледь не влазить у війну з ними — десь це вже бачили? Потім він перетворюється на «халка». ЧЕРВОНОГО «халка»! Це найтовстіша мамка усіх товстих натяків. Як тобі таке, Ілон Маск?
На подив, фільм не нудотний, я подивився навіть більше одного разу (для порівняння, «Гладіатора 2» чи «Мегалополіс» — менше одного разу). Можливо через Форда та шпигунську атмосферу нагадав «Ігри патріотів», а не Marvel. Попри строкатий акторський склад, наратив взагалі не педалює ніяку «повєсточку», ані національну, ані статеву, а актори просто грають ролі. Те, що ще кілька місяців тому здавалося б «еребором», зараз нормально заходить. На мій подив, Ентоні Макі вписався і має добрий вигляд у фільмі, чого б я раніше про нього ніколи не сказав.
Не було взагалі якихось моментів, коли хотілося б це вимкнути. Єдине чомусь муляє: чому співробітниця безпеки та ще й «вдова» одразу не пристрелила охоронця, коли побачила його наміри — мала б встигнути. Але це комікси, тому взагалі не варто напружуватися через подібне.
Судячи зі всього, останнім часом кудись заїхало багато вагонів російських грошенят — «Крейвен» і майбутні «Громовержці» кричать про це з яскравим акцентом. Ніякі клюквені мужлани з бородою та наташи не рятують світ, і це вже приємно. Та й з огляду на вищезгадане, творці фільму, здається, з такими не товаришують.
Не шедевр і аж прямо рекомендувати не буду, але перегляд не змушує плюватися — як кажуть, «піде під пивко». Ну і як прикол у сучасних політичних обставинах. На жаль, світ розвивається ніби за сценарієм дурноватих фільмів і усе більше нагадує «Ідіократію». Дещо псує враження в кінці рішення «зв’язатися з Вакандою». Один з українських політичних коментаторів називає росію Лаптекандою.